Економічні науки/ 2.Зовнішньоекономічна діяльність

Луніна Олена Олександрівна

Науковий керівник Шиков М. М.

Донбаський державний технічний університет, Україна

Бізнес-процеси збуту продукції вугільних підприємств

Вугільна промисловість є найважливішою стратегічною галуззю господарчого комплексу України. Економічний розвиток України в значній мірі залежить від стану вугільної промисловості, її здатності задовольняти потреби країни у вугільній продукції. Добута продукція шахт, переходячи в запаси, втрачає свої якісні показники: вологість, зольність, теплоту згорання, вихід летких речовин, вміст сірки.  Тому робота вугільних підприємств в ринкових умовах господарювання зумовлює об’єктивну необхідність максимальної реалізації виробленої продукції. У зв’язку з цим постає потреба в переорієнтації роботи збуту та приведення її у відповідність до вимог ринкової економіки, котра є зорієнтованою на споживача [4].

Особливої актуальності на підприємствах вугільної промисловості в сучасних умовах набувають питання удосконалення процесу збуту продукції та постає питання з обрання моделі збуту, яка буде ефективною для вугільних підприємств. Це й визначає актуальність теми дослідження

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам збутової діяльності та управлінню нею у своїх працях відповідну увагу приділяють такі зарубіжні вчені, як Дж. Болт, А. Стиркленд, Ель-Ансарі Адель, Е. Кофлан, Д. Ланкастер, Д. Джоббер та ін. Окремі аспекти збутової діяльності досліджують Г. Армстронг, П. Дойль, Ф. Котлер, А. Романов та ін. Здійснення збутової діяльності на окремих дистрибуційних рівнях вивчають М. Леві, Б. Вейтц та ін.

Вагомий внесок у дослідження проблем збутової діяльності зробили вітчизняні вчені: Л. Балабанова, А. Балабаниць, О. Кузьмін, Є. Ромат, О. Майборода, Н. Тарнавська, Р. Ларіна та ін. У працях Є. Ромат, Л. Синило, В. Шлякова, Л. Місюри та ін. досліджуються проблеми ефективного застосування маркетингових комунікацій. В працях цих та інших українських науковців достатньо глибоко досліджено структуру збутової системи, принципи її функціонування, основні засади використання маркетингових комунікацій. Проте ще досить велика кількість компонентів збутової діяльності, особливо вугільних підприємств, не підлягала дослідженню.

Для досягнення мети дослідження визначимо такі головні його цілі:

- з’ясування суті основних понять, пов’язаних із збутовою діяльністю у вугільній промисловості;

- визначення методів обґрунтування досягнення максимальної ефективності від збутової діяльності;

- визначення перспективних напрямків та методів удосконалення управління збутовою діяльністю на підприємстві.

Виклад основного матеріалу.

Збутова діяльність охоплює весь комплекс заходів, які безпосередньо впливають на обсяг продажу. Вона є складним процесом, який містить не лише заходи з формування каналів розподілу та торгівлі товарами і послугами, а й увесь комплекс дій, який забезпечує підвищення ефективності продажу.

Цілі збуту продукції виходять із цілей підприємства, серед яких переважає максимізація прибутку. Досягнення максимального прибутку можливе лише за умов успішної реалізації таких завдань у сфері збуту, як: оптимальне завантаження виробничих потужностей замовленнями споживачів; вибір раціональних каналів розподілу товароруху; мінімізація сукупних витрат у господарському циклі товару, включаючи витрати після продажного обслуговування та споживчого сервісу [1].

Дослідження основних форм і методів збуту направлено на виявлення перспективних засобів просування товарів від виробника до кінцевого споживача та організацію продажу на основі всебічного аналізу та оцінки ефективності використовуваних та намічених до використання каналів та способів розподілення та збуту, включаючи ті з них, які використовуються конкурентами. Критеріями ефективності вибору в даному випадку є: швидкість товароруху, рівень витрат обігу та обсяги реалізації продукції.

Успішна збутова діяльність підприємства передбачає певним чином організовану роботу всіх його підрозділів та служб, що може бути успішно досягнуто на основі логістичного моделювання.

Логістичний підхід до організації збутової діяльності відкриває нові можливості для всіх учасників товарного обміну — товаровиробників, споживачів і комерційних посередників.

Ефективне застосування бізнес-процесів дозволяє досягти найкращих результатів при проведенні логістичних досліджень, оскільки вони сприяють створенню умов для активізації мислення у пошуках способу рішення. Логістичну модель процесу збуту можна представити як мережеву модель.

Сетевая логистическая модель процесса сбыта

Мережева логістична модель процесу збуту

Ці бізнес-процеси включають в себе: 1 - вивчення купівельного попиту; 2 - формування портфелю замовлень; 3 - встановлення господарського зв'язку із споживачами; 4 - фінансування збутових досліджень; 5 - асортиментне завантаження виробничих потужностей підприємства; 6 - укладення договорів постачання (продажу); 7 - встановлення цін на товари; 8 - створення запасів готової продукції; 9 - вибір каналів розподілу; 10 - стимулювання збувальників і перепродавців; 11 - організація доставки продукції (послуг) споживачам (покупцям); 12 - контроль за виконанням договірних зобов'язань; 13 - розрахунки з покупцями і «посередниками»; 14 - надання послуг споживачам; 15 - оцінка виконання, планів збуту; 16 - фінансування збутових операцій; 17-задоволення платоспроможного попиту споживачів і отримання прибутку.

Представлені бізнес-процеси об'єднують три основні потоки - матеріальний, інформаційний і фінансовий (грошовий). Як її первинний елемент виділяють логістичну операцію, що є відособленою сукупністю дій, направлених на задоволення платоспроможного попиту споживачів.

Шляхи підвищення ефективності збуту базуються на основі використання в бізнес-процесах моделювання структури збутового ланцюга. Додавання нових ланок системи, закриття нерентабельних центрів збуту і скорочення зайвих посередників можуть істотно вплинути на загальні показники реалізації товару. Необхідно розрахунковим чином отримати оптимальні маршрути руху товару продукції від підприємства до споживачів, з урахуванням транспортних і складських витрат, що в загальному випадку нагадує рішення транспортної задачі. Всі ці заходи дозволяють істотно скоротити збутові витрати і понизити собівартість продукції [1].

У процесі планування роботи шахти та забезпечення безперебійного збуту продукції згідно з отриманими замовленнями, провідною метою є виконання строків поставки та додержання якості вугілля, що постачається.

Модель оперативного планування завантаження виробок вугілля згідно з портфелем замовлень має вигляд:

                                         (1)

                                        (2)

                                             (3)

                                                   (4)

                                                 (5)

                                                   (6)

за всіма k,t   n{}, t T

де  – вартість видобутку 1 тони вугілля марки k виробки у періоді t;

– обсяг видобутку вугілля марки k виробки n у періоді t;

обсяг можливого видобутку вугілля марки k виробки n у періоді t;

потенціал виробки n щодо вугілля марки k ;

виробнича потужність виробки n щодо вугілля марки k;

витрати праці та капіталу щодо видобутку вугілля на виробці n , відповідно, що є обмеженими величинами ;

де  - трудовий та фінансовий потенціали періоду t;

множина марок вугілля, що може бути здобуто на виробці n;

сукупний детермінований попит на вугілля марки k у період t;

множина виробок, що перебувають в активному стані у періоді t;

До речі, маємо виділяти такі етапи виробок: – активний, тобто такий етап виробки, при якому її розробляють; – пасивний – до початку розробки слід виконати комплекс попередніх заходів; – потенційний, який характеризується відомими запасами, але підготовчі роботи ще не розпочаті; – відпрацьовані виробки.

Припустимо, що t– витрати часу, що потрібні для переходу виробки зі стану  до стану (i, j = ) – кількість виробок, що в періоді t перейшли зі стану  до стану , тоді задача оперативного управління виробничим потенціалом може бути подана у такий спосіб:

                   (7)

                   (8)

                             (9)

                                      (10)

З урахуванням співвідношень (7)–(9) обмеження (4) та (5) набуватимуть вигляду:

       (11)

       (12)

Розв’язання задачі (1) – (6) з урахуванням (11), (12) дозволить забезпечити ефективне управління виробничим потенціалом шахти та розподілити портфель замовлень по конкретних виробках у шахтах періоду планування T. У статті запропоновано моделі оптимізації структури збуту продукції вугільного підприємства.

Висновки.

На підставі аналізу сутності, структури та особливостей збутової діяльності у перехідній ринковій системі з’ясовано теоретичні основи ефективного функціонування збуту продукції вугільних підприємств.

Для більш раціонального та досконалого управління збутом продукції вугільної промисловості для кожного підприємства необхідно розробляти моделі з урахуванням впливу різних зовнішніх та внутрішніх факторів. Орієнтувати моделювання на досягнення ключових кінцевих результатів збутової діяльності, що сприяють досягненню стратегічних цілей фірми.

Література:

1.                 Танасійчук О.М. Управління збутом і його взаємодія з іншими функціональними підрозділами підприємства // Збірник наукових праць. Економіка: проблеми теорії та практики. Дніпропетровськ: ДНУ-2002. - № 146.- С.132-139.

2. Офіційний сайт Міністерства вугільної промисловості http://mvp.gov.ua

3. Островська О.Б.\\ Модель формування збутової політики підприємства\ регіони. Серія: Економіка та підприємництво, 2006, №5, с. 388-392

4. Білецький В. Вугільна промисловість України і Польщі: сучасний стан та перспективи / В. Білецький, А. Козловська // Схід. - 2008. - №7 (91) листопад-грудень. - С. 3-10.