Економічні науки/ 5. Управління трудовими ресурсами

 

К.е.н. Котирло О.О.

Національна академія внутрішніх справ, Україна

Організація оплачуваних громадських робіт для подолання наслідків світової фінансово-економічної кризи в Україні

 

Аналіз ситуації на ринку праці показує, що для подолання зростаючого безробіття, викликаного фінансово-економічною кризою, слід терміново вживати антикризових заходів, здатних реально покращити ситуацію на ринку. До таких заходів належать насамперед оплачувані громадські роботи.

Громадські роботи – це продуманий перехідний етап, покликаний полегшити і прискорити адаптацію безробітного до нового трудового життя, до постійної зайнятості, а також допомоги учням, студентам та іншим подібним категоріям працездатного населення не лише підзаробити на життя, але й набути необхідних трудових навичок для успішного конкурування на ринку праці.

Оплачувані громадські роботи є ефективним засобом реалізації політики зайнятості населення, що сприяє мотивації до праці та трудовій адаптації безробітних, поліпшує їхній матеріальний стан. Громадські роботи мають давню історію, наприклад, результатами їх проведення були різноманітні монументальні споруди: храми, канали, кріпосні стіни, дороги, дамби тощо, які з'являлися на різних континентах ще в стародавні часи. Але найбільшого поширення вони набули у XX ст. Організація таких робіт дає змогу більш раціонально використовувати робочу силу, сприяє тимчасовій зайнятості населення і пом'якшенню ситуації на ринку праці.

Завдяки участі в громадських роботах окремі категорії громадян, особливо ті, хто перебуває в стані безробіття тривалий час, можуть відновити трудові навички, мати відповідний заробіток, а іноді - й отримати постійну роботу. Оплачувані громадські роботи - загальнодоступні види некваліфікованих робіт, а також кваліфіковані роботи, які організовуються з метою надання додаткової соціальної підтримки та забезпечення тимчасової зайнятості осіб, які шукають роботу [1, с. 24].

Підвищення ролі оплачуваних громадських робіт в умовах фінансово- економічної кризи знайшло відображення в Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» [2]. До статті 7 Закону України «Про зайнятість населення» було внесене доповнення щодо визначення опла­чуваних громадських робіт як підходящої роботи для осіб, які не мають професії, або таких, які займали місця, що не потребують спеціальної підготовки та перебувають на обліку як безробітні більше дев'яти місяців, а також для громадян, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 12 місяців) перерви (крім громадян передпенсійного віку).

Оплачувані громадські роботи організовуються для учнівської та студентської молоді, яка виявила бажання працювати у вільний від навчання час; осіб, які не мають роботи; пенсіонерів; інвалідів; зайнятих трудовою діяльністю осіб, які виявили бажання працювати у вільний від основної роботи час. В свою чергу, оплачувані громадські роботи повинні мати суспільно корисну спрямованість, відповідати потребам певної адміністративно-територіальної одиниці та сприяти її соціальному розвитку. 10 вересня 2008 року постановою Кабінету Міністрів України № 839 було затверджено Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт, що дозволяє значно розширити обсяги проведення таких робіт як в людських, так і в фінансових ресурсах.

У Положенні чітко визначено напрями фінансування оплачуваних громадських робіт: фінансування витрат на оплату праці; сплату страхових внесків на державне соціальне страхування; оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності; а також, у разі потреби: оплата послуг перевезення або проїзду до місця проведення оплачуваних громадських робіт та у зворотному напрямку; придбання інвентарю; оплата проживання у гуртожитку

 Положенням передбачається: можливість виконання поряд з некваліфікованими також кваліфікованих робіт у рамках оплачуваних громадських робіт; відсутність закріпленого Положенням переліку робіт, згідно з яким можуть організовуватися оплачувані громадські роботи; оплачувані громадські роботи проводяться на спеціально створених для цього тимчасових робочих місцях; можливість проведення оплачуваних громадських робіт фізичною особою - підприємцем, що використовує найману працю і є роботодавцем; тривалість участі в громадських роботах для безробітних осіб становить сумарно до 180 днів протягом календарного року [3].

Чітке визначення обсягів робіт, необхідних ресурсів для їх виконання з боку роботодавців та оперативний підбір учасників для них державною службою зайнятості забезпечать оперативне проведення відновлювальних робіт на об'єктах соціальної сфери, прибирання територій, що сприятиме досягненню економічного зростання кожної громади та соціальної злагоди в суспільстві.

Своєчасність прийняття таких державних актів беззаперечна, оскільки кризові явища в ринковій економіці неминучі. Саме під час кризи в економіці відбувається звільнення від застарілих технологій та неефективних підприємств.

Слід відмітити, що громадські роботи в Україні не набули такого поширення, як за кордоном. Насьогодні частка зайнятих на громадських роботах безробітних у декілька разів менша аналогічного показника в країнах із розвиненою ринковою економікою, а самі громадські роботи не популярні як у безробітних грома­дян, так і в роботодавців. Громадські роботи, що організовуються органами державної служби зайнятості, повинні сприяти забезпеченню відповідності між попитом на них і реальними можливостями їх проведення на даній території.

 Іншими словами, будь-який зареєстрований безробітний, що бажає взяти участь у громадських роботах, має бути ними забезпечений за умови об'єктивної потреби в таких роботах. Доцільно було б провести анкетування керівників регіональних органів державної служби зайнятості з метою отримання інформації про їхнє уявлення щодо реформування організаційної структури громадських робіт і розробки на регіональних рівнях відповідних рекомендацій, які мають стати складовою положення про організацію громадських робіт [4, с. 44].

Отже, успішне вирішення проблем ринку праці ґрунтується на проведенні активної соціально-економічної політики держави, спрямованої на розвиток економіки. Така стратегія потребує значного збільшення державних видатків з бюджету України та створення ефективного механізму використання державних коштів.

Економічна політика країни має бути спрямована на збільшення кількості робочих місць, а організація оплачуваних громадських робіт має стимулювати створення додаткових робочих місць. Адже саме в умовах виходу із економічної кризи громадські роботи є формою тимчасової зайнятості безробітних, підтримки їх матеріального та соціального становища, важливим чинником регулювання ринку праці та вирішення соціально-економічних проблем.

 

Література:

1.            Дмитрієв-Заруденко В.В. Громадські роботи як інструмент зниження соціальної напруженості в умовах кризи / В.В. Дмитрієв-Заруденко // Ринок праці та зайнятість населення. - 2009. - № 1. - С. 24-26.

2.            Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення. Закон України від 25 грудня 2008 року // www.zakon.rada.gov.ua 

3.            Про затвердження Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт і визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України. Постанова Кабінету Міністрів України № 839 від 10 вересня 2008 р.

4.            Астахова О.В. Оплачувані громадські роботи - антикризовий захід / О.В. Астахова // Ринок праці та зайнятість населення. - 2009. - № 2. - С. 42-44.