Патраманська Л.Ю., науковий керівник Ліщинська Л.Б.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
Україна
Особливості та
основні напрямки вдосконалення державного фінансового контролю в бюджетних
установах
Від раціональної
організації державного фінансового контролю значною мірою залежать масштаби
тіньової економіки, кількість та обсяги економічних злочинів, шахрайств та
зловживань, рівень життя населення, шляхи економічного розвитку держави, стан
збереження її ресурсів. Статистика свідчить про збільшення кількості та обсягів
порушень фінансово-бюджетної дисципліни протягом останніх років. А це в свою
чергу говорить про зниження
ефективності та дієвості контролю. Отже, щоб забезпечити фінансово-бюджетну
дисципліну на потрібному рівні необхідно вдосконалити систему контролю за
використанням бюджетних ресурсів.
Ці питання
неодноразово ставали предметом дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених.
Серед них можна виділити досягнення таких науковців: Є.Алісова, А.Ангелова, Є.Берендтс, Д.Боголєпов, С.О.
Булгакова, О.П. Зварич, Л.К.Воронова, О.Горбунова,
П.Р.Пацурківськнй, М.А. Романовский, В.І. Стоян, О.О.Чечуліна, Р. Штурм. та ін. Проте й досі залишається низка
невирішених питань практичного та теоретичного характеру, в тому числі
недостатньо досліджуються питання державного фінансового контролю бюджетних
установ.
Метою дослідження є
визначення особливостей проведення державного фінансвового контролю бюджетних
установ та узагальнення основних
напрямків його вдосконалення.
Отже, бюджетні установи – це неприбуткові
організації, на які покладені функції задоволення потреб населення та його соціального захисту. В той же час
бюджетні установи та організації є розпорядниками коштів бюджетів різних
рівнів, тому є необхідним здійснення жорсткого контролю за їх діяльністю.
Основною
метою державного фінансового контролю є забезпечення збереження та ефективного використання ресурсів держави, постійного надходження
доходів до бюджету у повному обсязі та контроль щодо витрачання коштів.
Усі
господарські операції, що здійснюють установи державного сектору, повинні
знаходити своє відображення в обліку та відповідних бухгалтерських документах.
Державний фінансовий контроль у бюджетних установах перевіряє систему обліку
тому, він беззаперечно повинен враховувати особливості бухгалтерського обліку в
бюджетних установах. До таких особливостей можна віднести наступні: організація
обліку в розрізі статей бюджетної класифікації, окремий облік асигнувань з бюджету та власних надходжень,
розподіл обліку видатків за джерелом покриття
: з загального фонду та з спеціального фонду, окремий облік касових та
фактичних видатків, контроль виконання кошторису видатків, галузеву специфіку
обліку в різноманітних установах та ін.
У зв’язку з такими чинниками як: розширення
сфер діяльності бюджетних
установ, динамічний розвиток
бюджетної системи, розвиток
міжнародних зв’язків виникає
необхідність реформування системи обліку, що викликає в свою чергу потребу
адаптації системи контролю до таких змін. Крім того існування значної кількості
проблем призводить до зростання кількості та обсягів фінансових порушень, що ще
раз підтверджує необхідність модернізації та реформування системи державного
фінансового контролю.
В нашій державі має місце така
проблема як недосконалість та неузгодженість законодавчо-нормативної бази. На
даний час існує вже декілька проектів змін до законодавства кожен з яких
пропонує певні реформи в системі контролю. Проте вони не враховують усіх
важливих факторів розвитку ринкових відносин, не визначають об’єктивно поняття
державного фінансового контролю, особливостей його здійснення щодо установ, які
утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Основним
завданням вдосконалення законодавчої бази є формування уніфікованої системи законів та нормативних
актів, шляхом внесення змін до вже існуючої законодавчо-нормативної бази та
розробки нових законопроектів,
оновлення національних систем бухгалтерського обліку, аудиту,
контролінгу відповідно до міжнародних вимог. Оскільки
одним з пріоритетів державної політики є розвиток міжнародних зв’язків та
інтеграція до світового спільноти, на мою думку, необхідним кроком для досягнення поставлених цілей є
розробка нових стандартів проведення державного фінансового контролю, що будуть
базуватись на міжнародних із врахуванням позитивного досвіду їх використання на
практиці. Проте дані стандарти мають бути адаптовані до національних
особливостей господарювання в нашій країні.
Через
існування невзаємопов’язаних окремих
державних контролюючих органів, повторне виконання окремих їх функцій,
значну розгалуженість системи контрольних органів значно знижується
ефективність та оперативність контролю. Тому є необхідним формування єдиної
дієвої мобільної системи органів контролю, що повинна включати органи, які
здійснюють безпосередньо контрольні функції: Рахункову палату, Державну
контрольно-ревізійну службу та органи
муніципального фінансового контролю, які б забезпечували стабільний стан
фінансово-бюджетної дисципліни в регіонах.
Сучасний стан
економічного розвитку держави потребує розробки та впровадження нових напрямів та методів здійснення
контрольних функцій. Щоб забезпечити економічну
безпеку країни необхідно здійснювати контроль на лише цільового використання
державних ресурсів, а й ефективності й результативності їх використання. Саме
одним з таких нових підходів може бути проведення аналізу ефективності використання бюджетних коштів для того, щоб виявити основні фактори, що спричиняють неефективне використання ресурсів держави. Перешкодою для здійснення такого типу аналітичної роботи
є відсутність уніфікованої методологічної бази. Для її усунення необхідно
розробити обґрунтовані методологічні засади аналізу матеріалів ревізій,
перевірок, щоб надати змогу контролюючим органам узагальнити причини порушень,
зловживань та розробити заходи щодо їх ліквідації.
Запровадження
такої форми державного фінансового контролю як аудит ефективності в Україні
відбулось порівняно нещодавно. Даний
вид аудиту - це сукупність дій зі збору та аналітичного опрацювання
статистичних і звітних даних матеріалів
ревізій та перевірок, іншої публічної інформації, спрямованих на визначення
рівня ефективності державних вкладень та діяльності підприємств, організацій,
установ з метою реалізації запланованих цілей, встановлення факторів, які
перешкоджають досягненню максимального результату при використанні визначеного
обсягу трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, та обґрунтування
пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів. В
умовах пошуку шляхів модернізації національної системи контролю необхідним є
вивчення досвіду організації державного аудиту в розвинутих країнах, де
він широко розповсюджується на урядові
установи та державні підприємства.
Такий принцип ефективного контролю як системність не завжди використовується
контрольними органами на практиці. Це означає, що відсутня відповідність попереднього, поточного та наступного контролю. На сьогодні державний
фінансовий контроль має переважно каральний характер. Щоб зменшити кількість та
обсяги порушень фінансової дисципліни необхідно не лише карати винних осіб та
накладати штрафні санкції, а й проводити заходи превентивного характеру, а саме
підвищити дієвість поточного контролю з боку органів державної влади,
скоординувати їх діяльність з податковими органами, проводити роз’яснювальні
роботи, семінари для ознайомлення із
змінами в законодавстві.
На мою думку, без належно підготовлених та висококваліфікованих кадрів будь-які зміни та реформи не принесуть
бажаного результату. Отже, ще одним важливим напрямком модернізації контролю є
створення на регіональному, місцевому рівнях центрів з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів
відповідно до сучасних вимог, залучення іноземних професіоналів для обміну
досвідом, періодичне проведення пізнавальних, навчальних семінарів, тренінгів,
круглих столів.
Таким чином, якщо налагодити ефективну роботу
органів державної влади у питаннях вдосконалення системи державного фінансового контролю, а також залучити
іноземних фахівців, врахувати позитивний досвід європейських країн, можна
досягти значного зменшення кількості та обсягів порушень фінансово-бюджетної
дисципліни, підвищити економічну ефективність використання ресурсів держави.
Список використаної
літератури:
1. Грінчук М.С. Реформування системи державного фінансового контролю.//
Вісник ЧТЕІ.- 2008.- №4.-С.317-32
2. Симоненко В. К. Основи єдиної системи державного фінансовго контролю в
Україні. - К.: Знання України, 2006. - 280с.