Экономические науки/15Государственное регулирование экономики

Гресько В.С.

Науковий керівник: Савчук Т.М.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Напрями удосконалення податкового менеджменту в Україні

 

Одночасно, становлення та активний розвиток ринко­вих взаємовідносин в Ук­раїні не може бути забезпечений без ефективно діючої податкової системи, яка також забезпечує цілі та функції держави, зокрема: здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів і дер­жавних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також: непо­даткових доходів, установлених законодавством; запобігає злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законо­давством до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розсл­ідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

В умовах перехідної ринкової економіки, коли швидко розвивається підприємництво, розширюються бізне­сові структури, існує ризик виникнен­ня значного розриву між бізнесом та контролюючими органами, про що свідчить той факт, що останніми ро­ками в державі мало місце поширення застосування суб'єктами господарю­вання схем мінімізації, ухилення від оподаткування та збільшення обсягу тіньового сектора економіки.

Основним очікуваним результатом реформування податкової системи має стати створення ефективної, високопрофесійної та підзвітної суспільству служби, яка успішно реалізовуватиме політику держави [1].

Протягом тривалого часу кла­сичний традиційний підхід до управління складними еконо­мічними системами в сфері державного управління, фінан­сів, оподаткування тощо ґрунтувався на уявленні, відповід­но до якого результат зовнішнього керованого впливу був однорідним і лінійним, адже зумовлювався засадами ко­мандно-адміністративної системи, яка дозволяла отрима­ти передбачений наслідок докладених зусиль відповідній схемі керуючого впливу. [3, 41].

Питанню удосконалення вітчизняної податкової системи і державної податкової політики присвячено цілий ряд праць, у яких пропонуються часто діаметрально протилежні підхо­ди щодо розбудови власної національної податкової систе­ми, які можна охарактеризувати як складові концепцій «мі­німальної» та «максимальної» держави. Проте глобалізаційні процеси вносять значні корективи у діяльність націо­нальних урядів, що є наслідком об'єктивних умов розвитку міжнародного бізнесу. І в цьому питанні серед наукових кіл немає однозначності думок. Причиною можна вважати, з одного боку, небажанні сприймати позитивно глобалізаційні тенденції, які нівелюють роль національних урядів та спо­нукають останні шукати засобів захисту [2,14].

Ваго­мий внесок у розвиток теорії та практики податкового ме­неджменту зробили такі вчені, Лубенчук О.Е., Нестерук Г.Ю., Романюк М.В., Беспала Н.О., Леміш А.М., Рижий І.М.

Метою статті є розгляд особливостей функціонування системи податкового менеджменту в Україні та визначення напрямів її удосконалення.

На практиці податковий менеджмент реалізується через елементи, що виступають відносно самостійними комплексами податкових заходів, застосування яких ураховує діаме­трально протилежні та еклектично поєднані індивідуальні прі­оритети економічних суб'єктів та фіскальні інтереси держави. Проте лише за умови ефективного їх використання можна досягнути результату, що дорівнює максимально можливому ефекту, який виникає внаслідок взаємодії всіх складових, якими виступають: економічний аналіз, інформа­ційне забезпечення, оперативна робота, планування, прог­нозування, оптимізаційне регулювання, контроль, засоби адаптаційного характеру, внутрішня і зовнішня координація, ризик-менеджмент управлінських рішень.

Проведення соціально-економічних реформ в Україні багато в чому залежить від ефективної та злагодженої ро­боти органів державної виконавчої влади всіх рівнів [3].

Основними завданнями державних органів управління податками в ринко­вих умовах, по­винні бути, по-перше, прогнозування обсягів податкових надходжень на підставі прогнозних розрахунків зрос­тання дохідності підприємств інших організацій. По-друге, розробка нових концепцій оподаткування, які забезпечу­вали б розвиток підприємництва, але без шкоди соціальним програмам. По-третє, обґрунтування протекціоністської пол­ітики в зовнішньоекономічній діяльності. Податкове прогнозування займає важливе місце в теорії та практиці державного податкового менеджменту. Це, по суті, метод економічного передбачення або базовий його елемент.

Сьогодні вже дещо зроблено для реформування державного податково­го менеджменту, зокрема, розроблено Концепцію програми модернізації Податкової служби України, прово­дяться зміни організаційної структу­ри, застосовуються нові методи адмі­ністрування податків, частково рефор­мується податкове законодавство. Од­нак ще не вдалося створити достатні умови для ефективного розвитку підприємництва і, особливо, не досяг­нуто повного задоволення державних і соціальних потреб [1].

Будь-яка держава, також і Україна, методом правового регулювання встановлює певні правила податкової пове­дінки для суб'єктів господарювання всіх рівнів. Мається на увазі прийняття ком­плексу законів, які регламентують по­даткові взаємовідносини між державою і суб'єктами оподаткування.

Правове забезпечення податкового менеджменту в Україні є непослідовним, нестабільним, обтяжливим при застосуванні для податкових органів та платни­ків. Правова база, що регламентує податкові відно­сини, ускладнює належне виконання функцій подат­кового менеджменту. Нерівномірність податкового навантаження справляє негативний вплив на конку­рентоспроможність та оздоровлення національної економіки, призводить до перепливу капіталу до га­лузей (регіонів) з більш сприятливими податковими режимами, що призводить до розбалансування ро­звитку національної економіки, поглиблення струк­турних криз [2, 19].

Методом адміністративного регу­лювання здійснюється квотування, ліцензування, державний контроль за обліковою ставкою, валютним курсом, надаються певні гарантії соціального захисту населення тощо.

Економічними методами держав­ного регулювання передбачається використання податкової політики для формування нових пропорцій сукуп­ного попиту та пропозиції, спрямуван­ня капіталів на вирівнювання струк­турних диспропорцій економіки. Залу­чаючи за допомогою податків певну частку доходів господарюючих суб'єктів, можна стимулювати або стримувати їх діяльність у відповідних напрямах і тим регулювати соціально-економічні процеси в країні.

За допомогою згаданих методів дер­жавного регулювання податкової політики досягається оптимальне співвідно­шення між видатками та надходження­ми до державного бюджету, стабіліза­ція в суспільстві, відбувається стиму­лювання зростання виробництва, підви­щення інвестиційного рейтингу Украї­ни на міжнародній арені, збільшення реального попиту населення [1].

Отже, ефективність використання податкового менед­жменту оздоровлення економіки залежить від того, нас­кільки держава враховує внутрішню сутність податків та їх суперечливість. Змінюючи податкову політику, маніпулюю­чи податковим механізмом, держава одержує можливість стимулювати економічний розвиток або стримувати його.

З позиції підвищення ефективності реалізації завдань податкового менеджменту в Україні їх варто поділити на дві основні групи:

–       реформування методів адміністрування податків і збо­рів;

–       реформування системи адміністраторів податків і зборів.

Реформування податкової системи, а от­же й системи податкового менеджменту, має базуватися на принципі фіскальної достатності, тобто формуванні до­хідної частини бюджету на рівні, достатньому для здійснен­ня державних функцій, а також на засадах забезпечення обов'язковості й рівнонавантаженості у сплаті податків; не­допущення проявів дискримінації щодо окремих платників або категорій платників податків, а також відносно оподат­кування товарів вітчизняного чи іноземного походження.

Створення ефективної високопрофесійної та підзвітної суспільству податкової служби, яка чітко реалізує державну податкову політику та програму Уряду України, є остаточною метою запровадження Програми модернізації Державної податкової служби України. Це, в першу чергу, сприятиме виконанню закладених в бюджет показ­ників його наповнення, а відповідно й належному рівню фінансування соц­іальної та гуманітарної сфер, що мати­ме суттєвий вплив на рівень життя та соціального захисту населення, його ділову активність, ступінь довіри гро­мадян до державних структур влади.

Зокрема, основними завданнями управління є впровадження програми модернізації податкової служби Украї­ни, створення та впровадження нових проектів та програм, спрямованих на підвищення ефективності адміністру­вання податків. Крім того, зазначений підрозділ, який на сьогодні функціо­нує, виступає координатором діяль­ності структурних підрозділів при вдосконаленні функцій та процесів, покладених на податкові органи [1].

Передумовою створення стабільної системи державних доходів стане реалізація довгострокового проекту «Модернізація державної податкової служби – 1». Її спрямовано насамперед на поліпшення обслуговування платників та адміністрування податків, зменшення кількості звернень платників, у тому числі необґрунтованих, послаблення контролюючих функцій ДПС, зокрема скорочення кількості виїзних перевірок суб’єктів господарювання, удосконалення механізмів взаємодії платників податків з податківцями. Отже, слід зазначити, що перші кроки реформування податкової служби на сьогодні вже відбулися. Наступним і важливим кроком до реформування податкової системи буде прийняття Податкового кодексу України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.     Беспала Н.О. Становлення та розвиток державного податкового менеджменту в Україні // Економіка та держава – 2006. - № 4. С. 75-77

2.     Леміш А.М., Рижий І.М. Податковий менеджмент як інструмент оздоровлення економіки // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. № 8(63). – С. 15-19

3.     Романюк М.В. Напрямки удосконалення системи податкового менеджменту в Україні // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. - № 2(81). – С. 41-45

4.     Офіційний сайт Державної податкової адміністрації України [сайт http://www.sta.gov.ua].