Экономические науки/2. Внешнеэкономическая деятельность

Амеліна І. В., Дьяченко Л. Б.

Донбаський Державний Технічний Університет, м. Алчевськ

ПРИНЦИПИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ПІДПРИЄМСТВ У ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Актуальність теми. Дослідження і управління ризиками ЗЕД є актуальною темою для підприємств, які розпочинають зовнішньоекономічну діяльність. Процес управління ризиками та їх оцінка має велике значення при ухваленні рішень, оскільки дозволяє оцінити можливі втрати, запланувати заходи щодо зниження зовнішньоекономічних ризиків.

Метою дослідження є аналіз принципів зниження ризиків підприємств зовнішньоекономічної діяльності.

Аналіз досліджень і публікацій. Проблемою вивчення принципів зниження ризиків у зовнішньоекономічній діяльності займалися такі вчені як Романов В. О., Бутуханов А. В., Човушян Е. О., Сидоров М. А., Балабанов І.Т., Хохлов Н. В., Малікова І.Ю, Скрипник А.В., Сахарцева І.І., Шегда А.В.

Викладення основних результатів. Проблема урахування ризику в зовнішньоекономічній діяльності є актуальною для України, як для країни з перехідною економікою, що характеризується нестабільністю економічного та політичного середовища, нестачею або недостовірністю статистичної інформації [1].

Різноманітність ризиків зовнішньоекономічної діяльності зумовлюється різноманітністю зовнішньоекономічних операцій, тому важливо дотримуватись певних принципів управління ризиками (рис. 1).

Документування

Прогнозованість

Командність

Принципи управління ризиками у ЗЕД

Стратегія

Інформативність

Рис. 1. – Принципи управління ризиками підприємств у зовнішньоекономічній діяльності

Перше з них – це принцип командності. Цей принцип полягає у тому, що всі дії в процесі управління ризиками повинні проводитися із застосуванням методів командної роботи, необхідна кооперація зусиль, навиків і знань.

Другий принцип – це принцип інформативності. Володіння інформацією про можливі інциденти, ризики, повинна доводитися до кожного працівника.

Третій принцип – прогнозованість. Його суть полягає у розробці стратегічних дій до того, як настане ризикова ситуація, що збільшить вірогідність сприятливого результату.

Четверте – це стратегія. Своєчасне, постійне і точне використання технологій управління ризиками забезпечує впорядковане середовище ухвалення рішень і ефективне використання ресурсів, тобто проблема ризику розглядається щоденно для попередження кризових ситуацій [2].

У стратегічному управлінні визначають область ризику з найбільшою ймовірністю потенційно можливого порушення митного законодавства і найбільшою величиною збитку в разі виникнення ризиків (тенденції, закономірності), а також розробка і впровадження відповідних заходів щодо їх запобігання або мінімізації на рівні всієї митної служби України [3].

В оперативному управлінні визначають локальні області ризику з найбільшою ймовірністю потенційно можливого порушення митного законодавства і найбільшою величиною збитку в разі виникнення ризиків, характерних для окремих осіб, товарів і (або) митних органів, в тому числі розподіл компетенції митних органів щодо прийняття рішень.

У тактичному управлінні визначають області ризику, характерних для короткострокових ситуацій, конкретних осіб, партій товарів.

Усі активи управління ризиками підлягають реєстрації, створюються бази даних ризиків, які є основою розробки подальших дій. У цьому полягає п'ятий принцип – документування[1].

Управління ризиками починається з виявлення й оцінки всіх можливих загроз, з якими підприємство зіштовхується в процесі своєї діяльності. Після цього ризик-менеджери підприємства здійснюють пошук альтернатив, тобто розглядаються менш ризиковані варіанти здійснення діяльності з можливістю одержання тих же доходів.

Після виявлення і оцінки ризиків, керівництво вирішує, приймати або ухилятися від ризиків. Прийняття ризиків має на увазі, що підприємство бере на себе відповідальність по самостійному запобіганню і ліквідації наслідків цих ризиків [4].

Рішення про прийняття або ухиленні від тих чи інших ризиків багато в чому залежить від реалізованої підприємством стратегії і так званого ставлення до ризику.

Основною метою процесу управління ризиками зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві – це збільшення вірогідності успішної реалізації проекту через зниження міри дії до прийнятного рівня [5].

Висновки. Таким чином у сучасних умовах без обґрунтованого врахування і оцінки ризиків при ухваленні рішень не обійтись. Весь тягар відповідальності за прийняте рішення сьогодні лягає на керівників підприємств, тому важливо враховувати рівень ризиків.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств в країнах з нестабільною економічною ситуацією, країнах з перехідною економікою, країнах, що розвиваються, схильна до виникнення ризиків ЗЕД. Тому підприємствам ЗЕД необхідно оцінювати можливі ризики і дотримуватись певних принципів управління ризиками.

Література

1. http://www.creditrisk.ru/models/general/

2. http://www.rabotaplus.com.ua/articles/1234.html

3. http://www.topwork.com.ua/front/article/doc/544

4. http://library.iapm.edu.ua/metod/2266.pdf

5. http://udau.edu.ua/library.php?pid=1939