Экономические науки/7.Учет и аудит

Бойко И.А., Левковская В.Г.

Донецкий национальный университет экономики и торговли им. М.И. Туган-Барановского, Украина

ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ ПОДАТКОВОГО АУДИТУ В УКРАЇНІ

Значимість податкового аудиту, або його роль у перетворенні й урегулюванні економічних відносин, зростає паралельно зі збільшенням кількості суб’єктів господарювання та розширенням нового класу власників. Загострюється питання контролю фінансово – господарської діяльності платників податків. Постає нагальна потреба в налагоджені взаємовідносин держави і суб’єктів господарювання на підставі встановлення дієвого механізму справляння податків та притягання платників податків до відповідальності за порушення податкового законодавства, яка особливо окреслюється в умовах тінізації економічних відносин, поширення правопорушень і низького рівня довіри до влади й бізнесу щодо ефективності регуляторних заходів.

Ринкові перетворення – то зміна світогляду, в тому числі на недержавний аудит. Розглянемо зарубіжний досвід. Франція стала однією з перших країн, де спочатку діяло правило: „державному сектору – державний аудит, а недержавному – недержавний (тобто незалежні бухгалтери й ревізори)”. Проте з часом, унаслідок випробувань і з набуттям ринкового досвіду, тут почало діяти нове правило: „незалежні ревізори контролюють достовірність звітності державних підприємств”. Це яскраве свідчення того, що в ринковій економіці фінансовий контроль не може здійснюватися тільки державою. Принципово треба зауважити, що підприємства державної власності демонстрували від’ємні результати господарювання й держава часто перекладала цю недостачу на суб’єктів інших форм господарювання. Не може бути єдинодержавного контролю в господарюванні різних суб’єктів та ще й різних форм власності.

Про історичну справедливість цього висновку свідчить багатомірна практика господарювання, особливо в розвиненій ринковій економіці. Останніми роками незалежні аудитори контролюють достовірність звітності не тільки недержавних, а й державних комерційних підприємств.[1,C.46]

На жаль, штучно створена Аудиторською палатою України суперечність, коли під аудитом розуміється виключно вид підприємницької діяльності (а не форма податкового контролю), перешкоджає співпраці державних і недержавних аудиторів. Діяльність недержавних аудиторських організацій жодним чином не розв’язує завдань податкового контролю, адже не має механізму взаємодії аудиторських організацій із органами державного податкового контролю щодо попередження і припинення порушень податкового законодавства. Крім того, аудиторські організації, посилаючись при здійсненні податкового аудиту на регуляторні акти Аудиторської палати України, як правило, проводять лише документальні перевірки платників податків та відмовляються від застосування методів фактичного контролю, чим обмежують розвиток податкового аудиту, закладають основи для корупції й фальсифікації його результатів.[2]

У ринковій економіці контроль не є прерогативою держави. Інша точка зору означала б істотне заниження ролі недержавного податкового аудиту, порушення принципу рівності форм власності й господарювання та втілення карального нахилу, що мав установити „справедливість” у контексті моральних цінностей для адміністративно-командної економіки. На наш погляд, річ не в категоріях „державний аудит – державна власність”, „незалежний аудит – недержавна власність”. Аудиторських фірм за ознаками власності може бути декілька: приватна, колективна, корпоративна, тощо, а от незалежність реалізується в беззаперечному праві аудитора на власне професійне судження, не обтяжене вказівками й рекомендаціями владних структур.

Відмінність внутрішнього українського аудиту від зовнішнього (а також від внутрішнього аудиту в зарубіжних країнах) полягає в такому:

· незалежність внутрішньому аудитора є умовною, оскільки служба внутрішнього аудиту є підрозділом організації. Відсутні як законодавчі, так і етичні норми, що підкреслюють незалежність внутрішніх аудиторів від безпосереднього впливу керівництва економічного суб’єкта та його лінійних підрозділів;

· відсутні професійні стандарти їхньої діяльності;

· немає однакових вимог до їх професійного й освітнього рівнів.

Варто зауважити, що недержавний аудит має істотні переваги перед іншими формами контролю, такі як:

1. значна економія державних коштів;

2. надходження до бюджету додаткових коштів за рахунок сплати аудиторськими фірмами податків;

3. незалежність, конкурентна боротьба, професіоналізм аудиторів, що сприяє підвищенню якості перевірок;

4. можливість вибору аудитора замовником тощо.

Одним із варіантів інтеграції недержавного аудиту у сферу податкового контролю є зобов’язання на законодавчому рівні окремих організацій проводити зовнішній податковий, надавати відповідні висновки до податкових органів та виконувати всі рекомендації з виправлення порушень податкового законодавства, виявлених при проведенні податкового аудиту. В цьому випадку податковий аудит повинен здійснювати аудиторськими фірмами (аудиторами), що акредитовані в Міністерстві фінансів чи Державній податковій адміністрації України як уповноважені агенти або консультанти.[1,C.48]

Запровадження нової концепції організації податкового аудиту можливе лише за умови виконання низки положень. По-перше, має бути чітко визначена роль недержавних аудиторів у системі податкового контролю шляхом упорядкування податкового аудиту на державному рівні та встановлення порядку реагування суб’єктів, що перевіряються, на результати недержавного податкового аудиту. По-друге, необхідно законодавчо закріпити штрафні санкції за недостовірні аудиторські висновки та встановити солідарну або субсидіарну відповідальність аудиторських організації за неякісне проведення податкового аудиту. По-третє, треба впровадити обов’язкове страхування відповідальності аудиторів. По-четверте, розробити механізм контролю якості послуг аудиторів само регульованими професійними аудиторськими організаціями. По-п’яте, закріпити на законодавчому рівні обов’язок проведення зовнішнього аудиту професійними аудиторами для певного кола платників податків.[3]

Підсумовуючи викладене, зазначимо, що розвиток вітчизняного податкового аудиту повинен базуватися на переосмисленні теоретичних засад та практичної організації здійснення аудиторських перевірок відповідно до сучасних вимог. Наукове і прикладне обґрунтування напрямів удосконалення системи податкового аудиту належить до тих проблем реформування національної економіки України, що потребують невідкладного розв’язання.

Література:

1. Глущенко В.В.,Риженко І.Є. Вектори розвитку податкового аудиту в Україні/ Глущенко В.В.,Риженко І.Є. // Фінанси України. – 2010. - №1. – С.46-53.

2. Березин А. Новый порядок взаимодействия с аудиторами: [Електр. ресурс].-http://www.pravkons.ru

3. Редько О.Ю. Методологія та організація професійного аудиту в Україні. Стан та перспективи розвитку: Автореф. дис. на здобуття наук. ст. доктора екон. наук. – К.,2009.-С.18-19.