Ткачук М.В.,

Буковинська державна фінансова академія, м.Чернівці

Світові валютні війни та їх вплив на Україну

У статті досліджено проблему знецінення країнами світу національних валют з метою отримання конкурентних переваг в умовах кризи, що означено поняттям «валютної війни», проведено огляд здійснення окремими країнами певних заходів у даному напрямку та висловлено застереження щодо подальшого розвитку цього процесу, досліджено можливі наслідки світової валютної війни для України.

The article examines the problem of national currencies devaluation by the countries in order to obtain competitive advantages in crisis conditions, which is defined as "currency war".There is a review of the implementation of certain measures by some countries in this direction. Also a warning is expressed about further development of this process and the possible consequences of global currency war for Ukraine.

Ключові слова: валюта, валютна війна, валютна політика, валютний курс, девальвація, економічна криза, експорт, зовнішньоекномічна діяльність, імпорт, протекціонізм, ревальвація, торгова війна.

Постановка проблеми. Валютний курс як об’єкт валютної політики відіграє важливу роль у макроекономічному регулюванні. Його коливання впливають як на стабільність внутрішнього ринку країни, так і на розвиток зовнішньоекономічних відносин. Змінюючи валютний курс країни здійснюють регулювання зовнішньої торгівлі, корегування вартісних показників платіжного балансу. Задля досягнення визначених цілей країнами може бути застосовано ряд заходів: штучні девальвація та ревальвація, використання тарифів і ліцензій,здійснення валютних інтервенцій.

Особливої уваги заслуговує інструмент девальвації національної валюти. Згідно практики та положень економічної теорії зниження курсу позитивно впливає на динаміку експорту країни, оскільки відбувається зниження вартості товарів країни на внутрішньому та зовнішніх ринках, що надає даним товарам конкурентні переваги, відповідно зменшуються обсяги імпорту. Протилежну ситуацію можна спостерігати за ревальвації валюти країни.

Економічна криза внесла свої корективи у розвиток світової економіки. Для подолання її наслідків країни співпрацювали, проте як тільки послабився її вплив багато країн спрямували свої зусилля на захист власних інтересів, в той час як співробітництво держав необхідне ще протягом кількох років. Сьогодні майже всі держави намагаються знизити курс національної валюти, ослабити її з метою створення конкурентних переваг для своїх експортерів. Крім того, занижуючи вартість локальних грошей, уряди грають на подорожчання імпорту і в такий спосіб підтримують національних виробників. Тому в світову економічну термінологію ввійшло таке нове поняття як «валютна війна». Першим дане поняття використав міністр фінансів Бразилії Г. Монтега. [1,6]

Огляд останніх публікацій. Стурбованість можливим результатом валютних війн уже висловили практично всі міжнародні фінансисти, включаючи Світовий банк і Міжнародний валютний фонд. Президент СБ Р. Зелік та директор МВФ Д. Стросс-Кан наголошують, що міжнародні організації повинні відіграти головну ролі в зупиненні валютних спорів. В той же час генеральний директор Світової організації торгівлі Паскаль Ламі заявив, що розбіжності із приводу валютних курсів можуть перерости в торговельні війни. [1,2]

Виклад основного матеріалу. Кількість країн, що вже вплутані у валютні ігри, виглядає досить переконливо. Ось тільки причини у всіх дуже різні і дуже важливі. Зокрема, одна група країн має намір отримати перевагу для своїх виробників. У їх числі Китай, Японія, Південна Корея, Тайвань, Бразилія та деякі інші. [1]

Найбільш серйозне втручання в курсоутворення почала здійснювати влада Японії, адже в останні роки єна сильно подорожчала. А коли у вересні поточного року японська грошова одиниця зміцнилася, досягнувши 15-річного максимуму, вперше за останні чотири роки Банк Японії був змушений провести масштабну валютну інтервенцію, «витративши» на неї більше $ 25 млрд. Проте, навіть такий радикальний крок не зміг стримати зміцнення єни, тому країна намагається діяти і іншими доступними засобами (наприклад, цільовий діапазон процентної ставки був несподівано знижено до 0,0-0,1% річних). Співвідношення єни до долара 80 до 1 або вище загрожує важкими втратами для промисловості і всієї економіки. [3,10]

За Японією слідують центральні банки Південної Кореї, Тайваню і Бразилії, економіки яких постраждали високої вартості своєї валюти в 2010 році. За словами глави бразильського Мінфіну уряд країни буде купувати все «надлишкові долари» на ринку, щоб приборкати зростання реала. Подорожчання бразильської нацвалюти з початку минулого року стало одним з найбільш значних в світі. Реал дорожчає протягом шести тижнів поспіль, що є найдовшою серією сходжень за останні 11 місяців. Бразилія не дасть нацвалюті надмірно зміцнитися, в той час як інші держави свої валюти послаблюють. За останні два тижні ЦБ країни збільшив щоденні обсяги купівлі нацвалюти майже в 10 разів - до 1 млрд. доларів. [7,10]

За ними вишикувався довгий ряд інших експортоорієнтованих економік, об'єктивно зацікавлених у заниженні курсу своїх валют. За підрахунками "Файненшл таймс", з 27 вересня по 11 жовтня центробанки Індонезії, Малайзії, Таїланду, Тайваню та Південної Кореї витратили разом $28,74 млрд. на недопущення подорожчання своїх валют. [1,10]

Втім, визнаним лідером у цій групі залишається Китай, який, на думку більшості експертів, занижує курс юаня протягом останніх 20 років, що допомогло КНР вивести свою промисловість до числа найсильніших у світі і стати самим головним світовим експортером.

На Заході багато експертів і політиків переконані: саме Китай, який стрімко нарощує в останні роки свою промислову потужність і свій експорт у такі розвинені країни, як США і Японія, є першопричиною нинішньої валютної війни. Потік дешевих китайських товарів, підкреслюють вони, знищив безліч робочих місць на промислових підприємствах у США. Тому Сполучені Штати, з величезними труднощами долають наслідки недавньої важкої рецесії, посилюють політичний тиск на Китай з метою змусити його перейти на ринкові принципи формування курсу юаня або хоча б істотно його підвищити по відношенню до долара хоча б на 20%. Раніше американські економісти неодноразово заявляли, що китайська валюта занижена принаймні на 40%. В свою чергу, прем'єр-міністр Китаю Вень Цзябао сказав, що Пекін не може підвищити курс юаня, оскільки китайський середні і дрібні підприємства, що виробляють продукцію на експорт, отримують прибуток всього в 2-3%. У разі ревальвації юаня вони можуть розоритися, що загрожує соціальними потрясіннями. [6,8,9]

Одночасно Вашингтон все більш відверто проводить політику слабкого долара. Його девальвація здійснюється, насамперед, шляхом подальшого завантаження в економіку свіжих грошей Федеральною резервною системою США. Звинувачуючи інших у заниженні курсів валют, американці ніби забули, що першими почали політику повені світу дешевими доларами, включивши свій друкарський верстат і знизивши ставку Федеральної резервної системи до діапазону 0% -0,25%. [6,8]

Не менш переконливою є і друга група країн, що ведуть валютну війну. Ці держави не стали значущими виробниками та експортерами. Для них здешевлення національної валюти ніякої вигоди не несе. Але за зовсім невипадковим збігом дані держави є одними з найбільших світових боржників, зокрема таких як Греція, Ірландія та Португалія. У випадку падіння євро ставки за їх облігаціями ростуть, що позбавляє їх можливості рефінансувати свою величезну заборгованість. [10]

Штучне заниження вартості валют наших торгівельних партнерів негативно впливає на українських експортерів та економіку України, відповідно позитивно впливає на українських споживачів. Українські експортери, конкуруючи на світових ринках, змушені виставляти ціни, які трохи вищі, порівняно з тими цінами торгових партнерів, в яких ціна валюти штучно коректується. Що стосується внутрішнього ринку, то заниження валюти торгових партнерів певним чином позитивно впливає на споживачів, так, як внутрішні споживачі мають можливість купувати імпортні товари за нижчими цінами і це збільшує купівельну спроможність внутрішніх споживачів, завдяки зниженню вартості імпортних товарів. [12]

Проте, бурхливі валютні війни поки що фактично не торкнулися України. Оскільки гривня традиційно, практично фіксовано, прив'язана до курсу долара, що у нас залишається фіксованим, населення майже не відчуло курсових стрибків. Відгомоном міжнародних звад стало лише стабільне зростання курсу євро в Україні, який жорстко прив'язаний до значень на міжнародних ринках. В даний час курсовий фактор в цілому нейтрально впливає на конкурентоспроможність українського експорту. Вплив стимулюючого ефекту недавньої девальвації значною мірою вичерпано, в тому числі у зв'язку з відновленням зростання зарплат і цін на сировину. [1,10]

Гривня на поточний момент навіть зміцнюється з фундаментальної точки зору. За даними Національного банку, реальний ефективний обмінний курс гривні за вісім місяців 2010 року зміцнився на 7,3%. Таке зміцнення, що напевно буде продовжуватися і в наступні роки, створює сприятливі умови для зростання імпорту на тлі зростання внутрішнього попиту. [1,10]

На думку експертів у найближчі роки країна буде перебувати на хвилі економічного зростання, нарощуючи споживання. Це призведе до посилення зовнішнього дисбалансу у формі дефіциту зовнішньої торгівлі - імпорт товарів буде випереджаючими темпами приростати по відношенню до експорту. При цьому масивні притоки капіталу прикриватимуть валютний дисбаланс, створюючи профіцит іноземної валюти і даючи Нацбанку можливість тримати фіксований курс. А ось коли відбудеться чергова світова економічна криза, і експортні надходження обрушаться одночасно з вичерпання припливу капіталу, як це було восени 2008 року, відбудеться черговий епізод різкого коректування обмінного курсу. Українська економіка структурно приречена жити від девальвації до девальвації. [10]

За даними СОТ, всі обмеження в сфері торгівлі і спроби перешкодити конкуренції в даний момент практично нешкідливі, тому що зачіпають лише 1% світової торгівлі. Тому через застосування девальвації держави використовують досить ефективний механізм захисту від імпорту, не прибігаючи до введення мит та інших обмежень, що вимагають санкціонування СОТ. Проте, подальший розвиток валютної війни за думкою багатьох експертів несе за собою ризик застосування справжніх протекціоністський заходів. [1,5]

Незважаючи на такі застереження, держави почали готуватися до торгівельних війн. Що цікаво, першими у підготовці виявились США. Американці розробили протекціоністський законопроект, який дозволить США вводити компенсаційні мита в покарання за «маніпулювання національною валютою». Цей документ був схвалений Палатою представників Конгресу США переважною кількістю голосів (348 - за, 79 - проти) і в листопаді повинен відправитися на остаточне затвердження в Сенат. За твердженням експертів, якщо США застосує санкції проти торгових партнерів такої великої економічної потужності, як Китай, це легко викличе заходи у відповідь, що дестабілізує міжнародні відносини і може призвести до катастрофічних наслідків для всіх сторін конфлікту. [11]

Необхідно також зазначити, що частково Україна вже здійснює кроки в напрямку прямого регулювання товарних потоків. Наприклад, хоче обмежити ввезення секонд-хенду або експорт з країни зерна.

Деякі заходи для врегулювання ситуації намагався вжити МВФ. На жовтневому саміті країн-учасниць МВФ і Світового банку було прийнято компромісне рішення зменшити квоти розвинених країн, тих самих США, в управлінні МВФ і збільшити квоти країн, що розвиваються до 42,29%. і утриматися від девальвації національних валют. [4]

Висновок. Валютні війни, до яких схильні сьогодні багато країн світу, можуть значною мірою дестабілізувати економіку. Фінансисти вважають, що першими жертвами курсових звад стануть країни з економікою, що розвивається. Ще одним негативним наслідком їх ведення може перерости в справжні торгові конфлікти та застосування протекціонізму. Таким чином, валютні війни можуть призвести до порушень правил і принципів вільної торгівлі СОТ і підписання нових валютних угод. Крім того, історичний досвід показує, що міжнародне змагання з ослаблення національних валют є безперспективним і світова економіка за таких умов ризикує повторити помилки Великої депресії. [6]

Українська гривня також не стане винятком із правил у великій геовалютной грі. Проте, щоб бути готовими до можливих негативних процесів українському уряду слід здійснювати більш гнучку валютну політику, оскільки гнучкий валютний курс, що припускає певну девальвацію вітчизняної валюти, дозволить посилити конкурентоспроможність економіки. Але просте застосування вільного валютного курсу не є засобом подолання кризи, яка не стільки пов’язана з зовнішніми процесами, скільки зумовлена внутрішніми умовами. Україні необхідні структурні реформи: реформи ринку праці, товарних ринків, системи державного управління. Здійснення їх у найкоротші терміни підвищать конкурентоспроможність й стійкість вітчизняної економіки до зовнішніх впливів та забезпечить економічне зростання в державі.

Література:

1. Валютні війни прискорять інфляцію [Електронний ресурс] / Т. Очимовська – 23 жовтня 2010. - Режим доступу: http://news.finance.ua;

2. МВФ и Всесвітній банк повинні запобігти валютній війні, - Д.Стросс-Канн [Електронний ресурс] // Інформаційне агентство РБК-Україна – 8 жовтня 2010. - Режим доступу: http://www.rbc.ua;

3. Росія розпочала війну. Валютну [Електронний ресурс] – 6 жовтня 2010. - Режим доступу: http://news.finance.ua;

4. G20 збільшать у МВФ частку країн, що розвиваються, і утримаються від девальвації національних валют [Електронний ресурс] – 4 листопада 2010. - Режим доступу: http://news.finance.ua;

5. Валютная война угрожает мировой торговле [Електронний ресурс] /А. Фожа, М. Вержес // InoPressa 22 жовтня 2010. - Режим доступу: http://www.inopressa.ru;

6. Валютная война: что это такое и зачем ее ведут [Електронний ресурс] / А. Гурков // MeMax - 19 жовтня 2010. - Режим доступу: http://finance.memax.com.ua;

7. В мире началась «валютная война» [Електронний ресурс] // Деловой информационный портал – 28 вересня 2010. - Режим доступу: http://delo.ua;

8. Кризис закончился, началась Первая всемирная валютная война [Електронний ресурс] / В. Головин // Еженедельник «Левый берег» - 19 жовтня 2010. - Режим доступу: http://lb.ua;

9. МВФ не предотвратил валютную войну [Електронний ресурс] / В. Скосырев // Независимая газета – 11 жовтня 2010. - Режим доступу: http://www.ng.ru;

10. Мир захлестнули валютные войны / В. Мироненко // «Инвестгазета» - 15 жовтня 2010. - №40;

11. Миру угрожает валютная война / Д. Закиянов // "Экономические известия" – 4 жовтня 2010. - №168 (1401);

12. Чем грозит мировая «валютная война» Украине [Електронний ресурс] – 5 жовтня 2010. - Режим доступу: http://ubr.ua/