Міністерство аграрної політики України

Вінницький національний аграрний університет

Факультет менеджменту Кафедра аудиту та державного контролю

Тези

на тему:

«Аудит в системі державного

внутрішнього фінансового контролю»

Виконала:

студентка групи 42-ДРУ

факультету менеджменту

Шафієва Л. Г.

Перевірила: Фостолович В. А.

Вінниця – 2010

В умовах дефіциту бюджетних ресурсів та складних аспектів бюджетного фінансування важливою є система контролю. Вагоме значення у системі державного фінансового контролю бюджетних ресурсів відіграє внутрішній контроль.

Основні функції системи внутрішнього контролю забезпечує Міністерство фінансів. Особливості системи внутрішнього контролю визначено «Положенням про внутрішній контроль» № 383 від 11 червня 2004 р. Відповідно до цього «Положення» державний внутрішній фінансовий контроль здійснюється у двох формах: внутрішнього фінансового контролю і внутрішнього адміністративного аудиту (Рис. 1):

Рисунок 1. Форми проведення державного внутрішнього фінансового контролю.

Внутрішній фінансовий контроль являється комплексом експертно-аналітичних, ревізійно-перевірочних та інших форм контрольних заходів, що забезпечують достовірну інформацію про використання об'єктами контролю фінансових ресурсів, майна, інших матеріальних активів, спрямованих на виявлення та запобігання відхиленням, що перешкоджають законному та ефективному використанню бюджетних коштів і майна. Тоді як внутрішній адміністративний аудит є комплексом експертно-аналітичних, оцінювальних, перевірочних та інших форм контрольних заходів, спрямованих на діяльність об'єкта контролю та його посадових осіб, пов'язану з ухваленням ними управлінських рішень та виконанням функцій відповідно до нормативно-правових, адміністративних, розпорядчих, інших актів і відомчих документів на предмет визначення ефективності діяльності або адміністрування об'єкта контролю та підготовки рекомендацій з удосконалення управлінських процесів залежно від характеру виявленої проблеми.

Відомо, що вперше в Україні поняття «державного внутрішнього фінансового контролю» було обґрунтовано у 2005 р. урядовою Концепцією розвитку державного внутрішнього фінансового контролю. У Концепції державний внутрішній фінансовий контроль визначено як систему здійснення внутрішнього контролю, проведення внутрішнього аудиту, інспектування, провадження діяльності з їх гармонізації з метою забезпечення якісного управління ресурсами держави на основі принципів законності, економічності, ефективності, результативності та прозорості [5].

Базовим принципом державного внутрішнього фінансового контролю є чітке розмежування внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту. Внутрішній аудит повинен визначати, яким чином здійснюється внутрішній контроль, включаючи способи попереднього контролю. Ще у 2002 році Головне контрольно-ревізійне управління впровадило поняття «державний фінансовий аудит». Державний – тому що об’єктом аудиту є державні кошти і державне майно, а користувачами звітів – державні органи. На відміну від аудиту, що здійснюється приватними аудиторами та приватними аудиторськими фірмами на платній основі, такий аудит проводиться державними органами — Рахунковою палатою та органами державної контрольно-ревізійної служби. Оскільки органи ДКРС функціонують в системі виконавчої влади, то за міжнародними нормами такий аудит належить до внутрішнього. З точки зору виконавців це централізований аудит, адже він здійснюється не внутрішніми аудиторами органів, що є об'єктами дослідження, а працівниками державної контрольно-ревізійної служби. На даний час державний фінансовий аудит включає проведення декількох видів таких форм контролю (Рис. 2).

Рис. 2. Види державного фінансового аудиту.

Загальноприйняті європейські стандарти і практика доводять, що важливою особливістю ефективної системи державного внутрішнього фінансового контролю є чітка демаркаційна лінія, що розмежовує, з одного боку, фінансовий менеджмент та контроль, а з іншого - внутрішній аудит. Зараз, відповідно до Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю в Україні запроваджується його нова модель. Однією з головних відмінностей нової моделі є те, що ревізії і перевірки (за термінологією ЄС - інспектування) не розглядаються як складова державного внутрішнього фінансового контролю. Поступово кількість ревізій і перевірок буде зменшуватися. Ці інструменти у подальшому застосовуватимуться у сфері боротьби з шахрайством та економічними злочинами [1].

Висновки. За результатами проведеного аналізу визначимо наступні заходи щодо удосконалення фінансового контролю в системі державного внутрішнього фінансового контролю:

– система фінансового контролю повинна бути мобільною, тобто оперативно, адекватно та професійно реагувати на будь-які зміни в економіці та законодавстві; максимально повно забезпечувати здійснення попереднього, поточного та наступного контролю;

– необхідна розробка і реалізація концепції державного фінансового контролю, основаного на єдиних принципах, правилах та єдиній методології;

– у системі державного казначейства повинна проводитися координація взаємодії контрольних органів різних рівнів, що здійснюють внутрішній та зовнішній контроль, з метою активного впливу на формування і реалізацію ефективної державної бюджетної політики;

– потребує удосконалення законодавче забезпечення незалежності органів парламентського фінансового контролю під час проведення контрольних заходів;

– впровадження застосування сучасних інформаційно-технологічних інструментів, що забезпечують результативність та ефективність фінансового контролю щодо формування та виконання державного бюджету;

– своєчасне вжиття заходів на виконання пропозицій органів фінансового контролю, що вносяться за результатами контрольних дій;

– забезпечення достовірності та надійності інформації про державні видатки, соціально-економічну результативність та ефективність витрачання державних коштів [3].

Отже, в системі внутрішнього державного фінансового контролю внутрішній аудит є вагомою складовою. Він покликаний реалізувати перевірку та діагностику фінансового стану бюджетних установ, місцевих бюджетів і бюджетних програм, дозволяє оптимізувати фінансову діяльність галузі державного управління в цілому та державного сектору економіки України.

Література:

1. Бариніна М. Внутрішній аудит – другий стовп ДВФК. — Фінансовий контроль. - 2007 р. - №4. – с 50-51.

2. Мамишев А. Організаційні засади внутрішнього аудиту в державному секторі. – Фінансовий контроль. – 2008 р. - №1. – с 51-57.

3. Подолянчук О. А. Тенденції розвитку внутрішнього аудиту в Україні. – Збірник наукових робіт ВДАУ. – 2009 р. – с 147-152.

4.Положення про порядок здійснення внутрішнього контролю в Міністерстві фінансів України. Наказ Міністерства фінансів України від „11”червня 2004р. № 383.

5. Урядова концепція розвитку ДВФК на 2005-2009 роки. Розпорядження КМУ від 24.05.2005р. №158-р.