Экономические науки / 5. Управление трудовыми ресурсами

К.держ.упр., доцент Лактіонов В.О.

Донецький державний університет управління, Україна

Напрямки удосконалення механізму регулювання ринку праці молоді в Україні

Ринок праці молоді є одним з найбільш проблемних сегментів національного ринку праці. Нині в Україні спостерігаються негативні тенденції на молодіжному ринку праці: відбувається скорочення частки молоді в структурі економічно активного населення та зайнятих, зниження попиту на дану робочу силу, перевищення чисельності вивільнених молодих працівників з підприємств над заявленою потребою підприємств в такій робочій силі, високий рівень молодіжного безробіття. Недостатній розвиток промисловості та інших сфер економічної діяльності, непривабливі економічні умови зайнятості (низький рівень заробітної плати) робить значну частку робочих місць непривабливими для молоді, а недалекоглядна кадрова політика підприємств не забезпечує її ефективне залучення до трудової діяльності [1].

Недостатня увага з боку держави до таких проблем, законодавча неврегульованість в даній сфері, відсутність комплексної програми регулювання посилюють напруження на ринку праці, знижують мотивацію молоді до трудової діяльності, можуть стати підґрунтям падіння конкурентоспроможності молоді на ринку праці.

Конкурентоспроможність молоді на ринку праці визначається освітньо-професійним рівнем, професійною мобільністю, характеристиками її здоров’я, економічним становищем та ментальними рисами. Негативними чинниками, що впливають на конкурентоспроможність молоді, є недостатність практичної підготовки, відсутність практичного досвіду роботи, погіршення здоров’я, низький рівень доходів, більша вразливість до соціально обумовлених хвороб та антисоціальної поведінки. При цьому освітній чинник позитивно впливає на конкурентоспроможність молоді, оскільки більша її частка задоволена обраною професією та якістю навчання, здобуває додаткові знання, має особистий план професійного розвитку [2].

Сьогодні обсяги підготовки в системі професійної освіти в Україні зростають, особливо у вищих навчальних закладах ІІІ–IV рівнів акредитації (за 2008-2009 рр. на 17%), що свідчить про підвищення освітньо-професійного рівня молоді. В той же час у системі професійної освіти накопичилась низка проблем, що знижує якість підготовки молоді і, як наслідок, її конкурентоспроможність на ринку праці: недостатнє фінансування, застаріла матеріально-технічна база, недостатньо високий рівень кваліфікації професорсько-викладацьких кадрів. Недосконалість профорієнтаційної роботи, переважна орієнтація молоді на здобуття престижних професій, неефективне формування держзамовлення на підготовку кадрів та його невиконання обумовлює невідповідність структури підготовки за напрямами та спеціальностями потребам економіки регіонів та країни в цілому. Поширеність контрактної форми навчання у вищих навчальних закладах звужує можливості отримання якісної професійної освіти молоддю з малозабезпечених сімей.

Після закінчення навчального закладу перед випускниками постає питання їх подальшого працевлаштування, гострота якого підсилюється відсутністю гарантій держави на працевлаштування за фахом. Інша перешкода, з якою стикаються молоді спеціалісти, – це низький рівень розвитку соціальної сфери, особливо у сільській місцевості, де недостатньо розвинена інфраструктура. Крім того, сьогодні більшість підприємств не в змозі забезпечити своїх працівників задовільними умовами праці та проживання і високим рівнем заробітної плати, що виступає головною причиною плинності кадрів, особливо серед молоді.

Положення молоді на ринку праці, її місце в системі економічних пріоритетів і суспільних цінностей – важливий показник рівня розвитку всієї країни та окремих регіонів. Тому інвестиції у підтримку молодіжної зайнятості і формування такого вітчизняного ринку праці молоді, що був би адекватним сучасним соціально-економічним умовам, поза сумнівом, є виправданими. При цьому ефективність таких інвестицій буде вищою при запровадженні диференційованого підходу щодо окремих груп молоді, які є найменш конкурентоспроможними на ринку праці, а також при комплексному вирішенні даної проблеми на всіх рівнях управління: державному, регіональному та на рівні кожного підприємства (рис. 1).

Рис. 1. Комплексний підхід до удосконалення механізму регулювання ринку праці молоді в Україні

Запропонований комплексний підхід до удосконалення механізму регулювання ринку праці молоді дозволяє вирішувати як наявні, так і приховані проблеми даного ринку (підвищення якості робочих місць та створення можливостей працевлаштування, наближення освіти до вимог ринку праці), сприяти зайнятості та скорочувати молодіжне безробіття. У подальшому необхідно розробляти механізми реалізації даних напрямків вирішення проблем на молодіжному ринку праці в контексті проведення активної державної політики зайнятості в Україні.

Література:

1. Корчун М. Шляхи підвищення економічної активності та зайнятості молоді на ринку праці України / М. Корчун // Україна: аспекти праці. – 2008. – №1. – С. 35-39.

2. Проблеми молоді в контексті формування і реалізації молодіжної політики в Україні / Матеріали засідання круглого столу / За ред. Ю. В. Макогона. – Донецьк : Дон ФНІСД, 2009. – 45 с.