Экономические
науки/10. Экономика предприятия
Суслова І.Ю., к.е.н. Ковтун Е.О.
Вінницький
Торговельно-Економічний Інститут Київського Національного
Торговельно-Економічного Університету, Україна.
Важливість
впровадження фінансового планування на великих промислових підприємствах.
У сучасних
умовах господарювання для багатьох великих промислових підприємств актуальним є
питання фінансування свого економічного розвитку та підвищення ефективності
використання наявних фінансових ресурсів. Розвиток ринкових відносин в Україні
та досвід зарубіжних країн визначають високу залежність результатів
фінансово-господарської діяльності від наявності та ефективності стратегічного
фінансового планування, яке вирішує задачі фінансового забезпечення будь-яких
управлінських рішень. Тому дослідження процесу планування потреби фінансових
ресурсів як важливої складової системи менеджменту набуває особливої
актуальності.
Концептуальні
основи планування потреби у фінансових ресурсах розглядаються у наукових працях
вітчизняних і зарубіжних учених-економістів: Ю.Д. Батріна, М.Д. Білик, І.Г.
Благуна, І.О. Бланка, Р. Брейлі, Є. Брігхема, Л.О. Коваленко, С. Майерса, В.П.
Савчука, П.А. Фоміна, Д. Ван Хорна та інших.
Фінансове
планування являє собою процес розробки фінансових планів і планових показників
по забезпеченню підприємства фінансовими ресурсами й збільшенню ефективності
його діяльності на певному відрізку часу. [1,
ст. 72]
Під час
розробки планів кожне підприємство ставить перед собою певні цілі. Нестача
інформації, а інколи й засобів її швидкої обробки, ускладнює формування цілей.
Одночасно з цільовою постановкою підприємство визначає можливу сферу застосування капіталу, тобто
географічну арену і диверсифікацію виробництва з метою розширення збуту товарів
і послуг, крім того, лізингові операції, які передбачається здійснити.
Планування
направлено, з одного боку, на усунення помилкових дій в області фінансів, а з
іншого – на зменшення невикористаних внутрішніх резервів. Саме тому його
результативність залежатиме від компетентності особи, яка проводила дане
планування, від ретельності дослідження і послідовності проходження визначених
стадій, а також від цілей, які перед собою ставили виконавці, до початку
планування фінансових коштів підприємства. Фінансове планування втілює встановлені
цілі у форму конкретних фінансових показників, аналізуючи їх можна зробити
висновки про ефективність або не ефективність фінансового планування на фірмі.
Взагалі
впровадження фінансового планування на підприємствах в нашій країні зазнає
деяких складнощів, що зумовлене стереотипною думкою про відсутність
необхідності планування фінансових ресурсів на підприємстві. На даний час на
підприємствах малого і середнього бізнесу фінансові плани, як і планування
взагалі, як окремий елемент бізнес-управління практично відсутнє. Підприємці
вважають що це є зайве, але в умовах перехідного періоду, для виходу з кризи
складання планів є не тільки раціональним але і необхідним для нормального
функціонування господарюючого суб’єкта. Якщо ж говорити про фінансове планування
на великих промислових підприємствах, то безумовно воно повинно мати місце,
якщо не в конкретно деталізованому вигляді як окремий фінансовий план, то
принаймні як основна частина бізнес-плану цього підприємства однозначно.
Аналізуючи
ситуацію, яка склалася на підприємствах України можна виділити ряд факторів,
які обмежують використання фінансового планування. Зокрема:
1.
Високий ступінь невизначеності на українському ринку, пов’язаний із
глобальними змінами в усіх сферах суспільного життя;
2.
Незначна частка підприємств, які мають фінансові можливості для здійснення
серйозних фінансових розробок;
3.
Відсутність ефективної нормативно-правової бази вітчизняного бізнесу.
На жаль,
неможливість застосування фінансового планування на підприємствах зумовлюється
не лише перерахованими вище факторами, а й звичайним небажанням керівників цих
підприємств вдаватися до його методів та прийомів. Багаторічний досвід
закордонних фірм і вітчизняних підприємств свідчить, що недооцінка фінансового
планування в умовах ринку, зведення його до мінімуму, ігнорування або
некомпетентне здійснення призводить до великих, нічим не виправданих
економічних втрат. За оцінкою економістів, через відсутність точного і
системного планування і контролю своїх фінансів, компанії втрачають до п’ятої частини
прибутків. [14, ст. 68]
В теперішній
час, не дивлячись на велику кількість інформації по фінансовому плануванню і
збільшення кількості кваліфікованих спеціалістів, система планування діяльності
на українських підприємствах не позбавлена ряду серйозних недоліків. Так, форми
більшості облікових і звітних документів не пристосовані для фінансового
аналізу, тому вихідну інформацію частіше приходиться збирати із інших джерел.
Також часто загальноекономічне планування просто не доводиться до фінансового.
Щоб уникнути
цих проблем планування повинно охоплювати всі галузі діяльності підприємства, а
також всі етапи, дії та операції як господарських процесів, так і процесів
управління.
Досвід багатьох розвинутих компаній промислових країн показує, що за сучасного ринку, з його жорсткою конкуренцією, планування фінансово-господарської діяльності є найважливішою умовою їх виживання, економічного зростання та процвітання. Саме воно дає змогу оптимально пов’язати наявні можливості підприємства щодо випуску продукції з попитом і пропозицією, що склалися на ринку. І нехтувати такою можливістю для будь-якого підприємства є нераціональною позицією.
Література:
1. Бєлов
М.А., Євдокимова Н.М., Москалюк В.Є. Планування діяльності підприємства. –
Київ: КНЕУ, 2009 – 252 с.
2. Ван
Хорн Дж. К. Основы управления финансами. М.:Финансы и статистика, 2006. – 803
с.
3. Гузенко
О.П. Фінансове планування на промислових підприємствах // Фінанси України,
2009. - №11. – С.73-76.