Економічні науки/1.Банки і банківська система

Віщук В.М., Горун П.М.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Актуальність та напрямки підвищення ефективності діяльності кредитних бюро

Серед активних операцій, що проводить банк, питома вага банківського кредиту зростає. При цьому кредитні заклади стикаються із системними ризиками, а звідси виникає потреба у різноманітній інформації. Необхідна база даних про те, як дебітори та кредитори виконують покладені на них зобов'язання. Тому виникає проблема досконалої організації бюро кредитних історій.

В усіх розвинутих країнах для обслуговування власної банківської системи створюються кредитні бюро, при чому в їх функціонуванні зацікавлені не тільки кредитні організації, але й самі позичальники, тому що наявність кредитної історії збільшує можливості доступу до фінансових послуг та ще й із нижчими процентами.

Порядок створення та принципи функціонування кредитних бюро мають свої особливості та деякі відмінності, які можна класифікувати наступним чином:

1. За формою власності – приватні, державні, змішані.

2. За видом участі в бюро – добровільні, обов'язкові державні кредитні реєстри.

3. За суб'єктами, що фігурують в кредитних історіях, – лише фізичні особи, лише юридичні особи, фізичні і юридичні особи, фізичні особи та представники підприємництва й малого бізнесу.

4. За колами користувачів – лише банки, банки, страхові компанії, суди, податкові органи тощо.

5. За видами інформації, що нагромаджується в їх базах даних, – негативна, позитивна, позитивна й негативна одночасно

В Європі та США застосовуються різні підходи до законодавчого регулювання діяльності кредитних бюро. В Європі регулюється збір та розповсюдження інформації в цілому, незалежно від мети її використання. Відповідно загальний закон ЄС і підпорядковані йому закони країн-членів Євросоюзу, діють відносно персональних даних про громадян, які збираються будь-якою структурою як державною, так і приватною і для будь-яких цілей. У США діють декілька законів, які регулюють збір та розповсюдження персональних даних, у залежності від складу відомостей і від того, хто їх збирає. Відповідно в цій країні прийняті закони, які ретельно регулюють питання, пов'язані з видачею кредитних довідок кредитними бюро.

Нагальна необхідність створення в Україні кредитного бюро для обслуговування потреб національної банківської системи виникла та обговорюється економістами-практиками та науковцями фактично з початку створення власної банківської системи.

З метою врегулювання суспільних відносин, що виникають у сфері збору, обробки, зберігання, захисту та використання інформації про виконання особами грошових зобов'язань, функціонування інституцій, пов'язаних з обміном інформації про грошові зобов'язання та забезпеченням прав та інтересів суб'єктів кредитних історій був прийнятий Закон України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" від 23 червня 2005 року № 2704-IV. Згідно з цим Законом визначаються правові та організаційні засади формування і ведення кредитних історій, права суб'єктів кредитних історій, вимоги до захисту інформації, що складає кредитну історію, порядок утворення, діяльності та ліквідації бюро кредитних історій.

У 2005 році 30 українських банків створили перше всеукраїнське бюро кредитних історій ( ПВБКІ) в Україні, в яке має надходити інформація про надійність кредиторів – дані про позики в банках, сплату боргів і процентів по них. Для того щоб переконати банкіра надати позику, необхідно звернутись в бюро кредитних історій і ретельно стежити за своєю репутацією як платника. Створення бюро кредитних історій є важливим кроком у процесі реструктуризації української банківської системи.

Після першого кредитного бюро (ПВБКІ ) в Україні були створені ще два: Українське бюро кредитних історій (засновники – Приватбанк та компанія BigOptima ) та Національне бюро кредитних історій (засновники – Національна асоціація кредитних спілок України, ісландська Creditinfo Group, та інвестиційно-фінансова група "ТАС" у рівних частках).

На даний час жодне із створених кредитних бюро неспроможне надати найголовнішого бажаного для користувача продукту – кредитної історії, що пов'язане з організаційними процесами.

Головні проблеми створення й функціонування кредитних бюро наступні:

- врахування специфіки ринкової економіки в Україні, в якій конкуренція в економіці взагалі, і банківській системі зокрема, поки що залишається недостатньою (вплив монополій може змінити функціонування цієї структури, що, зрештою, і відбувається на початкових етапах її створення);

- мета та функції кредитних бюро, тобто якого характеру інформація буде збиратись та зберігатись тільки негативна або більш широкого спрямування (включаючи позитивну);

- не виключена недобросовісна конкуренція, яка є в країні і яка може торкнутись кредитних бюро. І тоді замість користі для банків буде тільки шкода (для того, щоби система працювала, необхідно щоб і банки були до неї готові);

- проблема, пов'язана із законодавства та практика його застосування (можуть виникати суперечки між банківським закладами та їх клієнтами, а також між самими кредитними бюро);

- норма законодавства про інформацію та її захист багато в чому пріоритетні по відношенню до інших нормативних актів, в тому числі тих, які регулюють банківську діяльність;

- визначення галузевої належності тих норм, які будуть регулювати організацію і діяльність кредитних бюро;

- питання про організацію та можливість брати участь в роботі бюро кредитних історій;

- кримінальна складова української економіки (існує небезпека проникнення кримінальних структур у банківську та інші види інформації).

Необхідність створення кредитних бюро в банківському середовищі ні в кого не викликає сумніву, тому що в ідеалі воно повинно відмежувати кредитні заклади від: ризику негативної ділової репутації потенційного позичальника; поточної наявності у позичальника інших зобов'язань, договорів та операцій; наявності у поручителя чи гаранта інших зобов'язань та договорів; неплатоспроможності потенційного позичальника за сукупністю його зобов'язань; припустимої наявності наміру у потенційного позичальника не погасити кредит.

Для більш ефективного функціонування кредитних бюро в економіці України необхідно здійснити наступне:

1. Розглянути необхідність законодавчого надання Національному банку України додаткових функцій щодо організації кредитних бюро.

2. Створити Центральний каталог кредитних історій, так звані державні кредитні регістри.

3. Для здешевлення користування базою даних про позичальників, зменшення витрат часу необхідно створити єдине Кредитне бюро з потужною інформаційною базою.

4. Для подальшого нормального розвитку та коректного функціонування банківського сектору під егідою НБУ повинен бути створений централізований каталог "поганих" клієнтів.

5. Кредитні бюро будуть більш корисні для банків, коли, по-перше, будуть надавати банкам не тільки негативну, але й позитивну інформацію про перспективних позичальників, робота з якими приносить прибуток, а по-друге, коли вони стануть посередниками між потенційними позичальниками і банками.

6. Для пришвидшення впровадження кредитних бюро в Україні необхідно ввести "скорингову" систему кредитування, завдяки якій банки за анкетними даними позичальника зможуть в найкоротші строки оцінити платоспроможність та надати інформацію про те, на яку суму позики клієнт може розраховувати.

Література:

1. Адамова К.Р. Моделирование системы кредитных бюро на основе синтеза англо-американской и европейской систем // Бизнес и банки. – 2004. – № 32. – С. 3.

2. Вербений В. Банкиры попали в историю // ИнвестГазета. – 2005. – № 23. – С. 1, 24.

3. Карчева Г. Становлення та перспективи розвитку єдиної інформаційної системи "Реєстр позичальників" // Вісник Національного банку України. – 2004. – № 2. – С. 7-8.

4. Кредитні бюро – нові можливості для розвитку банківського бізнесу // Вісник Національного банку України. – 2005. – № 11. – С. 47.

5. Пруський С. Роль кредитних бюро в інфраструктурі банківського кредитування // Наукові записки Тернопільського національного економічного університету: Збірник наукових праць кафедри економічного аналізу. Вип. 16. – Тернопіль: Економічна думка, 2006. – С. 181-184.

6. Шепель Д. Кредитную историю послушать не хотите ли ? // ИнвестГазета. – 2005. – № 3-4. – С. 20.