Кривоконь О.С., Глазко Н.Д., Зотько О.М.,

Вінницький національний аграрний університет

ІНСТИТУТ БАНКРУТСТВА В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

В умовах глибоких ринкових перетворень у національній економіці багато підприємств опинилося за межею платоспроможності. Велика кількість суб’єктів господарювання різних форм власності є збитковими. Банкрутство окремих підприємств набуло масового характеру. У світовій практиці господарювання та державного управління найбільш дієвим способом локалізації неплатоспроможності національних суб’єктів господарювання є застосування інституту банкрутства. [1]

Суттєве уповільнення темпів покращання фінансово-економічних результатів діяльності українських суб’єктів господарювання на тлі зростання потреби в інвестуванні внаслідок підвищення цін на енергоносії і конкурентного тиску, зумовлених “ланцюговим ефектом”, призвело до зростання кількості неплатоспроможних підприємств. Одночасно відбуваються й зміни форм власності більшості підприємств і створення на їх основі переважно підприємств недержавної форми власності. Недостатній досвід державного управління економічними процесами, необхідність регулювання господарського середовища в умовах ринкових відносин супроводжуються значними труднощами комплексного розвитку національної економіки. Зазначені тенденції в цілому призводять до зниження рівня конкурентоспроможності українських підприємств у довгостроковій перспективі, підвищують залежність України від зовнішнього фінансування, посилюють ризики валютно-фінансової нестабільності в країні, перешкоджають формуванню інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки як на середньо-, так і на довгострокову перспективу.

Дослідженню проблем банкрутства та безпосередньо інституту банкрутства у спеціальній науковій літературі приділялася велика увага. Теоретичні питання щодо інституційних позицій устрою економічної системи, державного регулювання економіки вивчали такі вчені, як О.Амосов, В.Бакуменко, В.Бодров, З.Варналій, В.Воротін, Л.Воротіна, В.Дорофієнко, В.Геєць, Г.Губерна, О.Бірюков, А.Бушев, А.Вікулін, Л.Воронова, О.Чувпило та ін.

Проте в Україні відчувається значний дефіцит ґрунтовних досліджень таких негативних економічних явищ як нерентабельність, неплатоспроможність підприємств в системі державного регулювання ринкової економіки, що робить дану тему актуальною на сьогоднішній час.

Інститут банкрутства є важливим, невід’ємним, еволюційно сформованим атрибутом ринкової економіки. Його основним призначенням і передумовами виникнення виступають необхідність урегулювання та узгодження інтересів суб’єктів господарської діяльності для задоволення їх майнових прав у системі економічних відносин з метою забезпечення сталого збалансованого розвитку економіки. Основна вимога до ефективного використання інституту банкрутства – його підпорядкованість державі як ієрархічно найвищому інституту суспільства, оскільки безконтрольне анархічне функціонування будь-якого інституту призводить до його абсолютної гегемонії. Важливе місце інституту банкрутства в системі державного регулювання ринкової економіки визначається його здатністю до активізації економічної діяльності суб’єктів господарювання. Усвідомлення ними загрози, яку потенційно криє в собі інститут банкрутства, спонукає їх до впровадження в економічну діяльність раціональних та ефективних рішень, здійснення обдуманих і виважених вчинків, високопродуктивного використання всіх видів економічних ресурсів. Інакше кажучи, інститут банкрутства як стимулює суб’єктів економічної діяльності до заощадливого використання кожного виду економічного ресурсу, так і сприяє зміцненню їх матеріальної бази та кращому техніко-технологічному оснащенню, інтенсифікації капіталовкладень й активізації інноваційної діяльності тощо. Це забезпечує стійкі конкурентні позиції господарського суб’єкта та зміцнює його становище на ринку.

В розвиненій ринковій економіці збиткові і нездатні платити за своїми зобов’язаннями фірми згідно із законодавством про банкрутство автоматично припиняють своє існування або реорганізуються. Саме шляхом закриття неефективних виробництв і перерозподілу коштів на користь ефективних технологій і галузей якоюсь мірою можна в умовах обмеженості ресурсів здійснити структурну перебудову, яка так необхідна українській економіці. [2]

Отже, повне вирішення проблем у державній управлінській сфері можливе в умовах глибоких ринкових перетворень економіки шляхом пошуку нових засад і нової якості діяльності інституту неплатоспроможності. В управлінських системах домінуючу роль мають відігравати не суто мотиваційні, а суспільно значущі процеси включення суб’єкта господарювання в цілісну ринкову систему з усіма її атрибутивними ознаками. Використання інституту банкрутства – забезпечить повне та своєчасне виконання боргових зобов’язань суб’єктами господарювання шляхом використання властивих йому функцій: стимулюючої – сприяння активізації господарської діяльності суб’єктів підприємництва; регулюючої – забезпечення господарського розвитку тільки економічно перспективних суб’єктів підприємницької діяльності; розподільчої – перерозподіл майна економічно невигідного суб’єкта господарювання на користь надійного підприємця; контрольної – відстеження перебігу економічних процесів і дотримання суб’єктами економічних відносин господарської дисципліни з метою виявлення її правопорушників.

Література:

1. Крикун В.Б. Відновлення платоспроможності боржника: майнові аспекти санації // Вісн. НАДУ. – 2010. – № 4. – С. 256-262.

2. Крикун В.Б. Інститут банкрутства як інструмент державного регулювання національної економіки // Економіка і держава. – 2010. – № 9. – С. 9-12.

3. Антикризисное управление предприятиями и банками / [под ред. Г.К. Таля и Г.Б.Юна]. -М. : Дело, 2009. - 432 с.