Економічні науки/Державне регулювання економіки

доц. Ліщинська Л.Б., Кліпка М.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,Україна

Проблеми удосконалення Державного фінансовго контролю в Україні

   Економічна політика української держави здій­снюється за допомогою величезного арсеналу ме­ханізмів, методів, способів, інструментів, тощо. Одним з визначальних важелів управління фінансовою системою є фінансовий контроль. Фінансовий контроль - це важлива функція держа­ви, що забезпечує нормальне функціонування фі­нансової системи. З одного боку, він є засобом по­єднання функцій фінансового планування і прогно­зування, фінансового обліку та статистики, з іншого - передумовою здійснення функцій фінансового аналізу та регулювання. Це визначає інтегруючу роль фінансового контролю, недооцінка якої значно погіршує ефективність управління фінансовими ресурсами [1].

   Реалізація економічної стратегії держави потре­бує як удосконалення фінансового контролю в ціло­му, так і покращення контрольного потенціалу органів виконавчої влади, яким належить ключова роль у здійсненні державного фінансового контро­лю.

   Таким чином розгляд проблеми удосконалення державного фінансового контролю має надзвичайно велике значення в умовах розвитку країни. Зважаючи на економічні проблеми сьогодення дана тема є досить актуальною.

   Відповідно велика кількість науковців як вітчизняних так і зарубіжних вивчає питання удосконалення державного фінансового контролю у розрізі вітчизняної економіки, так і загалом. Найвідомішими з них є: М.Т. Білуха, В.П. Дудко, С.В. Степашин, Ігор Стефанюк, Г.В. Дмитренко [2].

   Метою данної статті є вивчення проблем удосконалення методики проведення Державного фінансового контролю в нашій державі , а також введення практичних рекомендацій і пропозицій реформування.

   У світовій практиці існують різні підходи до проблеми організації та фун­кціонування фінансового й адміністра­тивного контролю в державному секторі економіки. Обрання тієї чи іншої моделі базується на таких чинниках: історично прийнята  в країні форма правління, унормована форма державного устрою, особливості розподілу функціональних повноважень між гілками влади, а також ступінь демократичного розвитку суспільства. Саме такими принципами слід керуватись в організації нашій державі. Однак для початку потрібно визначити проблеми в вітчизняному державному фінансовому контролі [3].

   Першою проблемою є досить великий рівень порушень, що свідчить про низький рівень ефективності роботи державних служб. Приміром є обсяги порушень за І квартал 2009 року, виявлених у середньому на одному суб’єкті, порівняно з анологічними звітними періодами минулих років зросли вдвічі, у тому числі суми порушень, що призвели до втрат, збільшилися більше ніж у п’ять разів [4].

   Другою проблемою  є досить низь­кий рівень відшкодування порушень. Показники відшкодування порушень, що призвели до втрат, у І кварталі 2009 р. сформовані загалом за рахунок відшкодувань порушень, виявлених у минулих періодах, що склали 32 млн. грн. (лише 6% вияв­лених сум). Усунення інших порушень фінан­сової дисципліни забезпечено на 46% (на суму 136,4 млн. грн.).

   Також слід відмітити, що на сучасний стан фінансового контролю в Україні впливає світова фінансова криза, яка переросла у загальноекономічну. Одним з пріоритетних завдань у цих умовах є забезпечення наповнення бюджету. Підлягає без­умовному виконанню доведений помісячний план-графік забезпечення центральними органами вико­навчої влади надходжень до загального фонду дер­жавного бюджету на 2009 рік. Перед кожним регіо­нальним контрольно-ревізійним управлінням (КРУ) стоїть завдання: забезпечити надходження до бюджету у сумах, не менших від витрат на їх утримання [4].

   Нині, в умовах глобальної економічної кризи, найголовніше завдання підрозділів Державної конт­рольно-ревізійної служби (далі - ДКРС) - це за­провадження ефективного контролю за виконан­ням затверджених Урядом антикризових заходів. Ключовими завданнями програми діяльності Уря­ду, у виконанні яких необхідно взяти найактивнішу участь, - забезпечення наповнення бюджету та підвищення ефективності бюджетних витрат. Го­ловною метою контролю в цьому аспекті повинно стати недопущення протиправного вилучення фі­нансових ресурсів з економіки [5].

    Вимагає істотного посилення контроль та попередження порушень у сфері державних закупівель. Ця сфера залишається  провідною за динамікою мас­штабів допущених зловживань - обсяги порушень при використанні державних коштів на проведення закупівель товарів, робіт і послуг з року в рік зростають випереджувальними темпам (за 2008 рік - приріст у 2,5 раза). ГоловКРУ вже напрацювало пропозиції, спрямовані на посилення попереднього контролю з боку ДКРС за дотриманням чинного за­конодавства й режиму економії та ефективності при здійсненні закупівель. Однак і до їх прийняття слід удосконалювати форми та методи контролю закупі­вель. Необхідно досліджувати умови договору, ціни, дотримання вимог щодо закупівлі товарів, робіт і послуг лише у безпосередніх виробників чи виконавців або їх офіційних представників [6].

   Занепокоєння також викликає стан дотримання законодавства у суб'єктів господарювання із статутним капіталом 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв). Зазначене свідчить про недосконалість існуючих на даний час механізмів контролю держави за діяль­ністю цих суб'єктів. Для вирішення цієї проблеми ГоловКРУ розроблено заходи, суть яких полягає у проведенні фінансового аудиту окремих господарських опе­рацій на підприємствах-монополістах.

   Разом з тим рівень правопорушень у фінансовій  сфері залишається досить високим, що є наслідком нерозв'язаних проблем в організації державного фінансового контролю. Недосконале нормативно- правове поле, недостатня ефективність контролю, орієнтація на здійснення його у формі ревізій та пе­ревірок після завершення фінансово-господарських операцій - усе це не забезпечує належного усунен­ня виявлених правопорушень, націленості суб'єк­тів державного фінансового контролю на запобіган­ня правопорушенням, а також високого рівня коор­динації та обміну інформацією [7].

   Існуюча система державного фінансового конт­ролю не дає Кабінетові Міністрів України змоги повною мірою проводити глибокий аналіз та оцінку системи державного управління в окремих сферах соціально-економічної діяльності.

   З огляду на це, ГоловКРУ розробило Концепцію розвитку державної контрольно-ревізійної служби на період до 2015 року, що визначає конкретні кро­ки Служби щодо розвитку основних напрямів її діяльності в умовах реформування системи держав­ного внутрішнього фінансового контролю. Окрім інституційної перебудови, вона передбачає істотні змістові зміни під час проведення інспектування та аудитів, що переорієнтовуються на боротьбу з шахрайством [8].

   Таким чином можна узагальнити, що реформування Державного фінансового контролю в нашій країні потребує великої уваги, як з боку науковців, так і державних органів управління. Отже, для удосконалення Державного фінансового контролю потрібно :

-         звернутись до досвіду зарубіжних країн , особливо високорозвинутих;

-         потрібно гармонізувати фіскальну функцію держави і особливості розвитку ринкової економіки;

-      запобігати фінансовим порушенням та контролювати закон­ність використання бюджетних коштів і державного майна;

-      контролювати правильність ве­дення бухгалтерського обліку та скла­дання достовірної фінансової звітності, що загалом сприятиме зміцненню фінансової дисципліни в державі.

Отже, зважаючи на останні події, державний фінансовий контроль здійснюється лише як спосіб поповнення державної казни, а все ж таки контроль повинен здійснюватись, насамперед, з метою запобігання порушень та удосконалення діяльності в усіх сферах економіки.

Список використаних джерел:

1. Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 13.

2. Стефанюк І.Б. Метод і форма державного фінансового контролю: сутність і методологічні відмінності./Стефанюк І.Б.//Фінансовий контроль. – 2010. –  № 3. – С. 24-28.

3. Дмитренко Г.В. Проблеми удосконалення державного фінансового контролю в контексті зарубіжного досвіду./Дмитренко Г.В.//Економіка та держава. – 2009. – № 7. – С. 76-79

4. Постанова Колегії Головного Контрольно-ревізійного управління від 24.04.2009 р. № 9

5. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Стратегії розвитку системи державного фінансового контролю, що здійснюється органами виконавчої влади" від 24.07.2003 р. № 1156 [Елект­ронний ресурс]. — Режим доступу :

http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article?art_id=34658&cat_id=32567

6. Лист Головного Контрольно-ревізійного управління від 06.05.2009 р. на Кабінет Міністрів України "Про результати відрядження до Сполучених Штатів Америки"

7. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту окремих господарських операцій" від 20.05.2009 р. № 506

8. Концепція розвитку державного внутрішнього фінансового контролю на період до 2015 року ; затвер­джено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 р. № 1347-р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу:

http://www.kmu.gov.ua/kmu/control/uk/cardnpd