Економические науки / 7. Учет и аудит

         К. е. н.,  доц. Присяжнюк С. В. , Непийвода О.Г.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Вплив методів калькулювання продукту на аналіз збутової діяльності.

Розвиток ринкової економіки в Україні залежить від позитивних зрушень в усіх галузях національної економіки. Сучасна економічна система вимагає принципово нових підходів до організації господарювання будь-якого підприємства, адже від ефективності прийняття управлінських рішень залежить тривалість та рентабельність його функціонування на певному сегменті ринку. У процесі становлення ринкових відносин все більшого значення набуває збутова діяльність, від раціональної організації якої безпосередньо залежить прибутковість реалізації як певних товарних груп, так і окремих товарів. Як планування, так і контроль витрат на збут повинні ґрунтуватись на облікових (підтверджених) даних. В іншому випадку всі отримані та розраховані показники не будуть відповідати реальному стану підпри­ємства і надавати об’єктивних даних для управління підприємством.

Формування ринкових відносин в Україні в значній мірі залежить від функціонування торгівлі на рівні мікроекономіки, адже саме вона є тим важливим зв’язуючим ланцюгом, що регулює співвідношення між пропозицією з боку виробників продукції (промисловості) та попитом населення.

Функціонування  діяльності, пов’язаної із збутом товарів отримало певне висвіт­лен­ня в працях таких вчених-економістів, як М.Т. Білуха, І.І. Корольков, Є.П. Пєшкова, О.О. Третьяк та інших. Проте соціально-економічні програми, що запроваджуються в державі, нові інформаційні технології в управлінні витратами на збут, потребують подальшого наукового вирішення в бухгалтерському обліку, фінансово-господарському контролі.

Збут є завершальною стадією господарської діяльності товаровиробника, у ринкових умовах облік та аналіз збуту полягає у вивченні кон'юнктури ринку й можливостей підприємства виробляти продукцію, яка буде користуватися попитом, а також у складанні планів продажу, на основі яких повинні формуватися плани постачання й виробництва.

Фінансові ресурси будь-якого підприємства є обмеженими. Як показує зарубіжний досвід, багато господарюючих суб’єктів намагаються скорочувати витрати на збут, а це призводить до зменшення обсягів реалізації. Для повернення втрачених позиції знадобиться більше ресурсів, ніж ті, що зекономили на витратах на збут.

Перед плануванням виробництва та реалізації продукції необхідно провести аналіз зовнішнього середовища підприємства для визначення оптимальних напрямів виробництва продукції, тобто вивчити кон'юнктуру ринку, потреби покупців, попит на різні види товарів. Підприємство повинно виробляти те, що продається.

Зовнішнє середовище – це сукупність усіх елементів, властивості яких впливають на господарюючий суб'єкт, а також на ті об'єкти, чиї властивості змінюються в результаті зміни поведінки системи (контрагенти підприємства, органи державної влади тощо). З прискоренням науково-технічного прогресу розширюються масштаби ринку, змінюються вимоги споживачів до продукції [1].

Для підвищення ефективності збуту продукції розвинуті європейські країни використовують багатоканальні системи розподілу продукції. Кожен виробник на основі маркетингових досліджень ринків збуту своєї продукції визначає структуру можливих каналів розподілу, їх зв'язок з споживачами та один з одним [2].

Проведення аналізу збутової діяльності на підприємстві починають з діагностики кон'юнктури ринку. Аналіз попиту, пропозиції та ціни, що впливають на прийняття рішення клієнтом. Такий аналіз дає змогу оцінити перспективи розвитку підприємства та уточнити заплановані розміри торговельного обороту.

Одним з важливих етапів аналізу ефективності збутової діяльності є аналіз цінової політики. Цінова політика підприємства включає: оцінювання впливу темпів ринку на цінову політику; дослідження методів ціноутворення; виявлення факторів, що визначають цінову політику; визначення умов та методів формування початкової ціни на товар; оцінювання варіантів зміни ціни на товар конкурентами [2].

Як приклад можна розглянути  два спеціальних методи калькулювання: кайдзен-костинг і таргет-костинг (цільове калькулювання).

Система калькулювання «кайдзен-костинг», яка виникла на підприємствах Японії, набуває все більшого поширення в США та країнах Європи. К. Друрі в своєму фундаментальному підручнику зазначає: «Крім цільового калькулювання в японських організаціях широко використовують калькулювання витрат типу «кайдзен» як механізм для зниження витрат і управління витратами» [3]. Подібні визначення зустрічаються в зарубіжних і вітчизняних публікаціях з управлінського обліку.

Для конкретної характеристики цього методу доцільно ознайомитися з перекладом книги японського автора М. Імаї «Кайдзен: Ключ к успеху японских компаний». У ній наведено таке визначення: «Кайдзен означає вдосконалення. Це поняття включає процес безперервного вдосконалення особистого, сімейного, суспільного і трудового життя. Щодо виробництва кайдзен означає постійне вдосконалення, до якого причетні всі — як менеджери, так і робітники

Не виступаючи конкретним методом калькулювання собівартості продукції, освоєння підходу кайдзен дає можливість усім працівникам, пов'язаним із витратами виробництва, зробити свій внесок у скорочення витрат і управління ними [3].

Цільове калькулювання - це метод визначення собівартості виробу або послуги, оснований на ціні (цільовій ціні), яку покупці бажають платити. Таку процедуру називають також калькулюванням собівартості на основі ціни.

Цільове калькулювання є тим методом, який для визначення витрат використовує ціну. Відділ маркетингу встановлює, які характеристики й ціна найбільш прийнятні для покупців. Наступними кроками, що мають зробити інженери компанії, є дизайн і розробка такого виробу, собівартість і прибуток яких покриваються цією ціною. Японські фірми вже давно застосовують цей підхід, північно-американські тільки починають застосовувати цільове калькулювання.

На відміну від традиційної практики ціноутворення за принципом «витрати плюс», метод цільового калькулювання передбачає вирахування витрат виходячи з попередньо встановленої цільової ціни. Цільова ціна - це очікувана ціна виробу (послуги), яку готові платити за нього потенційні покупці. Вона визначається на основі маркетингових досліджень та відображує рівень, що забезпечує компанії досягнення бажаного обсягу продаж і частки ринку. Після цього відрахуванням із цільової ціни частини необхідного прибутку розраховують максимально припустиму виробничу собівартість. Для цього в процесі розробки фахівці вишукують оптимальну комбінацію елементів майбутнього виробу, що забезпечить бажаний рівень витрат і якості [4].

Отже, відсутність сучасної класифікації методів обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції негативно впливає на стан обліку та всю економічну роботу на підприємствах України.

Дослідження діяльності вітчизняних підприємств доводять, що осно­вна ланка торгівлі працює за наступним принципом: купити у виробника (чи посередника) якомога дешевше та реалізувати з максимальною торговельною націнкою. У зв’язку з тим, що в процесі діяльності підприємці недостатньо повно використовують дані бухгалтерського обліку (і, відповідно, реальний економічний потенціал підприємства) для управління витратами, в тому числі і на збут, рішення приймаються в більшості випадків необґрунтовано та інтуїтивно. Наслідком цього є періодичне затова­рювання залів та складів, тимчасове утворення дефіциту окремих товарів.

Бухгалтерський облік і аналіз витрат  на підприємствах не адаптувалися до менеджменту економіки і тому потребують удосконалення. Зокрема,  це стосується повного інформаційного забез­печення щодо планування витрат, спрямованого на підвищення ефективності діяльності підприємств торгівлі, а також вибору такого методу обліку витрат і калькулювання продукції, який би забезпечив максимальний прибуток та мінімальні витрати.

Література:

1.Гончаренко І.Г.\\ Теоретичні основи розподілу продукції підприємства\ Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво, 2007, №3, с. 64-67

2.Іваненко О.В., Колісниченко О.Є.\\ Оцінювання збутової діяльності підприємства\ Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво, 2006, №5, с. 125-129

3.Попюк А. М. Порівняльна характеристика обліку витрат в Україні та за кордоном / / Науковий вісник БДФА. – Чернівці 2008.- Вип. 2. – С.401-406.

4.Белоусова І, Чумаченко М. Дискусійні проблеми обліку витрат і калькулювання собівартості продукції  // Бухгалтерський облік та аудит. – 2008. - №10. – С.3-7.