Парубець О.М.

Чернігівський державний технологічний університет

Транскордонне транспортне співробітництво як інструмент розвитку прикордонних регіонів

Транскордонне співробітництво отримало свій розвиток в другій половині ХХ століття в країнах Європи. Основоположниками цього процесу були норвезькі, шведські, фінські, голландські, німецькі та французькі прикордонні регіони. Основною передумовою його розвитку було посилення та поглиблення транскордонної співпраці, добросусідських взаємовідносин між територіальними общинами і органами влади, а також прагнення до усунення кордонів між країнами - учасницями ЄС.

Транскордонне співробітництво є інструментом реалізації політики регіонального розвитку, засобом налагодження відносин між прикордонними регіонами сусідніх держав [1,2].

Основною формою транскордонного співробітництва є створення і ефективна діяльність єврорегіонів. Завдяки функціонуванню останніх відбувається поглиблення інтеграційних і глобалізаційних процесів, мінімізація від’ємних ефектів, розвиток соціально-економічних, фінансово-інвестиційних, культурних та політичних зв’язків, підвищення життєвого рівня населення і економіки прикордонних територій.

На сьогоднішній день за участю України створено дев’ять єврорегіонів (див.табл.1) [1,3]. На разі йдеться мова про створення десятого єврорегіону з метою поглиблення співпраці в галузі соціального, економічного та культурного розвитку, а саме єврорегіону «Дністер», до складу якого пропонується включити Вінницьку область України, Сороцький, Флорештський та Шолданештський райони Молдови, а також Кам'янський та Рибницький район Придністров'я.

Таблиця 1 – Єврорегіони створені за участю України

Назва єврорегіону	Дата створення	Склад єврорегіону
Карпатський єврорегіон	14 лютого 1993 р.	Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівеціка області (Україна), Підкарпатське воєводство (Польща), Кошицький та Пряшівський краї (Словаччина), медьє Боршод-Абауй-Земплен, Хайду-Біхар, Хевеш, Яс-Надькун-Сольнок та Сабольч-Сатмар-Берег (Угорщина); повіти Біхор, Селаж, Сату-Маре, Марамуреш, Харгіта, Сучава та Ботошань (Румунія)
Єврорегіон «Буг»	29 вересня 1995 р.	Волинська область, Жовківський та Сокальський райони Львівської області (Україна), Люблінське, воєводство (Польща), Брестська область (Білорусь)
Єврорегіон «Нижній Дунай»	14 серпня 1998р.	Одеська область (Україна), райони Вулканешти, Кагул , Кантемір (Молдова), повіт Бреіла, Галац, Тульча (Румунія)
Єврорегіон «Верхній Прут»	22 вересня 2000р.	Чернівецька та Івано-Франківська області (Україна), Ботошанський та Сучавський повіти (Румунія), Фалештський, Єдинецький, Глоденський, Окницький, Ришканський та Бриченський ( Молдова).
Єврорегіон «Дніпро»	29 квітня 2003р.	Чернігівська область (Україна), Брянська область (Росія), Гомельська область (Білорусь)
Єврорегіон «Слобожан-щина»	7 листопада 2003р.	Харьковська область (Україна), Белгородська область (Росія)
Єврорегіон «Ярославна»	24 квітня 2007р.	Сумська область (Україна), Курська область (Росія)
Асоціація «Чорноморський єврорегіон»	26 вересня 2008р.	Азербайджан, Албанія, Болгарія, Греція, Грузія, Молдова, Російська Федерація, Румунія, Сербія, Туреччина, представлені на рівні міст, областей, провінцій, країв, автономних республік, Україна (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Донецька області, Автономна Республіка Крим, а також місто Севастополь).
Єврорегіон «Донбас»	29 жовтня 2010 р.	Луганська область (Україна), Ростовська область (Росія)

Досліджуючи діяльність вищезазначених євро регіонів, їх можна поділити на два типи:

- єврорегіони утворені з державами, що входять або не входять до складу Євросоюзу та діють на кордонах України з країнами-членами ЄС («Карпатський єврорегіон», єврорегіон «Буг», єврорегіон «Нижній Дунай», єврорегіон «Верхній Прут», асоціація «Чорноморський єврорегіон»);

- єврорегіони з державами, які не входять до складу Євросоюзу і не мають спільного кордону з країнами-членами ЄС (єврорегіон «Дніпро», єврорегіон «Слобожанщина», єврорегіон «Ярославна», єврорегіон «Донбас») .

Практика функціонування єврорегіонів, створених за участю України, відрізняється від функціонування єврорегіонів країн ЄС. Особливо це стосується єврорегіонів, до складу яких не входять країни ЄС і тим самим вони позбавлені можливостей залучення коштів по лінії Європейських структурних фондів для фінансування власних проектів та ініціатив, особливо в сфері розвитку транскордонного транспортного співробітництва. До цієї групи відноситься і єврорегіон «Дніпро».

Згідно до затвердженого статуту єврорегіону «Дніпро», одним з основних напрямків його діяльності є розвиток транспорту. На сьогоднішній день даний напрямок носить формальний характер і потребує реального змісту подальшого розвитку транскордонних транспортних зв’язків.

Саме відставання транспорту від потреб економіки, відсутність розвиненої транспортної інфраструктури призводить до гальмування розвитку транскордонної співпраці в межах даного єврорегіону.

Стратегія розвитку даного єврорегіону повинна передбачати дії, спрямовані на об’єднання транспортних систем Чернігівської, Брянської, Гомельської областей, розбудови їх транспортної інфраструктури, підвищення ефективності діяльності дорожньо-шляхового господарства [5]. Це дасть поштовх для інтенсифікації діяльності інших галузей економіки, розвитку зовнішьоторгівельних зв’язків, підвищенню зайнятості і добробуту населення.

Для цього перш за все необхідно розробити спільні проекти інтеграції транскордонних транспортних систем, концепцію транскордонної транспортної політики, вдосконалити законодавчо-нормативну базу регулювання цих питань.

При розробці проектів транскордонного транспортного співробітництва необхідно використовувати програмно-цільовий підхід, який дасть змогу узгодити інтереси державної і місцевої влади, місцевих органів прикордонних територій, скоординувати їх дії, залучити бізнес структури, територіальні громади, громадські організації до співробітництва, зіставити майбутні результати з витратами на реалізацію проекту. При оцінці результативності таких проектів можуть виникнути проблеми в зв’язку з тим, що очікувані результати від їх впровадження можуть мати не тільки економічний, але і соціальний, мультиплікативний, народногосподарський та транскордонний ефекти, які можуть поширюватися на діяльність як окремого транспортного підприємства, прикордонного регіону так і єврорегіонального об’єднання в цілому.

На заваді ефективної реалізації проектів транскордонного транспортного співробітництва можуть стати різні рівні розвитку транспортних систем, а також темпи економічного розвитку прикордонних територій, відсутність необхідної фінансової бази.

Фінансування спільних проектів здійснюється за рахунок обмежених ресурсів державного і місцевих бюджетів, що унеможливлює здійснення масштабних транскордонних транспортних проектів.

Проблема фінансування транскордонних транспортних проектів може бути частково вирішена за рахунок розвитку приватно-державного партнерства, інвестиційної діяльності.

Єврорегіони, що мають в своєму складі країн-учасниць ЄС, можуть отримати фінансування за програмою підтримки Ініціативи INTERREC, через яку перерозподіляється 4,875 млрд.євро. , в рамках «програм сусідства», а також по лінії міжнародних і європейських організацій [4].

На єврорегіони, що не мають в своєму складі країн-учасниць ЄС, дані програми фінансування не поширюються. Однак колишні республіки Радянського Союзу - Росія, Білорусь, Молдова, Україна для розвитку транскордонного співробітництва можуть застосовувати програму TACIS (CBC). По лінії даної програми фінансуються проекти вартістю від 50 до 200 тис.євро, які мають значний транскордонний ефект, фінансову обґрунтованість, спроможність реалізації, та інш.[4].

Виходячи з цього, для розвитку транскордонного транспортного співробітництва прикордонні регіони суміжних держав єврорегіону «Дніпро» повинні знайти засоби врівноваження балансу інтересів державної і місцевої влади, виробників транспортних послуг і їх споживачів, чітко визначити пріоритети подальшої транскордонної транспортної співпраці.

Література:

1. Державна програма розвитку транскордонного співробітництва на 2007 - 2010 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №1819 від 27.12.2006 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

2. Закон України «Про транскордонне співробітництво» (26.06.2004 р. № 1861-IV) // газ. «Голос України», 22 липня 2004р.

3. Мікула Н. Міжтериторіальне та транскордонне співробітництво: Монографія. – Львів: ІРД НАН України, 2004. – 395 с.

4. Посібник з транскордонного співробітництва./Носа Н., Лендьел М., Чопак В. , та інш.- АРР «Закарпаття».-Поліграфцентр «Ліра»-2005., 70с.

5. Сич Є.М., Парубець О.М. Стратегічні напрямки інтеграції транскордонних транспортних систем в рамках еврорегіону «Дніпро»//Вісник Чернігівського державного технологічного університету.Збірник-Чернігів:ЧДТУ, 2010.-№41.-с.15-21.