Экономические науки\ 7.Учет и аудит

К.т.н. Ліщинська О.І.,Онуфрійчук О.П.

Київський національний торговельно-економічний університет

Вінницький торговельно-економічний інститут,Україна

Аудит як інноваційна форма державного

фінансового контролю

За роки державної незалежності в Україні сформовано основні  інституційні складові  сучасного демократичного суспільства. До останніх відноситься державний фінансовий контроль – система, яка за формальними ознаками перейшла у спадок від адміністративно-командної економіки, однак набула якісно нових характеристик і за сучасних умов має виконувати  відповідні функції. Перед системою державного управління постають якісно нові завдання, які суттєво впливають на процеси її функціонування та розвитку. На сьогоднішній день гостро відчувається необхідність у впровадженні інновацій у роботі державних контролюючих органів. Система наявного державного фінансового контролю потребувала якісно нової та дієвої форми, яка б одночасно була спроможна оцінити існуючий стан справ на об'єкті контролю, виявити недоліки в роботі, проаналізувати причини їх появи, запропонувати шляхи усунення та попередження у майбутньому. Таким напрямом став державний фінансовий аудит.

Теоретичні питання, щодо аудиту, як комерційної діяльності фізичних та юридичних осіб в Україні і за кордоном досліджуються значною кількістю фахівців, серед них Андрєєв В.Д., Базилевич В.Д., Бєлов М.Г., Білуха М.Т., Валуев Б. І., Василик О.Д., Голов С. Ф., Зубілевич С. Я., Кулаковська Л. П., Усач Б. Ф. та ряд інших вчених. Однак вивчення широкого кола публікацій дозволило виявити, що на сьогоднішній день сформовано загальне поняття аудиту як форми фінансового контролю, визначені цілі та завдання аудиту та окреслені його методи та прийоми. Разом з тим ґрунтовного дослідження, що стосується визначення змісту поняття „ державний фінансовий аудит", яке б визначало його предмет, мету проведення, основні завдання, види, коло його суб'єктів та об'єктів, користувачів та його позиціювання у загальній системі державного фінансового контролю немає.

Актуальність подальших досліджень обумовлена тим, що сучасна Україна як незалежна демократична держава швидкоплинно розвивається, тому виникає необхідність перебудови існуючої системи державного фінансового контролю, зміна його пріоритетів та гармонізація вітчизняного законодавства з відповідними міжнародними стандартами. В рамках структурної трансформації державного фінансового контролю важливу роль відіграє поява такої його форми як державний фінансовий аудит, який є якісно новим та ефективним напрямом розвитку всієї системи фінансового контролю України.

Основним завданням статті являється визначення змісту державного фінансового аудиту як діяльності, що здійснюється уповноваженими на це державними органами, його місця в системі фінансового контролю.

Нещодавно поняття аудиту ототожнювалось лише з комерційними підприємствами - аудиторськими фірмами, які його здійснювали за зверненням власників суб'єктів господарювання, що дозволяло їм за одержаними результатами проаналізувати недоліки в роботі та розробити нові пріоритетні напрями своєї діяльності. Аудиторська перевірка являється не з дешевим задоволенням, але для сучасних провідних підприємств вона має дуже важливе значення. Разом з тим, доволі тривалий час незрозумілим залишалось питання проведення такого роду попереджувальних та аналітичних заходів у бюджетних установах та суб'єктів господарювання державного сектору економіки, які, крім ревізій фінансово-господарської діяльності та різного роду перевірок окремих питань державними контролюючими органами, що тільки фіксували факти порушень та накладали штрафи за результатами проведених контрольних заходів, нічого не бачили. Причиною цього було те, що бюджетним установам асигнування на зазначені цілі не затверджувались, а підприємства державного сектору економіки не завжди мали достатньо вільних коштів для проведення незалежного аудиту. Крім того, керівники підприємств намагаються витрачати вільні кошти на свою звичну діяльність, яку не бачать потреби змінювати.

Аудиторська діяльність у сфері фінансового контролю, як будь-яка підприємницька діяльність, регулюється Господарським кодексом України [1], законом України „Про аудиторську діяльність" [2], іншими нормативно-правовими актами та стандартами аудиту.

Законом України від 22.04.1993 № 3125-ХП „Про аудиторську діяльність" визначено поняття аудиту та охарактеризовано напрямки діяльності аудиторських фірм, але дія зазначеного закону не поширюється на аудиторську діяльність державних органів, їх підрозділів та посадових осіб, уповноважених законами України на здійснення державного фінансового контролю.

На сьогоднішній день, в Україні відсутній Закон „Про фінансовий контроль", в рамках якого було б сформульовано та законодавчо закріплено основні поняття та органи, що його здійснюють.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” [3] державний фінансовий аудит розглядається як різновид державного фінансового контролю. Його сутність полягає у перевірці та аналізі ефективного використання державних чи комунальних коштів, а також майна та інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Результати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладаються у звіті в порядку та за формою, визначеними ГоловКРУ.

Цим законом визначено, що “державний фінансовий аудит проводиться також Рахунковою палатою у порядку та у спосіб, що визначені законом” . Але такого закону, що визначав би порядок проведення державного фінансового аудиту Рахунковою палатою не має. До того ж в Законі України “Про Рахункову палату” [4] не зазначено жодного слова щодо проведення цим органом державного фінансового аудиту. Виходить, що Рахункова палата не може здійснювати державний фінансовий аудит суб’єктів господарської діяльності в умовах діючого законодавства. Відзначимо й те, що чинним законодавством не визначене поняття “державний фінансовий аудит”.

Порядок проведення державного фінансового аудиту в суб’єктах господарювання регулює Постанова КМУ “Питання проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту” .

Цією постановою визначено механізм проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту, що полягає у перевірці та аналізі діяльності, фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю суб’єктів господарювання державного сектору економіки, а також інших суб’єктів господарювання, що отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно [5].

Під час здійснення державного фінансового аудиту, як вже зазначалось, обов’язковій оцінці підлягає рівень управління фінансово-господарською діяльністю суб’єктів господарювання. Це управління полягає у забезпеченні дотримання вимог законодавства, достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, збереження активів, а також досягнення визначених цілей і завдань з виконання показників економічності, продуктивності та результативності.

Підсумовуючи вищезазначене, робимо висновок, що в запровадженні державного фінансового аудиту наряду з багатьма позитивними сторонами, є й проблемні. Перш за все – це неузгодженість законодавства. На нашу думку, для усунення цієї неузгодженості доцільним було б доопрацювати та нарешті прийняти закон "Про фінансовий контроль", в якому закріпити сутність та основні засади фінансового контролю, визначити його види та окреслити повноваження кожного органу, що здійснює фінансовий контроль, внести зміни до Закону України "Про аудиторську діяльність" щодо поширення норм зазначеного закону на діяльність державних органів, що здійснюють державний фінансовий аудит, та доповнити його статтями, які б окреслювали особливості діяльності державних аудиторів та Закону України “Про Рахункову палату”, де буде чітко встановлено порядок здійснення Рахунковою палатою державного фінансового аудиту, узгодити законодавчі акти, щодо здійснення державного фінансового аудиту та гармонізувати вітчизняне законодавство з відповідними міжнародними стандартами.

Література:

1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 року № 436-IV.

2. Закон України "Про аудиторську діяльність", затверджений ВРУ від 22.04.1993 № 3125-ХП .

3. Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», затверджений ВРУ від 26.01.1993 року № 2939-XII.

4. Закон України «Про Рахункову палату», затверджений ВРУ від 11.07.1996 року № 315/96-ВР.

5. Постанова «Питання проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту», затверджена КМУ від 25.03.2006 року № 361.

6. http://zakon.rada.gov.ua/