К.е.н. Мехеда Н. Г., Запорожець Т.Л.

Черкаський національний університет ім. .Б.Хмельницького Україна

Роль «бізнес–ангелів» в інвестиційній діяльності україни

Неформальний ринок венчурного капіталу складається з приватних інвесторів, які інвестують свої особисті фінансові ресурси в нові і зростаючі малі фірми. Їх прийнято називати "неформальними інвесторами", або "бізнес-ангелами" (business angels) [3]. Про цей ринок відомо значно менше, чим про діяльність венчурних фондів. Одна з істотних відмінностей венчурних компаній від бізнес-ангелів полягає в тому, що перші управляють чужими засобами, тоді як останні інвестують свої власні кошти.

Основні мотиви, якими керуються бізнес – ангели є: дочекатися максимальної вартості компанії й продати свою частку, отримавши прибуток, багаторазово перевищуючий суму вкладень; повернути борги суспільству; бути потрібним; відчути адреналін; підтримати моду.

У США за різними оцінками оперують від 100 до 400 тисяч ангелів, які інвестують від 10 тисяч до декількох мільйонів доларів США в кожен проект. У Європі таких інвесторів налічується від 80 до 200 тисяч [1].

Згідно із західними дослідженнями середній вік бізнес-ангелів складає 45-65 років, 99 % з них - чоловіки, кожен п'ятий – мільйонер [2].

Основна перевага бізнес-ангелів перед традиційним банківським кредитом - приватні інвестори готові ризикувати. На відміну від банку, вони можуть надати як кредит на розвиток бізнесу, так і кредит на відкриття бізнесу. Інший плюс роботи з ангелами - вони беруть участь у бізнесі, дають професійні консультації, надають підтримку, адже вони безпосередньо зацікавлені в успіху підприємства. Останній фактор може вважатися й мінусом, адже участь бізнес-ангела в керуванні бізнесом позбавляє підприємця істотної частки самостійності.

Недоліком бізнес-ангелів є обмежені можливості порівняно з банками.

Найбільш відомим прикладом успішних проектів бізнес-ангелів у світі є інвестиції в компанію Apple. Вклавши 91 тисячу доларів, інвестор отримав 154 мільйони. На 26 мільйонів перетворилися 100 тисяч, інвестовані Т. Албергом в компанію "Амазон", а ідея узяти звичайну сорочку-поло і наклеїти на неї простий ярличок із зображенням коня збагатила банківського клерка Р. Лаурена, з чиєї подачі стартувала тепер уже популярна марка Polo, на 5 млрд. доларів, хоча на втілення йому знадобилось всього 50 тисяч доларів [1].

Нажаль, таких же вражаючих прикладів в Україні навести доки не вдається і це не тому, що їх не існує, а тому, що українські інвестори бажають залишатися інкогніто.

Якщо на заході інвестори віддають перевагу фінансуванню hi – tech, ноу-хау і інтернет-бізнесу, то в Україні доки домінує інвестування в звичніші види бізнесу, досить далекі від високих технологій, - харчову промисловість, виробництво будівельних матеріалів, нерухомість тощо.

Підвищений інтерес українських бізнес-ангелів до харчової промисловості і нерухомості обумовлений в першу чергу тим, що в цих суперприбуткових нині сферах приватному інвесторові легко добитися пільгового оподаткування (під виглядом реінвестицій), що в рази збільшує прибутковість цих проектів для самого бізнес-ангела. Підтверджують цю думку і результати першого "аукціону ідей", проведеного у рамках виставки "Винаходи і інновації". Як із сумом відмічають учасники, потенційних приватних інвесторів мало притягали інноваційні hi - tech проекти, незважаючи на те, що західні венчурні фонди оцінювали їх потенціал дуже високо.

Очевидно, не даремно українські бізнес-ангели ретельно уникають слова "венчур", що в перекладі з англійського означає "ризик". Фінансувати ризиковані ідеї, на відміну від своїх західних колег, що колись не побоялися дати грошей під дуже сумнівні проекти, що згодом стали всесвітньо відомими корпораціями Google і Apple, українські "ангели" доки не готові. Отже, залишається два шляхи: або чекати масового приходу в Україну іноземних венчурних фондів, які дійсно ласі до нестандартних ідей, або звертатися за стартовим капіталом в банк, притягаючи приватного інвестора вже на "безризиковому" етапі, без всякого venture.

Найбільша європейська мережа ангелів - European Business Angel Network (EBAN) - складається з 62 асоціацій інвесторів в 21 країні.

Асоціація приватних інвесторів України - єдине об'єднання приватних і корпоративних інвесторів з усіх регіонів України, яке є повноправним членом European Business Angel Network (EBAN).

Статус членів EBAN на пострадянському просторі мають тільки два об'єднання інвесторів: в Україні - Асоціація приватних інвесторів України, в Росії - Національна співдружність бізнес-ангелів [1].

У Асоціацію приватних інвесторів України входять близько 50 чоловік, але, за даними експертів, насправді в Україні приватних інвесторів значно більше. Просто вони намагаються не афішувати свою діяльність. Ця ситуація ускладнює підприємцеві пошук потенційного інвестора. З іншого боку, самі бізнес-ангели скаржаться на неефективність існуючих джерел інформації. Адже будь у них необхідна база даних, вони могли б профінансувати набагато більшу кількість проектів. Можливий варіант вирішення проблеми недоліку інформації - створення мереж бізнес-ангелів. Підприємцям це дасть можливість презентувати свій проект відразу багатьом потенційним інвесторам, а інвестори у свою чергу дістануть доступ до відповідної бази даних, в якій зможуть вибрати проекти, що цікавлять їх. Подібна система працює в Німеччині, США, Великобританії і навіть в Росії. У завдання таких мереж входить надання підприємцям консалтингових послуг з підготовки проектів і організації їх презентацій [2].

Отже, Україні доцільно створити потужну мережу бізнес-ангелів для залучення інвестицій у всі види бізнесу, що допоможе підняти країну з кризи та вивести на один рівень розвитку з провідними країнами світу.

Література:

1. www.business-angels.narod.ru

2. www.management.com.ua