К.е.н. Мехеда Н. Г., Шабаєва
Л.П.
Черкаський національний університет ім.
.Б.Хмельницького Україна
Управління потенціалом підприємств України в умовах фінансової кризи
Фінансова
криза здійснює свій негативний вплив на економіки всіх країн світу. Економіка України, внаслідок високого ступеня відкритості, також болісно відчуває на собі її вплив. Протистояти
цим негативним тенденціям
повинні перш за все промислові
підприємства, активізуючи свій потенціал. Актуальним залишається виявлення
основних напрямів та
механізмів активізації потенціалу підприємств України в умовах
фінансової кризи.
Основний
зміст поняття «потенціал підприємства» полягає в інтегральному відображенні
(оцінці) поточних і майбутніх можливостей економічної системи трансформувати вхідні
ресурси за допомогою притаманних її персоналу підприємницьких здібностей в
економічні блага, максимально задовольняючи в такий спосіб корпоративні та
суспільні інтереси [2]. Те, на скільки ефективно буде використано потенціал
підприємства залежить від низки внутрішніх та зовнішніх чинників. Одним з
найбільш негативних є вплив на потенційні можливості щодо розвитку підприємства
такого фактора, як фінансова криза.
Відповідно до
аналізу, висвітленого в електронному виданні «Економічна правда», вплив кризи
56% українських підприємств відчувають у зменшенні споживчих витрат населення
(зниженні продажів та попиту), 53% - у затримці платежів та 46% - у
недоступності кредитних ресурсів. Серед
основних проблем, що роблять значний негативний вплив на українські підприємства в умовах фінансової кризи є девальвація національної валюти та темпи інфляції [3].
Підтвердженням
негативного впливу фінансової кризи на оптимальне використання потенціалу
підприємствами України є дані Державного комітету статистики України [4] про скорочення обсягів
виробництва продукції промислових підприємств ( табл. 1).
Таблиця
1
Темпи
приросту обсягів випуску продукції підприємствами України за 2007-2010 рр.
|
Назва показника |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 (січень-вересень) |
|
Темп приросту, у % до попереднього
року |
||||
|
Виробництво промислової продукції, в тому числі: - підприємствами добувної промисловості; - підприємствами переробної промисловості; - підприємствами легкої промисловості; - підприємствами хімічної та нафтохімічної промисловості; - підприємствами машинобудування. |
110,2 102,7 111,7 100,4 106,2 128,6 |
96,9 97,6 96,8 96,6 93,8 91,4 |
78,1 89,3 73,4 74,1 76,8 54,9 |
110,2 103,7 113 106,7 120,2 132,9 |
Як свідчать
дані таблиці 1, в період фінансової кризи 2008-2009 рр. українські підприємства
під дією супутніх з кризою зовнішніх та внутрішніх факторів не в повному обсязі
використовували свій потенціал щодо оптимальних обсягів виробництва продукції.
В 2010 р. спостерігається відновлення докризових обсягів виробництва продукції,
але те, чи було це прибутковим для підприємств, можна побачити на рисунку 1.
Відповідно до
динаміки збитково працюючих підприємств (див. рис.1), відновлення докризових
обсягів виробництва продукції в 2010 р. не призвело до значного росту
прибутковості й 44,7% підприємств України продовжує працювати збитково [4].
Беручи до
уваги вищевказані дані, можна стверджувати про те, що й на даний час українські
підприємства піддаються негативному впливу кризових
Рис.
1. Відсоток підприємств, що працювали в Україні збитково протягом 2007-2010 рр.
явищ, тому першочерговим
завданням нашої держави являється розробка інструментів активізації ефективного
управління потенціалом українських
підприємств. Серед таких інструментів можна виділити наступні:
1.
Оптимізація витрат: докладна ревізія
витрат; скорочення невиробничих витрат
(у першу чергу адміністративних);
скорочення додаткових витрат на оплату праці; впровадження політики енергозбереження.
2.
Мобілізація внутрішніх ресурсів: зменшення дебіторської заборгованості; оптимізація величини виробничих
запасів; стимулювання збуту.
3. Підтримка
елементів потенціалу відтворення:
виділення пріоритетних для підприємства продуктів та напрямків
діяльності, за якими підприємство має найбільш стійкі ринкові позиції; проведення лояльної політики по відношенню
до ключових працівників з метою збереження кадрового потенціалу; доведення до логічного завершення проектів,
що безпосередньо впливають на життєдіяльність підприємства.
Література:
1.
А. Гальчинський: Нинішня
фінансова криза – початок кінця. Далі – новий початок? // «Дзеркало тижня». –
2008. – № 39. – С. 7.
2.
Мамаєва Т.О., Торкатюк
В.І., Пан М.П., Золотова Н.М. Потенціал підприємства: формування та оцінювання. – К., 2007. – 388 с.