Нечипуренко С.В., Михайленко Т.В.

Донецький Національний Університет економіки і торгівлі імені

Михайла Туган-Барановського

МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДІАГНОСТИКИ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

Сучасний етап розвитку нашої держави зумовлює високі вимоги до оцінки ефективності функціонування економічних систем різних рівнів. Оцінка фінансово-економічного стану діяльності підприємства є основою ефективного управління ним у всіх аспектах, вихідна база ухвалення управлінських рішень на всіх рівнях. Значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Результати аналізу фінансового стану дають можливість розробляти подальший план дій підприємства, як на найближчий період, так і на тривалу перспективу, формувати його фінансову стратегію. Тому дуже важливо використовувати ефективні, сучасні економічні інструменти, а саме методи діагностики. Ціль даного дослідження – визначити основні елементи методики проведення діагностики фінансово-економічного стану підприємства.

Питанням діагностики фінансово - економічного стану підприємства займаються як зарубіжні, так і вітчизняні науковці, з-поміж яких: І. Балабанов, Т. Беня, В. Ковальов, С. Сагилевич, І. Нестеренко, С. Покропивний, М. Чумаченко, Ф. Бутинець та ін. Незважаючи на значні здобутки у дослідженні вказаної проблеми, низка питань щодо діагностики фінансового стану підприємства вимагають досліджень і наукових розробок.

Фінансово – економічний стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових та економічних відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства.

Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства. Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.

Метою діагностики фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами. Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу.

До методів фінансового аналізу відносять:

—    ланцюгових підстановок,

—    арифметичних різниць,

—    балансовий,

—    виокремлення ізольованого впливу факторів,

—    відсоткових чисел,

—    диференційний,

—    логарифмічний,

—    інтегральний,

—    простих і складних відсотків,

—    дисконтування.

У процесі фінансового аналізу широко застосовуються і традиційні методи економічної статистики (середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки), а також математико-статистичні методи (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод головних компонентів). [2]

Особливу увагу в процесі обґрунтування методики проведення діагностики фінансово-економічного стану підприємства слід приділити питанням, що стосуються визначення критичних показників для оцінки фінансового стану.

Прибуток і рентабельність як основні показники фінансових результатів не можуть повною мірою охарактеризувати фінансовий стан підприємства, тенденції його динаміки. Для цього потрібні також і інші показники. З цією метою в країнах з розвинутою ринковою економікою розроблені показники, які служать орієнтиром для діагностики фінансового стану підприємства загалом.

До них належать:

- коефіцієнт власності (незалежності) - не нижчий 0,7;

- коефіцієнт позичкових коштів - не нижчий 0,3;

- співвідношення позичкових і власних коштів - не вище 1,0;

- коефіцієнт абсолютної ліквідності - не нижчий 0,2-0,25;

- проміжний коефіцієнт покриття - не нижчий 0,7-0,8;

- загальний коефіцієнт покриття - не нижчий 1,0.

Зрозуміло, що в стійкому фінансовому стані зацікавлене, передусім, саме підприємство, фінансовий стан якого формується в процесі взаємовідносин із постачальниками, покупцями, акціонерами, банками та іншими юридичними і фізичними особами. З іншого боку, безпосередньо від підприємства залежить міра його економічної привабливості для всіх цих юридичних осіб, що завжди мають можливість вибору між багатьма фірмами, спроможними задовольнити той самий економічний інтерес. Відтак необхідно систематично, детально і в динаміці аналізувати фінанси та вдосконалення роботу за ринкових відносин, перехід до самоокупності, самофінансування, потрібно в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також пошук резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства.

Література:

1. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: Навч. посіб./ B.C. Василенко. - К.: ЦУЛ, 2008. - 504 с.

2. Копилюк О. І., Штангрет A.M., Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 168 с.

3. Терещенко О.О. Антикризове фінансове управління на підприємстві: Монографія. - К.: КНЕУ, 2007. - 268 с.

4. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. проф. A.M. Поддєрьогіна. - К.:КНЕУ, 2009, - 368 с.