доц. Саврасова А.А.; Байдак М.К.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Аналіз розвитку міжнародної системи туризму в Україні

Актуальність теми. В умовах ринкових відносин та інтеграції України у світовий економічний простір виникає потреба в розробці стратегічних планів розвитку видів економічної діяльності, які є потенційно прибутковими та конкурентноспроможними на міжнародному ринку товарів і послуг. До таких видів відноситься туристична галузь, яка в сучасних умовах господарювання потребує створення теоретичної бази, розробки перспективних планів та механізмів ефективного управління туристичного продукту по каналах товароруху від виробника до кінцевого споживача, переміщення пасажирів.

Міжнародний туризм є одним з перспективних напрямів розвитку світового господарства. В умовах трансформації економіки України підвищення ефективності функціонування цієї галузі набуває особливої актуальності, беручи до уваги її вплив на прибутковість та розвиток різних сфер суспільного виробництва, розв'язання широкого спектра соціально-економічних проблем країни.

Метою роботи є визначення напрямків вдосконалення механізму розвитку світового ринку туристичних послуг, що дозволить підвищити ефективність функціонування туристичного сектору зокрема України.

Розвиток сучасних ринків послуг та новітньої інфраструктури сервісної

економіки є вирішальним і невід'ємним компонентом господарського поступу, а рівень якості й асортименту наданих послуг є надійним показником темпів економічного зростання, технологічного прогресу й нагромадження капіталу. Визначні міста світу, концентруючи фінансові, інформаційні та управлінські функції, консолідуючи ділову активність, перебирають на себе керівну роль регулятора світогосподарських зв'язків.

В умовах переходу від індустріальної до постіндустріальної стадії господарського розвитку, зростаючої взаємозалежності економік різних країн розширюється простір для туристичної діяльності. Адже посилення відкритості національних ринків, поглиблення міжнародного поділу і кооперації праці дають можливість туристичним фірмам залучати до своєї діяльності на конкурентній основі нові туристичні ресурси і повніше задовольняти зростаючі потреби в подорожах та екскурсіях.

На основі дослідження напрямів розвитку міжнародних туристичних відносин на етапі сьогодення, становлення новітньої парадигми регіональної системи міжнародного туризму відбувається на базі трьох агрегованих складових, зокрема:

1) консолідація різних сфер економічної діяльності навколо туристично-рекреаційних комплексів як особливої економічної системи, що сприяє підвищенню ефективності економіки, сталих темпів зростання та стійкості в умовах становлення постіндустріальної цивілізації;

2) виникнення стійких передатних механізмів між стимулюванням розвитку туристичної галузі в регіоні та темпами господарського поступу (насамперед у формі консолідації виробничо-наукового потенціалу та банківського капіталу, застосуванні нових форм управління й маркетингу, запровадженні моделі сталого економічного розвитку);

3) застосування новітніх інформаційних технологій в галузі міжнародних туристичних послуг, що викликане необхідністю скорочення витрат виробництва, поліпшення якості наданих клієнтам послуг, створення нових форм і методів обслуговування.

Особливостями комплексного аналізу є припущення, що в умовах вільної торгівлі Україна розглядається як держава, котра не може суттєво впливати на ціну турпродукту на світовому ринку.

Це означає, що внутрішня ціна тісно пов'язана зі світовими цінами. Тобто світові ціни є визначальними для внутрішньої ціни, оскільки українські туроператори і турагентства мають можливість реалізовувати турпродукт як на внутрішньому ринку, так і експортному ринку. У випадку, коли внутрішні ціни на турпродукт нижче за світові, українські туроператори та турагентства експортують якомога більші обсяги туристичних послуг. У разі, коли внутрішня ціна на туристичні послуги перевищує світову, українські підприємства сфери туристичного бізнесу будуть реалізовувати їх на внутрішньому ринку. Отже, світова ціна створює потенційну можливість отримати вищий прибуток. Надмірні маркетингові витрати, що, зокрема, виникають через відсутність достатніх заходів державної політики, спрямованих на просування вітчизняного туристського продукту на зовнішні ринки, дозволяють досягти подальшого зниження внутрішньої ціни.

Отже, у разі падіння внутрішньої ціни поведінка споживачів та виробників є протилежною. Виробники турпродукту потерпають від зниження ціни, оскільки у цій ситуації вони отримують менше доходів.

Важливо відзначити, що надмірні маркетингові витрати у собівартості туристичних послуг в Україні включають витрати на просування вітчизняного туристського продукту на зовнішні ринки. Частково їх зростання спонукають недостатні заходи державної та регіональної політики, що спрямовані на розвиток сфери туристично-рекреаційних послуг.

Висновки. В Україні зберігаються передумови для створення конкурентоспроможної економіки й зміцнення позицій на міжнародних ринках

туристичних послуг. Це насамперед вигідне географічне положення, кваліфікована й дешева робоча сила, високі технології, наука й відносно ефективна система освіти. Саме тому необхідно запроваджувати нові інструменти й технології міжнародних туристичних відносин, перейти на міжнародні стандарти обслуговування, а також розробити проекти нових компонентів електронної туристичної комерції для підвищення конкурентних позицій на світовому туристичному ринку.

Література

1 Ринейська Л.С. Туризм як перспективна галузь сучасного міжнародного бізнесу//Світове господарство і міжнародні економічні відносини. – 2009. - №1. – с.90-93.

2 Смаль І. В. Глобальний і регіональний вектори розвитку туризму // Географія в нформаційному суспільстві.-2008. – Т. 4. – с.139-141.

3 Федулова Л.І. Інноваційні контури розвитку туризму//Актуальні проблеми економіки. – 2009. - №6. – с.137-147.