Экономические
науки/4.Инвестиционная деятельность и фондовые рынки
Грунтковський С.О., Замчевська
Н.В., Терентьєва Г.М.
Вінницький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ
Вплив держави
на формування інвестиційного клімату України
Визначальну роль у формування інвестиційного клімату
посідає держава. Згідно з чинним законодавством України встановлені державні
гарантії захисту інвестицій, визначене відшкодування збитків, включаючи упущену
вигоду й моральну шкоду, завданих внаслідок дій, бездіяльності або неналежного
виконання державними органами України чи посадовими особами передбачених
законодавством обов’язків щодо іноземного інвестора.
Вчені мають різні підходи до аналізу інвестиційного
клімату в Україні. Білецька Г.М. та Ковтунович Н.Л. досліджують загальну роль
держави в стимулюванні інвестиційної діяльності [2]. Харламова А.А. звертає
увагу на напрямах конвергенції/дивергенції розвитку регіонів для прогнозу
інвестиційної привабливості [4]. П. Ковалишин застосовує методи кореляційного
аналізу та здійснює оцінку співпраці України та США в сфері інвестування [3].
Сприятливим чинником формування інвестиційного клімату є
те, що в Україні задіяні механізми уникнення подвійного оподаткування.
Інвестиції іноземному інвестору повертаються в натуральній формі або у валюті
інвестування без сплати мита, а також доходів із цих інвестицій у грошовій чи
товарній формі у випадку припинення інвестиційної діяльності. Для іноземних
інвесторів діє пільга, що полягає у звільненні майнового внеску іноземного
інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями від сплати
мита та податку на додану вартість.
Наслідком впровадження
даних норм є стабільне збільшення обсягів прямих інвестицій прямих
інвестицій щороку з 2003 до 2009 року в середньому на 25-30% (табл. 1).
Виключенням є 2006 рік, що пов’язано з створенням 2005 році відповідно до указу Президента України №1873/2005
Державного агентства України з інвестицій та інновацій. Тому в 2006 році,
об’єми інвестицій порівняно з 2005 роком зросли на 86,7% [6].
Позиція держави у формуванні інвестиційного клімату має і
негативні сторони. Останні доповнення законодавчої бази в 2009-2010 роках не
передбачають суттєвих покращень умов інвестування, держава займає пасивну роль
у формуванні інвестиційного клімату. Наприклад останні зміни Закону України
“Про інвестиційну діяльність” торкаються статусу недержавних пенсійних фондів,
страховиків та фінансових установ, врегульовані окремі юридичні аспекти щодо
інвестування в сферу будівництва і житла
[1].
Тому в 2009-2010 роках зацікавленість інвесторів
знижується, і як наслідок – на початок 2010 року порівняно з попереднім роком
обсяг прямих інвестицій зріс лише на 12,4% і становив 40026,8 млн.дол. США
(табл. 1). На 1 липня 2010 року обсяги прямих
інвестицій склали 40402,1 млн.дол. США, що свідчить про різке скорочення
обсягів інвестування у 2010 році порівняно з попереднім роком [6].
Таблиця 1
Прямі інвестиції на початок року, млн.дол. США
Аналізуючи роль держави у формуванні інвестиційного
клімату, потрібно також звернути увагу на обсяги прямих інвестицій з України.
Інвестор, вкладаючи капітал в економіку України, був впевнений у його
поверненні. Тому 2007 року обсяги прямих інвестицій з України були незначними –
середній приріст обсягів інвестування закордон склав 10-15% (табл. 1).
З появою кризових явищ у 2008 році держава здійснює
комплекс заходів щодо збереження економічної стабільності, що були
малоефективними. За дослідженнями Європейської бізнес-асоціації інвестиційного
клімату України відбувався різкий спад індексу інвестиційної привабливості на
початку 2009 року порівняно з кінцем 2008 року. З часом становище покращується
і в 2010 році індекс інвестиційної привабливості країни знову займає позначку
вище середнього значення – 3,20 станом на 3 квартал 2010 року (рис. 1). Але,
незважаючи на це, інвестори втратили впевненість у захищеності вкладеного
капіталу. Спостерігаються зміни у обсягах інвестування закордон – в 2008 році
обсяг прямих інвестицій з України значно збільшився і склав 6196,6 млн.дол.
США. В наступних роках змін у обсягах прямих інвестицій з України майже не
змінюється (в 2010 році – 6223,3 млн.дол. США). Це пов’язане з поступовим
виходом багатьох іноземних компаній з українського ринку та відтоком капіталу
закордон у вигляді акцій [5,6].
Рис. 1. Індекс інвестиційної привабливості України
Розглядаючи структуру інвестицій в Україну, можна
визначити, що держава займає пасивну роль у стимулюванні інвестування
виробничої сфери. Галузі промисловості на сільського господарства не є
достатньо привабливими для інвесторів. Наприклад, за січень – вересень 2009
року приріст інвестицій одного з лідерів по обсягам інвестування в українську
економіку Німеччини склав 188 млн. дол. США. Найбільший обсяг прямих інвестицій
був спрямований у фінансову діяльність (97 млн. дол. США) та торгівлю, ремонт автомобілів, побутових
виробів та предметів особистого вжитку (34 млн. дол. США). Сфера промисловості
за обсягом прямих інвестицій посідає лише третє місце (29 млн. дол. США), а
сільського господарства – лише шосте в списку (7 млн. дол. США.) [6].
Підсумовуючи, держава має визначальний вплив у формуванні
інвестиційного клімату України. Але нажаль держава не має високої
зацікавленості в його покращенні, стан інвестиційного клімату підтримується на
умовно-позитивному рівні тому він не є надто привабливим для інвесторів. Індекс
інвестиційної привабливості інвестиційного клімату зростає, але обєми прямих
інвестицій в Україну швидко зменшуються. Для інвестора вирішальним є
впевненість в отриманні прибутку, а недосконалість нормативно-правого
забезпечення та незацікавленість держави створюють перешкоди в сфері
інвестування. Тому провідні інвестори не зацікавлені в розвитку виробництва –
найбільша частка іноземних вкладень припадає на сфери, де існує більше
впевненості збереження вкладеного капіталу (фінансовий сектор).
Література:
1. Закон України “Про інвестиційну діяльність” Верховна Рада України вiд 18.09.1991 № 1560-XII.
2. Білецька Г.М. Інвестиційний клімат; проблеми сучасності та шляхи покращення
/ Г.М. Білецька, Н.Л. Ковтунович // Економіка, фінанси, право. – 2007. – №11.
3. Ковалишин П. Формування інвестиційного клімату та ефективність діяльності
на ринку венчурного інвестування / П. Ковалишин // Економіст. – 2009. – №2.
4. Харламова Г.О. Ефект конвергенції/дивергенції в інвестиційному кліматі
регіонів України / Г.О. Харламова // Актуальні проблеми економіки. – 2009. –
№6.
5. http://www.eba.com.ua/ua/ Офіційний
сайт Європейської бізнес-асоціації.
6. http://www.ukrstat.gov.ua/
Офіційний сайт Держкомстату України.