Фурман І.В., Безносюк А.А.

Вінницький національний аграрний університет

ФУНКЦІОНУВАННЯ ВАЛЮТНОГО РИНКУ В УКРАЇНІ

Новітні процеси, що відбуваються у світовому господарстві, особливо виразно знаходять своє відображення у фінансовому секторі економічних відносин. Різноманітні сегменти фінансових ринків дедалі більше інтегруються внаслідок використання інноваційних підходів до прийняття рішень із питань фінансового управління. У світі посилився рух міжнародних капіталів, багато країн усувають національні фінансові та торговельні обмеження, надаючи можливість фінансовим структурам, ринкам та інструментам впливати на їхню економіку. Найдинамічнішим та консолідуючим сектором міжнародних економічних відносин стали валютні ринки, які на сьогоднішній день за обсягами оборотів, кількістю операцій та колом учасників не мають аналогів у світі.

Серед наукових праць, у яких досліджуються проблеми та перспективи розвитку валютного ринку можна виділити роботи таких вчених: Попов Є.Є., Бовтрук Ю., Єрьоміна Є.О., Кораблін С. О., Корнеев Д., Корнєва І.В., Серебрянський Д.М., Белінська Я.В., Гаврилюк О. В., Барановський О.І., Обухов Н., Малинина Е.В., Шапранов А.В., Маслов С.І., Карамишев Д.В., Бриксін С.А. та інші.

Незважаючи на багатогранність висвітлення цієї проблеми, такі її аспекти, як ґенеза, поетапність та межі лібералізації валютного регулювання і контролю у транзитивних економіках в умовах впливу світової валютно-фінансової глобалізації, звернення до оцінки досвіду лібералізації валютного регулювання в розвинутих країнах та застосування його в Україні залишається недостатньо дослідженими.

Сучасний валютний ринок - система стійких економічних і організаційних відносин між учасниками міжнародних розрахунків з приводу не тільки валютних операцій, а й зовнішньої торгівлі, надання послуг, здійснення інвестицій та інших видів діяльності, які вимагають обміну і використання різних іноземних валют [1].

Слід також зауважити, що на валютному ринку здійснюється широке коло операцій з туризму, міграції капіталів, робочої сили, які передбачають використання іноземної валюти покупцями, продавцями, посередницькими і банківськими установами та фірмами. Валютний ринок охоплює також операції зі страхування валютних ризиків, диверсифікації валютних резервів і переміщення валютної ліквідності, різні заходи валютного втручання.

Головними суб'єктами валютного ринку виступають великі транснаціональні банки, які мають розгалужену мережу філіалів і широко використовують сучасні заходи зв'язку, комп'ютерну техніку. Роль тих чи інших валют на ринку визначається їх місцем у світогосподарських зв'язках. Більша частина операцій припадає на долари США, англійські фунти стерлінгів, а також євро [3].

Функціональне призначення валютного ринку – це урівноваження попиту і пропозиції такого специфічного товару, як іноземна валюта. Тільки через взаємодію попиту та пропозиції на ринку визначаються валютні курси. Пропозиція і попит на іноземну валюту зосереджується переважно в комерційних банках, які мають найбільш розгалужену мережу кореспондентських відносин з банками інших країн.

Відмітимо, що 2008 р. виявився неспокійним для економіки України. Стрімкий сплеск інфляційних тенденцій на початку року завдав значного удару не лише по реальному рівню життя населення, але й по довірі населення, суб'єктів ринку, інвесторів до стабільності національної економіки та спроможності Національного банку України послідовно реалізовувати своє основне завдання - забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Осінь 2008 р. позначилася комплексом негативних тенденцій у валютно-фінансовій сфері: затяжним падінням фондового ринку, глибоким «провалом» курсу гривні, ажіотажним попитом вкладників банків і наростанням проблем комерційних банків із ліквідністю, стагнацією в низці галузей промисловості.

Слід зазначити, що у січні-листопаді 2008 р. розвиток валютної сфери України був вкрай неоднозначним. Якщо у травні 2008 р. переважали передумови для ревальвації гривні, то на початку осені - для її девальвації. Великі обсяги припливу іноземного капіталу (за 9 міс. 2008 р. - 14,7 млрд. дол. США, що в 1,5 раза більше, ніж у 2007 р.) зумовили суттєве переважання в пропозиції іноземної валюти над попитом. Викуп надлишкової пропозиції до золотовалютних резервів вимагав від Національного банку України активних стерилізаційних операцій і супроводжувався збільшенням грошової пропозиції. З цих причин і з огляду на необхідність гальмування темпів інфляції та послаблення боргового навантаження на вітчизняні фінансові та не фінансові корпорації 21 травня 2008 р. Національний банк України підвищив офіційний курс гривні до долара США з 5,05 грн./дол. США до 4,85 грн./дол. США. Такий крок Національного банку України наблизив офіційний курс до ринкової ситуації та дозволив врівноважити ринок без потреби проведення масованих валютних інтервенцій з викупу валюти. На думку низки експертів, одним із потужних аргументів на користь зміцнення Національним банком України офіційного курсу гривні стало значне зростання залишку на Єдиному казначейському рахунку, що посилило ризики неконтрольованого монетарною владою виведення на ринок значного обсягу вільних коштів [6].

Слід наголосити, що відхід Національного банку України від фіксованого курсу не супроводжувався запровадженням чіткої доктрини валютно-курсового регулювання. Це призвело до невизначеності на валютному ринку України, посиленій різкими змінами ситуації на світових валютних ринках. Так, у середині липня 2008 р. курс долара США на міжнародних ринках почав стрімко зростати на тлі очікуваної за підсумками другого кварталу рецесії в євро-зоні. Це відповідним чином позначилося на чинниках, які мають велике значення для курсу української валюти, а саме:

- зменшився приплив капіталу до банківського сектору у зв'язку зі світовою фінансовою кризою, нестачею ліквідності і перетіканням ресурсів у доларові активи;

- різко зріс попит на долари на міжбанківському і готівковому валютному ринках, внаслідок дій Нафтогазу України, пов'язаних із дворазовим підвищенням цін на паливо з 2009 p., зростання потреби вітчизняних банків у доларових ресурсах в умовах відносного надлишку гривневої ліквідності (залишки на коррахунках на 01.10.2008 досягай 24,2 млрд. грн.), та «втечі» населення від національної валюти;

- в очікуванні девальвації гривні активізувався відплив капіталу з країни, зацікавленого в отриманні курсового прибутку - з березня по жовтень 2008 р. нерезиденти продали облігації внутрішньої державної позики на суму 1,3 млрд. грн. У підсумку від'ємне сальдо за операціями купівлі-продажу нерезидентами внутрішніх облігацій банків склало 413 млн. дол. США, за операціями з цінними паперами уряду - 226 млн. дол. США;

- зменшилася експортна виручка внаслідок падіння світових цін на метал у серпні 2008 р. на 15-20%;

- продовжилося зростання обсягів імпорту [4].

В цих умовах заяви представників монетарної влади про небажання витрачати резерви на згладжування спекулятивних коливань на міжбанківському ринку через негативний вплив валютних інтервенцій на ліквідність банківської системи спровокували панічні настрої не лише у вітчизняних агентів валютного ринку, але й у великих стратегічних інвесторів. У підсумку курс долара США на міжбанківському валютному ринку у вересні-жовтні підвищився з 4,6 до 5,6 грн./дол. США (або на 11 % з початку року). Це змусило Національний банк України суттєво розширити межі курсового коридору (замість 4,85 ±4% вони були встановлені на рівні 4,95 ±8%), активізувати проведення валютних інтервенцій, обмежити банківську маржу між курсом купівлі і продажу готівкової валюти до 5% (потім її було знижено до 3%), проводити валютні аукціони зі 100% передоплатою як форму більш жорсткого розподілу валюти. Національний банк України вирішив застосовувати жорсткі санкції у випадку купівлі валюти для імпорту, що не завозиться в Україну, а також здійснення авансових платежів за імпорт, окрім критичного. Однак зупинити стрімке падіння курсу гривні не вдалося і курс досяг 7,3-7,5 грн./дол. США на кінець листопада із паралельним виникненням чорного ринку валюти та практичним зникненням іноземної валюти в обмінниках. В цих умовах Національний банк України скасував всі обмеження на готівковому ринку і практично відмовився від підтримання курсу.

Протягом січня-березня 2010 року на вітчизняному валютному ринку відбувалось поступове вирівнювання балансу між попитом на іноземну валюту та її пропозицією [4].

Загалом протягом січня-лютого на міжбанку попит на іноземну валюту превалював, але при цьому спостерігалась тенденція до його поступового зменшення. У березні розвиток подій на валютному ринку охарактеризувався стійким перевищенням пропозиції іноземної валюти над попитом на неї.

Як наслідок, в цілому у І кварталі гривня продемонструвала ревальваційні тенденції, причому, якщо у січні на валютному ринку мала місце девальвація, то у лютому відбулась ревальвація з її посиленням у березні.

Передумовами формування ревальваційних тенденцій на валютному ринку стали:

- збільшення притоку за експортними операціями, особливо з боку металургійної галузі, через поступове покращення зовнішньоекономічного середовища;

- зростання активності іноземних інвесторів, які скуповували вітчизняні акції та державні облігації. За даними Національного банку вкладення нерезидентів в ОВДП у березні збільшились з 1038 до 2319 млн. грн.;

- зменшення у березні обсягу переказів іноземної валюти на користь нерезидентів.

Таким чином, починаючи з останніх днів лютого 2010 року, Національний банк отримав можливість здійснення інтервенцій з купівлі іноземної валюти та збільшення рівня міжнародних резервів.

У березні Національний банк планомірно проводив інтервенції з купівлі валюти, що дало сигнал ринку про підтримку з боку Національного банку стабільності на валютному ринку. Як наслідок, у березні сальдо інтервенцій вперше з серпня 2008 року стало додатним – майже 1 млрд. дол. США.

Отже, враховуючи, що основні прояви макрофінансової нестабільності спостерігаються в Україні насамперед у грошово-фінансовій сфері, цілком природним є те, що першочергові оперативні заходи антикризової політики мають концентруватися саме в цьому секторі економічної діяльності. На даний момент основними проблемами є такі - проблеми банківської системи, значне від'ємне сальдо торговельного балансу і несприятливі перспективи щодо стану фінансового рахунку, вагомі передумови для девальвації української валюти, пов'язані з погіршенням фундаментальних показників та ситуацією на світових валютно-фінансових ринках.

Ключовими завданнями в грошово-фінансовій сфері слід вважати максимально можливе пом'якшення впливу світової фінансової кризи на українську фінансову систему, підвищення стійкості останньої, посилення довіри до неї. Це засвідчує необхідність комплексних підходів антикризової політики, які мають не лише протидіяти поточним ознакам нестабільності, але й забезпечувати необхідні структурні зрушення в цій сфері економіки.

Література:

1. Барановський О.І. Актуальні проблеми функціонування валютних ринків // Фінанси України. 2009. - №4. – С. 13-32.

2. Белінська Я.В. Проблеми валютно-курсової стабільності в Україні // Актуальні проблеми економіки. 2009. - №8. – С. 200-208.

3. Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: підручник 5-е вид., переробл. і доп. - К.: Знання, 2008. - 582 c.

4. Бюлетень Національного банку України. http: //www.bank.gov.ua/.

5. Валютний ринок: курсова мінливість липня // Урядовий кур'єр. - 5 серпня 2009 року. - № 140. - С. 5-11.