Экономические науки/10.Экономика предприятия

Лобащук Д.В., Коваленко Н.В.

Науковий керівник доцент Ліщинська Л.Б.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Удосконалення системи контролю показників ліквідності підприємства

На сучасному етапі розвитку підприємницької діяльності в Україні надзвичайно актуальною проблемою є визначення оптимального рівня ліквідності підприємств. Рівень ліквідності оцінюється за допомогою показників ліквідності, які є однією з найважливіших характеристик надійності підприємства та ознакою здійснення належного контролю за її рівнем .

Метою написання статті є виявлення шляхів удосконалення контролю ліквідності підприємства.

Питанню удосконалення системи показників ліквідності установ та організацій в різних його аспектах присвячено праці багатьох зарубіжних та вітчизняних вчених, зокрема таких як: А.Д. Шеремета, Р.С. Сайфуліна, В.В. Ковальова, Е.І.Уткіна, Н.Б. Тарасенко, М.А. Болюха, Є.В. Мниха, О.С. Філімоненкова та інші.

Як відомо, ліквідність підприємства - це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань. Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості [1].

Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.

Щоб перевірити, чи достатньо в підприємства грошей для погашення його зобов'язань, необхідно передусім проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності і формування залишку коштів після погашення зобов'язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, а також виплати дивідендів.

Аналіз ліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов'язань із наявністю ліквідних коштів. Результати розраховуються як коефіцієнти ліквідності за інформацією з відповідної фінансової звітності [4].

Існуюча в Україні система контролю ліквідності має ряд недоліків та значно відрізняється від систем провідних країн світу. Для вирішення цієї проблеми пропонуються власні шляхи удосконалення системи контролю показників ліквідності підприємств України з урахуванням наявних недоліків та світового досвіду.

Вивчені вітчизняні та зарубіжні методи контролю за станом ліквідності підприємства, як правило, пропонують два підходи до її вимірювання. Перший здійснюється на основі фінансових коефіцієнтів, які розраховуються на підставі балансу і відображають ліквідний стан підприємства. Другий – на основі визначення потенційної потреби в ліквідних коштах підприємства для виконання своїх зобов’язань [3].

Коефіцієнтний метод являє собою встановлення кількісних співвідно-шень між статтями активу та пасиву балансу. В різних країнах світу кількість показників ліквідності неоднакова. Так, в Україні Національним банком встановлено три нормативи ліквідності, в Росії – п’ять (норматив миттєвої ліквідності, норматив поточної ліквідності, норматив довгострокової ліквідності, норматив загальної ліквідності та норматив ліквідності за операціями з дорогоцінними металами).

В країнах з ринковою економікою та стабільною підприємницькою системою зазвичай застосовують один-два показники: у Франції та Великій Британії встановлено один норматив ліквідності, в Німеччині діють два показники [3].

Невідповідність показників ліквідності та їх граничних значень в різних країнах обумовлюється особливостями розвитку економіки в цілому, фінансових ринків та підприємницьких систем цих країн.

Слід зазначити, що розрахунок нормативів ліквідності, впроваджених Національним банком України, містить певні методологічні неузгодженості. Показник короткострокової ліквідності не враховує окремі види активів та зобов’язань з початковим строком погашення до одного року. Варто було б також при розрахунку показників ліквідності враховувати обсяг сформованих резервів під активні операції. Ще одне питання, якому слід приділити увагу, – це коефіцієнтний контроль за довгостроковою ліквідністю.

Здійснюючи контроль над ліквідністю підприємства, доцільно оцінювати не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності. Контроль ліквідності потребує також ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Необхідно визначити, чи є вона "стійкою" (наприклад, борг постачальнику, з яким існують довгострокові зв'язки), чи є простроченою, тобто такою, термін погашення якої минув. Така система контролю показників ліквідності дозволить конкретизувати оцінку ліквідності балансу підприємства, що сприятиме прийняттю адекватних управлінських рішень [2].

Враховуючи все вищенаведене, пропонуємо наступні шляхи удосконалення контролю ліквідності підприємства:

- забезпечення достовірності та надійності інформації про поточні зобов’язання та наявність ліквідних коштів на підприємстві.

- необхідно враховувати окремі види активів та зобов’язань з початковим строком погашення до одного року при визначенні показника короткострокової ліквідності;

- варто враховувати обсяг сформованих резервів під активні операції при розрахунку показників ліквідності;

- потрібно більше уваги приділяти коефіцієнтному контролю за довгостроковою ліквідністю;

- необхідно визначити єдині концептуальні засади організації цього контролю;

- оптимізувати організаційну структуру контролю ліквідності підприємства;

- необхідна стандартизація форм і методів контрольної діяльності;

- покращення матеріально-технічного, наукового та інформаційно-аналітичного забезпечення функціонування системи контролю над показниками ліквідності підприємства;

- система контролю повинна бути мобільною, тобто оперативно та адекватно реагувати на будь-які зміни в діяльності підприємства та економіці країни.

Таким чином, система контролю показників ліквідності підприємств в Україні потребує змін та доповнень з урахуванням світового досвіду для вирішення існуючих проблем. Результатом удосконалення даної системи має стати нова ефективна система контролю показників ліквідності підприємства, яка дасть змогу нейтралізувати реальні загрози економічній безпеці підприємства і забезпечить поліпшення його фінансового стану.

Список використаних джерел

1. Бондаренко О.С. Моделі управління поточними ліквідними активами // Економіка і держава. – 2005. – №8. – С.17-22.

2. Грінчук М.С. Реформування системи державного фінансового контролю // Вісник ЧТЕІ. – 2008. – №4. – С. 317-322 .

3. Ігнатенко А.В., Кабанов В.Г., Харченко О.І. Механізми нейтралізації фінансових ризиків українських підприємств в умовах глобалізації // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - №5. – С.136-144.

4. Рудак С.М. Теоретичні підходи до оцінки ліквідності недержавного пенсійного фонду // Регіональна економіка. – 2010. – №2. – С.79-85.