Економічні науки/10. Економіка підприємства

Скринник Ольга Василівна

Науковий керівник: Попадюк. О. О.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Прибуток і його стимулююче значення у функціонуванні підприємства

Основою ринкового механізму є врахування економічних категорій, що характеризують відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва. Прибуток являється основним показником ефективності роботи підприємства, джерелом його діяльності. Це основний чинник який впливає на можливість забезпечення багатьох програм підприємства, пов’язаних із розширенням потужностей, підвищенням якості продукції, зміцненням конкурентної позиції та виходом на нові ринки. За рахунок прибутку формуються в значному обсязі бюджетні ресурси держави, здійснюється фінансування для розширення підприємств, соціально-культурних заходів, матеріальне стимулювання працівників тощо.

Сутність прибутку досліджено досить повно та описано у багатьох публікаціях. Зокрема І. Бланк наголошує на актуальності категорії «якість прибутку». Він розглядає її при визначенні основних результатів та формуванні завдань виробничої діяльності підприємств [1]. Наливайко А. П. зазначає, що прибутковість в явній чи неявній формі обов’язково є мотивом підприємницької діяльності і повинна займати відповідне місце серед основних цілей підприємств [2].

Проте дана категорія потребує подальшого дослідження, особливо в теперішній час, коли економіка нашої країни перебуває після глибокої фінансової кризи, яка позначилась на прибутковості багатьох підприємницьких структур.

Тому метою даної роботи є на основі теоретичних узагальнень визначати економічну сутність прибутку та його стимулюючий вплив на ефективну фінансово-господарську діяльність підприємства.

Дана економічна категорія має своє якісне і кількісне визначення. Саме в їх змістовній єдності розкривається сутність прибутку, його економічний зміст.

Прибуток - система економічних відносин між підприємцями (роботодавцями, власниками засобів виробництва) і найманими працівниками з приводу виробництва, розподілу та привласнення створеної додаткової вартості, яка відособлюється у вигляді надлишку над витратами вкладеного капіталу. Це якісне вираження його як об’єктивної економічної категорії. Водночас він трактується як результат господарської діяльності окремого підприємства або галузі економіки і визначається різницею між виручкою, отриманою від продажу продукції (послуг), і сумою витрат на її виробництво. Це кількісне визначення даної категорії [3, 239].

У новітній економічній літературі найчастіше спостерігається визначення прибутку, яке ґрунтується на обчисленні його величини.

Прибуток, або чистий дохід, фірми — це різниця між валовим доходом (виручкою від реалізації) і сукупними витратами [3, 248].

Більш повніше сутність досліджуваної нами категорії можна охарактеризувати через функції, які вона виконує. Вони виявляються у такому здійсненні виробничої діяльності, яка полягає у зацікавленості самого підприємства, його власників, кредиторів і працівників в отриманні прибутку, який забезпечує умови для самофінансування підприємства, стимулювання праці працівників і винагороди власників капіталу. Існують розбіжності у поглядах дослідників, щодо функцій, які виконує прибуток, проте історично склалися основні три:

1. розподільна функція забезпечує вибір підприємницької діяльності серед альтернативних варіантів. Вона здійснюється утворенням фондів грошових засобів, які забезпечують фінансування прийнятих до реалізації програм. Це дає можливість підтримувати оптимальну структуру капіталу і мінімізує ризик банкрутства;

2. стимулююча функція прибутку спрямована на зниження витрат виробництва запровадженням інновацій, що збільшує можливості розширення виробництва і зростання масштабів бізнесу;

3. індикативна (інформаційна) функція забезпечує підприємство інформацією з одного боку, про оцінку його діяльності, а з іншого - про наповненість ринку товаром, даючи тим самим економічний сигнал про необхідність збільшувати чи зменшувати обсяги його виробництва [3].

Робота підприємства в умовах переходу до ринкової економіки пов'язана з підвищенням ролі саме стимулюючої функції.

Прибуток підприємства є головною ціллю і рушійною силою підприємницької діяльності. Основним спонукаючим мотивом здійснення будь-якого бізнесу, його головною кінцевою ціллю є зростання добробуту власників підприємства. Характеристикою цього зростання є розмір поточного та вкладеного їх доходу на вкладений капітал, джерелом якого є отриманий чистий дохід. Отримання високого рівня прибутку є однаково важливим як для власників підприємства, так і для найманих менеджерів підприємства та іншого його персоналу. Для менеджерів, які не є власниками підприємства, яким вони керують, прибуток є основним мірилом успіху їхньої діяльності, адже зростання його рівня збільшує «ринкову ціну» менеджерів, що відображається на рівні їх особистої зарплати. Та навпаки – систематичне зниження рівня прибутковості підприємства, яким вони керують, призводить до протилежних результатів в їх особистій кар’єрі, рівні отримуваних доходів, можливостях наступного працевлаштування. Це також стосується й іншого персоналу.

Прибуток підприємства є не лише гарантом зайнятості працівників, але й у певній мірі забезпечує додаткову матеріальну винагороду їх праці та задоволення ряду соціальних потреб, а це, в свою чергу, стимулює персонал до якісного виконання своїх обов’язків. Він стимулює робітників виробляти більше продукції, а роботодавців витрачати ресурси раціонально. Враховуючи види та функції прибутку і фактори, що на нього впливають при здійсненні господарської діяльності, підприємство забезпечить собі стійке фінансове становище та можливість внутрішнього інвестування. Також у нього появляться можливості для інноваційного характеру ведення господарської діяльності.

Отже, прибуток як економічна категорія відображає кінцеву грошову оцінку виробничої та фінансової діяльності і є найважливішим показником фінансових результатів підприємницьких структур, їх фінансового стану. Він відіграє вирішальну роль у стимулюванні подальшого підвищення ефективності виробництва, посилення матеріальної зацікавленості працівників у досягненні високих результатів діяльності свого підприємства.

Література:

1. Бланк И. А. Управлениэ прибылью. – К.: Ника-Центр, 1998. – 544 с.

2. Наливайко А. П. Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрямки розвитку: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001. – 227 с.

3. Пилипчук О. В. Прибуток як узагальнений показник господарсько-фінансової діяльності підприємства // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. - №2.