Заболотний Г.М., Панадій О.П.

Вінницький національний аграрний університет

Напрямки удосконалення аналізу оборотних активів на сільськогосподарських підприємствах

Перехід України до процесу становлення нової демократичної держави з типом економічних відносин, що являє собою свободу підприємництва та надання пріоритетного значення економічним методам господарювання, породжує нові завдання, пов’язані з методичним, нормативним та аналітичним забезпеченням керівництва вітчизняних підприємств інформацією для прийняття стратегічних, поточних та оперативних управлінських рішень. Виникають проблеми стосовно оцінки попередніх етапів діяльності підприємств та можливостей прогнозу на майбутнє. Вони стосуються майже усіх сфер господарського життя, адже «вузькі місця» виникають практично скрізь, і не є виключенням з цього складу і питання аналізу оборотних активів.

Проблеми розвитку теорії та практики аналізу оборотних активів досліджували такі вітчизняні вчені, як А.Н. Бородавкін, С.Ф. Голов, О.С. Бондаренко, О.А. Бурбело, З.В. Задорожній, В.М Івахненко, М.В. Кужельний, В.Н. Копоруліна, Д.С. Моляков, С.В. Мочерний, О.О.Кононова, П.Л Носов, М.А.Пессель, В.В. Сопко, Р. Сорока, Н.М. Суков, Г.П. Урбан, І.С. Чухно та інші. Проте, актуальним залишається застосування методики економічного аналізу оборотних активів та її вдосконалення в сільському господарстві.

Як і будь-яка сфера господарського життя підприємства, аналіз оборотних активів має свою специфіку та свої проблеми. Окремої уваги заслуговує питання встановлення на кожен звітний період оптимального складу та структури обігових коштів та раціонального співвідношення між оборотними фондами та фондами обігу.

Для обґрунтування потреби у оборотних активах єдиної методики не існує, адже їх склад багато в чому залежить від галузевої належності, виду діяльності, спеціалізації та концентрації виробництва, технології виробництва тощо. Однак для сільськогосподарських підприємств, які мають в своєму штаті працівників бухгалтерського профілю достатньої кваліфікації, щоб проводити аналіз, та у яких в наявності є комп’ютерна техніка з офісними програмними пакетами типу Microsoft Office, можна запропонувати варіант вирішення проблеми раціонального складу статей оборотних активів за допомогою використання прийомів математичного програмування. Як відомо, оптимальним вважатиметься таке співвідношення елементів оборотних коштів, яке при незмінній їх величині дасть більшу, ніж наявна, вартість валової продукції. Тому методи лінійного програмування можна застосовувати як для аналізу оптимальності використання оборотних активів за минулі періоди, так і для планування їх структури на наступний період.

Щодо базових понять, що стосуються ліквідності оборотних активів, то нами встановлено недоцільність застосування в економічній літературі для окремих груп активів термін «реалізуються». Ця проблема пов’язана з тим, що дебіторська заборгованість за товари (роботи, послуги), яка складає значну частку оборотних активів та відноситься до групи високоліквідних активів, уже являє собою реалізовану продукцію, за яку ще не надійшов платіж, адже одним з моментів реалізації є відвантаження продукції. Тому пропонуємо замінити поняття «реалізуються» на поняття «конверсуються» та «покриваються», адже такі поняття пов’язані ще й з тим, що не всі активи для покриття зобов’язань перетворюються в готівку (конверсуються). Покриття зобов’язань може відбуватися і за рахунок передачі права власності на такі активи кредиторам.

Також вважаємо за доцільне не включати всю вартість невідвантаженої готової продукції до активів, що конверсуються повільно, адже на сільськогосподарських підприємствах майже ніколи не виникає проблем з реалізацією готової продукції, оскільки в кожному районі існують різного роду заготівельні організації, що готові придбати сільськогосподарську продукцію в будь-який момент часу. Те, що сільськогосподарська продукція реалізується не вся одразу, свідчить про бажання підприємств після спаду загального пожнивного ажіотажу одержати більший прибуток за рахунок збільшення цін. А тому ми пропонуємо по готовій продукції проводити аналіз річних планів по реалізації продукції з метою визначення приблизних строків реалізації кожної партії для більш обґрунтованого включення для аналізу по періодах активів до суміжних груп активів за ступенем ліквідності.

Щодо дебіторської заборгованості, на нашу думку, для аналізу доцільно проводити розподіл різних її видів по періодах погашення, з включенням тих сум, які будуть погашені протягом трьох місяців, до складу активів, що швидко конверсуються, а решту включати до складу активів, що конверсуються повільно.

Окрім того, для отримання більш деталізованої інформації про ефективність використання оборотних активів пропонуємо проводити не лише узагальнений, але і окремо аналіз ефективності їх використання в основних галузях – рослинництві та тваринництві. При цьому пропонуємо розраховувати показники оборотності по відношенню до найчастіше використовуваних активів у відповідних галузях:

- у тваринництві – як відношення виручки від реалізації продукції до вартості поточних біологічних активів тваринництва, до яких варто додавати всі витрати матеріалів по галузі за відповідний період;

- у рослинництві – аналогічно (відношенням виручки від реалізації продукції рослинництва до вартості поточних біологічних активів рослинництва плюс матеріальні витрати по галузі).

Список використаної літератури:

1. Бондаренко О.С. Методологічні основи управління оборотними активами підприємств // Інвестиції: практика та досвід. – 2008. - №4. – с.40-44

2. Бурбело О.А. Оцінка ефективності використання оборотних активів // Економіка АПК.- 2008.-№11.-с.50-53

3. Кононова О.О. Управління процесом забезпечення і використання оборотних коштів на підприємствах аграрного сектору //Агросвіт. – 2008. - №12. – с.39-44