Вітвіцька Олена Валеріївна

Науковий керівник: Марценюк-Розарьонова Олена Василівна

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

ТА ЙОГО ПРОБЛЕМИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Сучасний  аграрно-промисловий  комплекс  є  важливим  сектором економіки  України. У  ньому  зосереджена  майже  третина  основних  виробничих  фондів, працює  четверта  частина  населення, зайнятого  у  народному  господарстві, виробляється  понад  20%  валового  суспільного  продукту  та  третина  національного  доходу,  формується  70 %  роздрібного  товарообігу[2].

Вагомий внесок в економічну теорію засад інвестиційної діяльності, оцінки економічної, оцінки ефективності інвестицій та інвестиційної привабливості зробили вітчизняні науковці: В.Ф. Бесєдін, І.О. Бланк, В.І. Благодатний, В.Г. Блохіна, П.І. Гайдуцький, С.О. Гуткевич, О.І. Гутуров, М.Д. Денисенко, М.І. Долішній, І.О. Іващук, М.І. Кісіль, М.Ю. Коденська, О. В. Кущина, Т.В. Майорова, А.А. Пересада, П.Т. Саблук, В.Г. Федоренко та багато інших. Але значна частина питань, пов'язаних із дослідженнями суті, структури, інвестиційної діяльності ще залишається не розкритою.

Припинення  інвестиційної  діяльності  в  сільське  господарство  України  на початку дев'яностих років минулого століття призвело до катастрофічного зменшення обсягів його основних засобів. Так,  частка  аграрного  сектора  в  основних  засобах народного  господарства України  зменшилася  з 23,3% у 1995 р. до 13,3%, у 2006 р. до 4,5%, у 2008 році, а на кінець 2010 року питома вага вартості основних засобів сільського господарства зменшилась до 3%. В структурі основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення на кінець 2010 року будівлі,  споруди  і  передавальні  пристрої  становили 43%,  машини  і  обладнання 36,1%,  транспортні  засоби 8,6%[3]. Аналізуючи  стан  матеріально-технічної  бази  сільськогосподарських  підприємств  у  частині основних  засобів, можна  сказати про  високий  рівень  руйнації  виробничих приміщень  і  споруд, машин  та обладнання, транспортних засобів, скорочення поголів'я основного стада. Все це свідчить про необхідність капітальних вкладень для її оновлення і реконструкції. Загальний  обсяг  інвестиційних  вкладень  зростав  до 2008 році.  У 2009 році  він  зменшився  більш  ніж удвічі. Але починаючи  з 2010 року спостерігається зростання інвестицій в основний капітал економіки в цілому, і сільського господарства[3].

Важливу роль в інвестуванні сільського господарства відіграють іноземні інвестиції. Іноземні  інвестиції  в  АПК  України  надходять у таких формах: 

-  прямі іноземні інвестиції (ПІІ);

-  інвестиції в основний капітал; 

-  інвестиції  у  виробництво  харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів;

Станом  на 01.07.2010  р.,  починаючи  з 1992 року,  в  агропромисловий комплекс  України  було залучено 2628,4  млн.  дол.  США  прямих  іноземних інвестицій (6,9 % загального обсягу ПІІ в економіку). З  них  вкладено 1792,1  млн. дол. США (4,7%)  у 769 підприємств харчової та переробної промисловості та 836,3  млн. дол. США (2,2%)  у 668  сільськогосподарських підприємств. Приріст  іноземного  капіталу  за 6  місяців 2010 року склав 138,1 млн. дол. США, що в 3,4 рази менше,  ніж  за  аналогічний  період  минулого  року. При  цьому  інвестиційні  вкладення  у  харчову промисловість  досягли 106,1  млн.  дол.  США. Обсяг залучення  іноземних  інвестицій  в  сільське господарство з початку року збільшився на 32 млн. дол. США.

За інвестиційною привабливістю Україна характеризується як країна з негативним інвестиційним іміджем і в той же час високим інвестиційним потенціалом. Основними факторами, які формують негативний імідж України на світовому інвестиційно-кредитному ринку, є: недосконала законодавча база; нестабільна політична ситуація; недосконалість податкового законодавства; недостатній рівень розвитку фінансового ринку; низькі темпи приватизації; гальмування ринкових реформ; недосконалість ринкового механізму; відсутність системи страхування інвестицій тощо[1].

З метою підвищення інвестиційної привабливості аграрного сектору економіки України необхідно реалізувати систему заходів на загальнодержавному, регіональному та галузевому рівнях, основними серед яких є: вдосконалення та приведення у відповідність законодавства, яке регулює інвестиційну діяльність; забезпечення стабільності та прозорості податкового законодавства; вдосконалення земельного законодавства; стабілізація національної валюти; вдосконалення амортизаційної політики; створення умов щодо активізації інвестиційних вкладень фізичних та юридичних осіб; розвиток фондового та страхового ринків та посилення їх інвестиційного спрямування; вдосконалення системи ціноутворення в сільському господарстві; завершення процесу реструктуризації агропідприємств та вдосконалення організаційних форм господарювання; вдосконалення агрокооперації та створення нових інтегрованих форм господарювання; розвиток дорадництва в аграрній сфері.

Підвищення інвестиційної привабливості виробництва продукції сільського господарства можливе за умови використання як зовнішніх, так і внутрішніх резервів. Проте низький рівень привабливості галузей аграрного сектора для інвесторів не дає можливості в повному обсязі використовувати фактори зовнішнього середовища. Основна увага при пошуку шляхів підвищення інвестиційної привабливості галузей сільського господарства, повинна зосереджуватися на внутрішніх резервах вдосконалення системи ведення сільського господарства, яка сприяла б зростанню обсягів виробництва, а з тим зниженню собівартості та підвищенню рентабельності окремих видів продукції.

            Припинення кризових явищ у сільському господарстві України та подальший прогрес у його розвитку можливий тільки за умови оновлення матеріально-технічної бази, підвищення рівня механізації та електрифікації  виробництва,  введення  в  дію  нових  і  реконструкції  існуючих  виробничих  потужностей  на основі  залучення  інвестицій.  Природним  є  те,  що  наявні  в  галузі  технології,  обладнання, сільськогосподарська техніка значно обмежують можливості поліпшення фінансово-виробничих показників сільськогосподарських підприємств. Саме тому налагодження стабільного інвестиційного процесу набуває важливого значення, тому що нестача  фінансових  ресурсів  є  основною  проблемою  реформування  сільського  господарства  в  цілому  і галузі  рослинництва  насамперед (зокрема  ринку  ячменю).  Необхідно  залучати  інвестиції  для  оновлення, переоснащення та підвищення на цій основі ефективності функціонування сільського господарства.

Література

1. Гаврилюк О. М. Інвестиційний імідж та інвестиційна привабливість України / О. М. Гаврилюк // Фінанси України. - 2010. - №3. - С. 79-93.

2. Ривак О. С. Інвестиційна діяльність в агропромисловому комплексі України / О. С. Ривак // Економіка АПК. - 2008. - №1. - С. 76-84.

3. Сільське  господарство України  за 2009  рік : [cтат.  збірник] /  за  ред. Ю. М. Остапчука]. – К., 2010. – C. 369.