Студентка ОА-07А Петріва Ю.О.
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
МОДЕЛЬ ПОВЕДІНКИ СУЧАСНОГО ЄВРОПЕЙСЬКОГО
СПОЖИВАЧА
Словосполучення Україна
ЄС усе частіше вживається в українському лексиконі як два потенційно пов'язаних
між собою поняття, а точніше сказати перспективно пов'язаних. На цей зв'язок
покладають надії не лише політики української держави, а і низка зацікавлених
осіб, представлених сукупністю вітчизняного бізнесу (інвестори, виробники та навіть
звичайні споживачі). Перші очікують колосальної віддачі від вкладених коштів,
підприємці нових можливостей для розширення, а разом з ними і нових загроз.
Актуальність дослідження європейського споживача визначається
сучасними умовами розвитку інтеграційних процесів та безпосередньою участю у
них українського бізнесу, який прагне не розширювати свої можливості за рахунок
виходу на нові ринки, у тому числі і європейський. Але українським
підприємствам доведеться у цьому
процесі долати неабияку конкуренцію з боку іноземних компаній. Тому важливим у вирішенні цих проблем стає
вивчення смаків та уподобань європейського споживача, його ментальності та
психологічних особливостей за для розробки найбільш ефективних маркетингових
програм, які дадуть змогу вести правильну збутову, цінову, рекламну політику
для створення конкурентних переваг.
Мета статті: відтворення портрету європейського споживача на основі
аналізу джерел відкритої маркетингової інформації.
Населення Євросоюзу
складає 458 млн чоловік, кожен з яких у більшій чи меншій мірі є споживачем
товарів та послуг. При дослідженні чисельності жителів, враховано також
особливості міграційних процесів, які знаходяться у постійній динаміці [3]. На
цій основі слід зазначити, що кількість потенційних покупців на цій території
можливо є більшою, ніж про це говорять офіційні джерела інформації.
Для проведення даного
дослідження треба дещо абстрагуватися від певних, характерних лише тій чи іншій
країні, звичок. Метою цієї роботи є побудова узагальненої моделі поведінки
західноєвропейського споживача.
Сучасний європеєць - це
людина, яка дуже добре знає комп'ютер. Він мобільний і знає мінімум дві мови.
Тому він абсолютно спокійно може вибрати собі місце роботи, і не тільки на
території своєї країни. Він упевнений в своєму завтрашньому дні, може планувати
своє життя на десять - двадцять років вперед.
Європейському ринку
притаманні наступні специфічні риси. Перш за все, різні шари суспільства
користуються різними класами магазинів. Французькому професорові абсолютно недозволенно
відвідувати продовольчі або промтоварні дискаунтери. Навіть молоді люди, що
закінчили університет, і ще не мають пристойних доходів віддадуть перевагу
магазинам класу «Ашан» або вище, купивши в них меншу кількість дорожчих
(порівняно з дисконтерами) товарів. Ця ознака зі споживчої моделі європейця
вказує на необхідність чіткого сегментування та позиціонування товарів щодо
різних соціальних класів населення. Слід при цьому пам'ятати також, що звична
для українського ринку аксіома «чим вища ціна, тим вища якість» на
європейському ринку має набагато меншого значення. До того ж, важливим фактором
купівлі є місце продажу. Перед розміщенням товару у торговій точні слід
врахувати її специфіку, особливості споживчого контингенту даного магазину.
Для європейського
споживача характерним є яскраво виражений споживчий патріотизм, наприклад, в
Німеччині завжди переважна покупка німецького товару, навіть при істотно вищій
(часто в рази) ціні. Існує навіть регіональний патріотизм покупка товарів
вироблених в даному регіоні, місті [3].
Важливою загальною межею
європейського ринку (особливо у зв'язку з тим, що ця межа абсолютно
нехарактерна для українського ринку) є сувора відповідність якості і кількості
споживання рівню доходу певного прошарку суспільства і конкретної людини.
Особливо важливим є дотримання цього правила при покупці товарів, які явно
свідчать про достаток їх власника (нерухомість, автомобілі і одяг). Абсолютно
неприпустимими є відхилення в обидві сторони. Проте, якщо покупка товарів і
послуг, ціна яких нижча, ніж вважається відповідно до статусу людини ще
допустима (самостійний ремонт житла або автомобіля прийнято пояснювати як хобі,
а відсутність автомобіля екологічними міркуваннями), то придбання дорожчих
товарів є просто небезпечним. В Європі, наприклад, покупка достатньо дорогого і
при цьому не утилітарного автомобіля представником середнього класу виглядає
зухвало, хоча вона і цілком доступна з економічних міркувань (тим більше при
поширеній системі кредитування).
Європейський споживач
втомився від розмов про генно-модифіковані продукти. Це пов'язано із надмірною
кількістю останніх на прилавках магазинів. Проведені дослідження говорять про
те, що кожен третій європеєць із середнім рівнем доходів ладен платити на
порядок вищу ціну за продукти, які не містять ГМО. І це досить перспективна
сфера для розвитку української харчової промисловості в Європі. Україна є
власницею багатої землі, достатньої кількості регіонів для вирощування
екологічно чистої продукції садівництва, за яку до того ж європейці готові
платити достатньо високу ціну. Тому, при виході на європейський ринок
українським підприємцям необхідно це врахувати.
Останнім часом в Європі
дуже розповсюджено словосполучення «терапія шопінгом». Все більше споживачів
прагнуть побалувати себе за допомогою покупок. Крім того, з'являються нові типи
покупця. Дослідження RISС показало, що здійснюється заміна споживчих звичок: від
"того, хто зациклений на ціні" покупця (Price Numb), для якого важлива ціна (29% споживачів в 2009 році),
до новішого типу "розумного" покупця (Smart Shopper, близько 30%). На відміну від обмежених в бюджеті
мисливців за вигідною покупкою "розумні покупці" не мають загального
рівня достатку і набувають товару в будь-яких торгових мережах [1].
Значна кількість
європейців уміє користуватися комп'ютером, Інтернетом. Велика частина покупок
припадає в Європі саме на електронну комерцію. Це є великою перевагою не лише
для можливостей організації реклами, а і для прямого продажу товарів через
Інтернет. Тому, при плануванні своєї діяльності на ринках ЄС підприємство має
неодмінно підкріплювати (а іноді навіть засновувати на цьому свою політику
продажу) товар наявністю про нього інформації у глобальній мережі.
Таким чином, можемо констатувати, що вихід українських підприємств
на ринок Євросоюзу потребує значних досліджень в області поведінки споживачів
та їх стереотипів. Усі названі вище риси притаманні сучасному європейському
споживачу, їх слід враховувати при виході на європейський ринок, але необхідно
пам'ятати, що це лише незначна частина всіх особливостей споживчої
поведінки. При плануванні маркетингової
діяльності на ринку ЄС слід приділяти увагу також і особливостям споживання
певних товарів, враховувати також національні особливості кожної країни, та навіть більше – регіону.
Література:
1.
Бунтай А. Приоритеты Украины:
совершенствование подготовки кадров [Электрон-ный ресурс]. – Электрон.
текстовые данные (21348 байт) // Человеческие ресурсы Донбасса. – [Цит. 2007,
30 июня]. – Режим доступа: <http://www.cosmopress.ru/index.php?action=main&num=80 html>
2.
Косач М. На пути в ЭС [Электрон-ный ресурс].
– Электрон. текстовые данные (36729 байт) // Факты. – [Цит. 2010, 3 июля]. –
Режим доступа: <http://www.advertology.ru/index.php?name=News&file=categories&catid=12 html>
3.
Яновский Э. Выдержим ли конкуренцию? [Электрон-ный
ресурс]. – Электрон. текстовые данные (13829 байт) // Новости. – [Цит. 2010, 27
сентября]. – Режим доступа: <http://europa.eu/geninfo/whatsnew_en.html>