Экономические науки/6. Маркетинг и менеджмент

Бужинська Є.Д.

Науковий керівник Стельмашенко О.В.

Донецкий национальный университет экономики и торговли имени Михаила Туган – Барановского, Украина

Процесний підхід до стратегічного планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Ефективність ведення будь – якої бізнесової діяльності, в тому числі й зовнішньоекономічної, залежить від управлінських підходів до неї менеджерів. Із усього різноманіття управлінських підходів найбільш поширеними в українському бізнесі є системний, ситуаційний, директивний та процесний.

Сутність процесного підходу розглядається в наукових працях таких учених як В.Репін та В.Єліферов [1], Л. Малишева [2]. Окремі аспекти процесного підходу в зовнішньоекономічній діяльності дуже детально розглядається у підручниках та навчальних посібниках, авторами яких є українські вчені: О. Гребельник [3], М. Дідківський. Проте наукових досліджень в яких розглядалося б стратегічне планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства, нажаль практично немає. Водночас відомо, що успіхи підприємства в будь – якій сфері діяльності визначаються, насамперед, ефективністю стратегічного планування. Тому питання про стратегічне планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства є досить актуальним.

Метою статті є розглядання теоретичних основ стратегічного планування зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) підприємства.

Методологічну основу складають наукові праці таких провідних вітчизняних та зарубіжних економістів з проблем стратегічного планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства як Л.І. Михайлова [4], В.Д. Рогожин, В.Д. Нємцов, В.Т. Герасимчук, І.М. Луцький [5] та інші.

Планування являється важливою частиною менеджменту ЗЕД, основною її функцією. Суть планування можна визначити як уміння передбачити мету підприємства, результати його діяльності і ресурси, потрібні для досягнення цієї мети. В сфері ЗЕД планування означає також уміння визначати мету ЗЕД як складової частини загальної системи внутрішнього планування. Основна мета ЗЕД не повинна розходитися із загальною метою підприємства, повинна бути спрямована на їх успішне здійснення за рахунок зовнішніх факторів економічного росту. Планування допомагає відповісти на важливі запитання:1) де підприємство знаходиться в даний час, які його економічні позиції, в тому числі в зовнішній сфері? 2) яким чином, при допомозі яких ресурсів може бути досягнута мета підприємства, в тому числі по ЗЕД, і як може бути використана зовнішньоекономічна діяльність для його успішного соціально-економічного розвитку?

В залежності від ступеня невизначеності в плануванні, тимчасових орієнтацій ідей планування, меж планування і т.д., в світовій практиці використовують різні типи планування ЗЕД. Наприклад, в залежності від того, яку межу (період) часу охоплюють плани, складені на підприємстві, планування поділяється на три типи: довготривалі, середньотривалі, короткочасні.

Довготривале планування охоплює довгі періоди часу. 10-25 років. Деякий час довготривале планування ототожнювалось із стратегічним, але ці два поняття розглядаються окремо. Стратегічне планування по своєму змісту багато складніше довготривалого.

Середньотривале планування конкретизує орієнтири, визначені в довготривалих планах. Вони розраховані на більш короткий час. Донедавна середньотривале планування розраховувалось на 5 років, проте швидкість змін зовнішнього середовища зумовила необхідність скоротити термін цього типу планування приблизно до 2-3 років. В сфері ЗЕД середньотривалі плани вирішують завдання, пов'язані з оновленням асортименту, розширенням чи звуженням експорту (імпорту), пошуком нових ринків збуту і т.д.

Короткочасне планування - вироблення планів на 1-2 роки. Зазвичай це річний план, який нараховує в собі конкретні завдання по здійсненню експортно-імпортних операцій. Операції містять інформацію про строки, об'єми, асортимент, черговість поставок і т.ін.[4].

Весь процес планування ЗЕД, як і внутріфірменого, можна умовно поділити на дві стадії: 1. Розробка стратегії ЗЕД (стратегічне планування); 2. Визначення тактики здійснення виробленої стратегії (оперативне чи тактичне планування).

Не варто ототожнювати стратегічне і довготривале планування. Стратегічне планування - це не функція часу, а насамперед функція направленості. Вона не просто зосереджена на даному періоді часу, а нараховує в собі сукупність глобальних ідей розвитку підприємства, в тому числі в сфері ЗЕД. Тактичне планування як правило охоплює короткочасний і середньотривалий періоди від 0,5 до 2 років (зазвичай рік). Воно має справу з вирішенням того, як повинні бути розраховані ресурси підприємства для досягнення стратегічної мети [5].

Процес планування ЗЕД в свою чергу полягає з цілого ряду етапів (фаз). Проте ще до початку роботи над планами ЗЕД підприємству важливо володіти інформацією з таких питань:

- Що і коли експортувати (імпортувати)?

- Які види і форми ЗЕД доцільно вибрати?

- Які ресурси має підприємство для здійснення ЗЕД?

- Якою повинна бути організаційна структура управління ЗЕД?

- Який результат очікується від ЗЕД (приблизний розмір прибутку, рентабельність, розміри розширення збуту, валютна виручка і т.д.)?

Процес планування може бути виражений такими етапами:

1-ий. Визначення місії і комплексу завдань. Складання "дерева завдань".

2-ий. Аналіз і оцінка внутрішнього і зовнішнього середовища. Інколи даний етап передує етапу визначення завдань.

3-ій. Стратегічний аналіз. Фірма порівнює завдання і результати дослідження факторів внутрішнього й зовнішнього середовища, визначає розрив між ними, формує різноманітні варіанти стратегій.

4-ий. Порівняння і визначення одної з альтернативних стратегій, її розробка.

5-ий. Готується остаточний стратегічний план діяльності фірми в галузі ЗЕД.

6-ий. Середньотривале планування. Розроблення середньотривалих планів і програм.

7-ий. На основі стратегічного і середньотривалого планування розробляються річні оперативні плани і проекти.

8-ий. Контроль за виконанням рішень, втілених у планах. Цей етап не являється стадією безпосереднього процесу планування, проте він має важливе значення для планування і реалізації стратегії ЗЕД підприємства, тому що дає можливість більш раннього виявлення можливого розриву між плановими показниками і фактичним виконанням та внесення відповідних корективів в цей процес. В цілому процес планування являє собою нібито замкнутий цикл з прямим і зворотнім зв’язком.

Результатом процесу планування являється система планів, яку можна поділити на такі елементи:

1. Стратегічний план (чи генеральний план), який частіше всього складається на 5 років.

2. Загальнофірмовий план, основу якого складає "план розвитку", що містить в собі і розвиток ЗЕД.

3. Оперативні плани підприємства. Вони можуть містити в собі загальнофірмові плани поточної діяльності підприємства, а також поточні плани підрозділів .

Можливі три типи стратегії розвитку підприємства в галузі ЗЕД:

1. Насиченість ринку. Мета даної стратегії полягає в забезпеченні економічного росту на освоєних ринках з традиційними товарами. Ця мета може бути досягнута за рахунок зниження стягнень (відповідно, і цін в порівнянні з конкурентами), підвищення якості товарів.

2. Диференціація продукту. Можливі два варіанти даної стратегії:

а) імпортується товар, відомий за кордоном, але не відомий у своїй країні, або налагоджується його виробництво на основі здобутої ліцензії;

б) експортується товар, освоєний у своїй країні, але не відомий на іноземному ринку, чи налагоджується виробництво даного товару за кордоном.

3. Диверсифікація виробництва. Дана стратегія передбачає початок виробництва за кордоном принципово нової продукції, раніше не властивої для підприємства.

Важливими показниками планування ЗЕД на підприємстві являються: валютна виручка з розподілом на товари і товарні групи; експортна виручка; асортимент експортної та імпортної продукції; доля експорту у вартості продукції.

Таким чином, можна зробити певні висновки, що планування ЗЕД являється об'єктивно необхідним для будь-якого підприємства-суб'єкта ЗЕД. Визначаючи бажані і можливі орієнтири своєї майбутньої діяльності на світовому ринку, підприємства тим самим зменшують можливість непередбачених дій зовнішніх факторів, ступінь ризику, пов'язаного з їх діями. Можемо підтвердити деякі існуючі положення, які стосуються стратегічного планування ЗЕД. Ефективне виконання всіх етапів процесу планування у їх певній послідовності забезпечується ефективною працею підприємства. Стратегічне планування у сфері зовнішньоекономічних зв'язків сприяє стабілізації і зміцненню стратегічних позицій підприємства, забезпеченню його тривалої життєздатності при зміні зовнішніх умов функціонування.

Література:

1. Чайка Г.Л. Організація праці менеджера: навч. Посібник / Г.Л.Чайка. – К.:Знання,2007. – 420с.

2. Хміль Ф.І. Основи менеджменту: Підручник / Ф.І. Хміль. – К.: Академія, 2005. – 608с.

3. Гребельник О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: підручник / О.П. Гребельник – 2008. – 432с.

4. Михайлова Л.І. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства: навч. Посібник / Л.І Михайлова. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 172с.

5. Луцький І.М. Стратегічний менеджмент: навч. Посібник. – К.: Знання, 2004. – 580с.