Экономические науки/ 6.Маркетинг
и менеджмент.
К.е.н.
Бабчинська О. І.
Зубар В. О
Шкарапута О. М.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТУ
В сучасних умовах розвиток економіки після подолання періоду повної невизначеності і нестабільності розвиток підприємництва як економічної бази процвітання держави є вкрай актуальним. Особливо це стосується формування організаційної структури підприємства. Вона повинна спрямовуватися на забезпечення ефективної діяльності підприємства, на здійснення та запровадження нових, а також зміну старих підходів до управління структурою підприємства. Адже у будь-якій організації відбувається велика кількість еволюційних змін. Саме тому трансформація підприємств до вимог сучасного розвитку економіки є головним завданням кожного підприємства зокрема.
Дослідниками,
що у своїх працях торкались визначення управління і формування організаційної
структури підприємства є А.Сосні, А.Шегда, В.Нємцов, Л.Транченко [3], М.В.Невідома,
Т.В.Бова [1], О.Васильєв [2].
Розробити пропозиції щодо формування організаційної структури
підприємства та основних способів її впровадження.
Із
формуванням і розвитком економіки правильна організація управління на
підприємстві має визначальне значення. Останнім часом погляди вчених направлені
на створення такої структури підприємства, яка б динамічно відображала її
участь у процесах економічного середовища з метою пристосування до мінливих
зовнішніх умов. Їх раціональне поєднання і розподіл на підприємстві функцій
щодо їх дослідження, аналізу, групуванню і формуванню пропозицій є сутністю
раціональної організації управління на підприємстві. Адже процес управління
включає функції планування, організації, мотивації і контролю. Найкраще було б
розподілити підрозділи підприємства залежно від сфери його дослідження і
функціонування:
1.
ресурси. В сучасному світі обмеженість ресурсів і їх раціональне використання
стає все більш нагальним питанням. Особливо це стосується підприємств, які
базують свою діяльність на використанні природних ресурсів, їх обробці, продажу
і є основною ланкою організаційної структури підприємства;
2.
забезпечення підприємства стратегічною, методологічною базою, постановкою
оперативних, поточних, тактичних і стратегічних завдань, що визначається місією
фірми на ринку;
3.
відділ персоналу, який передбачає проведення політики щодо кадрового
забезпечення підприємства, мотиваційної політики, оплати праці, стимулювання і
заохочення працівників. Адже саме персонал є "двигуном" підприємства,
що реалізує його завдання і основні цілі.
Для
побудови організаційної структури необхідно врахувати всі фактори з метою
забезпечення максимальної відповідності структури управління середовища
господарювання. Так виділяють чотири основні групи ситуаційних факторів:
зовнішнє середовище, технологія роботи, стратегія фірми, поведінка працівників
фірми, які необхідно досліджувати.
Основною
метою діяльності підприємства має бути задоволення потреб споживача при
раціональному, ефективному використанні ресурсів з метою отримання
максимального прибутку. Тобто процвітання підприємства шляхом просування своєї
продукції. Однак більшість керівників протягом останніх двох років
характеризують процес функціонування свого підприємства як виживання,
наголошуючи, що економічні труднощі і невизначеність майбутнього не дозволяють
здійснювати довгостроковий прогноз розвитку підприємства і формування моделі
його функціонування [1, с. 69].
Організація
повинна бути всебічно динамічною, здатною до перетворень, що є головним
фактором успіху будь-якої організації. Однак із розвитком демократизації
управління, що спостерігаються в усьому світі, організація підприємства
призводить до використання керівниками органів самоврядування як такої ланки,
яка є найбільш чутливою до будь-яких змін як у зовнішньому, так і внутрішньому
середовищі. Головною метою такої співпраці є врахування керівництвом знань,
досвіду, пропозицій трудового колективу, оскільки самоврядування як організаційна
ланка підприємства здійснює більш практичне вирішення завдань і проблем.
Якщо в
організації плануються зміни, то це практично завжди спричиняє стан
невизначеності. Тому успішність заходів, які проводяться, багато в чому
залежать від того, наскільки колектив був залучений у цей процес і на скільки
якісні і прозорі цілі організаційних змін. Загальне бачення майбутнього
дозволяє згуртувати весь персонал заради досягнення загальної мети. Адже зміни
не будуть доцільними, якщо колектив не буде бачити ясні цілі, критерії їх
досягнення і переваги нового стану.
Вибір та
пошук ефективної методики формування організаційної структури управління
підприємством є важливим елементом діяльності фірми. Тому структура фірми
розглядається як найважливіший чинник, що визначає форму діяльності всього
колективу та окремих його членів [3, с. 162].
З метою
забезпечення ефективного управління організацією можна виділити декілька
критеріїв, що беруть за основу при формуванні структури: функціональний,
залежно від цілей, ієрархічність і делегування повноважень. Найбільш
раціональні пропозиції полягають у закріпленні за певними підрозділами сфер їх
відповідальності, координація діяльності цільовими групами, формування таких
цілей на підприємстві взагалі і по кожному підрозділу зокрема, які б не
суперечили місії фірми, розвиток самоврядування як ефективного способу
слідкування за змінами і реагування на них.
Література:
1. Бова Т.В.//
Економіка та держава № 5, [текст] : Наукова конференція - 2006,-с. 68-70.
2. Васильєв
О.І.// Формування ринкових відносин в Україні-№ 6, [текст]-2006,-с. 78-80.
3. Транченко
Л.В.// Актуальні проблеми економіки-№ 4, [текст]-2006,-с. 158-164.