Головащенко А.В., к.е.н. Нікітішин А.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Розвиток механізму справляння ресурсних платежів в Україні

Держава в особі її уповноважених органів зацікавлена в тому, щоб природні ресурси використовувалися раціонально, тобто більш рівномірно і планомірно. Для цього використовуються платежі за природні ресурси, ціль яких зрівняти економічні умови їх використання і керувати цими умовами. В даний час це правило складає важливу складову господарювання України.

Україна володіє значним природно-ресурсним потенціалом, ефективність використання якого значною мірою залежить від досконалості механізму визначення розміру належної державі частки економічної вигоди від господарської діяльності щодо використання цього потенціалу. Одним із інструментів державного регулювання раціонального природокористування та збереження навколишнього природного середовища є запровадження платежів за спеціальне використання природних ресурсів.

Метою даної статті є розкриття сучасного та майбутнього механізму справляння ресурсних платежів як елемента дохідної частини бюджетів і їх класифікації в контексті проекту Податкового кодексу.

Плата за використання природних ресурсів стала важливою складовою еколого-економічного механізму, який почав створюватися в Україні ще з 90-х років минулого століття. Відповідні платежі формувалися на базі рентної методології та за змістом розглядалися, насамперед, як відтворювальні та природоохоронні.

На сьогоднішній день ресурсні платежі призначені для покриття видатків на відтворення природних ресурсів та їх ефективне використання. Стягнення плати за користування природними ресурсами носить обов’язковий характер. Проте, на відміну від податкових методів формування доходів, ресурсні платежі встановлюються, як правило, з розрахунку на одиницю природного ресурсу, що витрачається чи застосовується.

Особливістю справляння платежів за спеціальне використання природних ресурсів є те, що вони є інструментами як податкового, так і екологічного права, оскільки за рахунок їх надходжень здійснюється фінансування заходів щодо забезпечення охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів.

Відсутність Податкового кодексу є причиною існування цілої низки законодавчих актів, які регулюють питання адміністрування ресурсних платежів, з постійними змінами та поправками. Це вимагає значних затрат робочого часу на освоєння нормативної бази та ускладнює справляння і контроль даних платежів. Тому, постає нагальна потреба в існуванні єдиного нормативного акта, який би містив усі норми стосовно оподаткування кожного податку і збору, зокрема і ресурсних платежів.

Відповідно до Закону України «Про систему оподаткування» до ресурсних платежів належить збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, збір за спеціальне водокористування, платежі за користування надрами, збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, плата за землю та плата за використання інших природних ресурсів.

Проект Податкового кодексу передбачає дещо іншу класифікацію ресурсних платежів. Так, виділено плату за землю, за користування надрами, збір за використання води водних об’єктів та збір за спеціальне використання лісових ресурсів.

Об’єктом обчислення збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є деревина, що відпускається на пні, живиця, другорядні лісові матеріали, продукти побічного користування та окремі земельні ділянки лісового фонду. Податковий кодекс об’єктами оподаткування визначає деревину, заготовлену в порядку рубок головного користування, інших рубок (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів, інших робіт, не пов’язаних з веденням лісового господарства), другорядні лісові матеріали, продукти побічного користування, а також використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, задоволення потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.

Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено збір за спеціальне використання водних ресурсів, до складу якого входить збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту. За Податковим кодексом до збору за використання води водних об’єктів відноситься використання води водних об’єктів (поверхневі, підземні, внутрішні морські води), води, отриманої від інших водокористувачів, води без її вилучення з водних об’єктів для потреб гідроенергетики і водного транспорту та води, необхідної для поповнення ставків під час розведення риби та інших водних живих ресурсів.

За Податковим кодексом плата за користування надрами є загальнодержавним платежем, який справляється у вигляді збору за спеціальне використання природного ресурсу надр для видобування корисних копалин, за спеціальне використання природного ресурсу надр в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету та рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні. На сьогоднішній день окремо виділений збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету та рентна плата за нафту і природний газ, остання з яких взагалі не відноситься до ресурсних платежів.

Таким чином, проект Податкового кодексу значно змінює існуючу структуру ресурсних платежів, чітко визначає їх основні елементи та покращує порядок справляння платежів до бюджетів усіх рівнів і контролю за повнотою їх обчислення і своєчасністю сплати.