Економічні науки/8. Математичні методи в економіці

Чвалюк А.С., Клочко О.В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Обґрунтування стратегії зниження витрат підприємств в період трансформації економіки України

У даній роботі розглянуто причини необхідності стратегічного управління витратами у період трансформації економіки України; виділено дві групи факторів, що враховують при розробці стратегії зниження витрат. Також розглянуто бенчмаркінг як новий механізм управління та зниження витрат у перехідній економіці.

В умовах трансформації економіки України змінилися форми та методи управління підприємством. У зв’язку з цим всім суб’єктам господарювання необхідно найбільш точно враховувати зміни в конкурентному середовищі, що є загрозою їх поточної та майбутньої ефективної діяльності. Вирішенням цієї проблеми є підвищення якості продукції та цін на неї з одночасним зниженням витрат на її виробництво та реалізацію.

Метою роботи є розгляд необхідності стратегічного управління витратами з метою забезпечення ефективності підприємницької діяльності в умовах перехідної економіки.

Трансформація економіки України охоплює всі сфери життя. Зміни, що відбулися в політичній системи призвели до значних змін в економічній системі країни. Зміна останньої безпосередньо вказує на вхід України у трансформаційні процеси.

У перекладі із латинського трансформація означає змінювати, тобто вона являє собою процес перетворення структур, форм і способів економічної діяльності, перехід від одного рівноважного стану до іншого [3]. Тому в період трансформації економіки усі суб’єкти господарювання знаходяться в конкурентній боротьбі. Стати переможцем у цій боротьбі можливо не лише за рахунок підвищення попиту на продукцію, але й зниженням витрат на виробництво та реалізацію продукції. Адже в процесі життєдіяльності всіх господарюючих суб’єктів витрати відіграють одну із важливих ролей.

Більшість дослідників зниження витрат пропонують використовувати ресурсний підхід для дослідження формування витрат діяльності. На їх думку даний підхід дозволяє охарактеризувати усі ресурсні витрати на виробництво продукції: витрати робочої сили, засобів та предметів праці. Таким чином, витрати – це сукупна вартість застосованих (спожитих) ресурсів, необхідних для здійснення основної діяльності підприємства і спрямовані на досягнення поставленої мети.

В умовах трансформації економіки мінімізація витрат являється важливим критерій оптимізації діяльності кожного підприємства. Зниження витрат забезпечує суб’єкту господарюванню отримати конкурентні переваги на ринку товарів та послуг, дозволяє вільно проводити цінову політику, дає змогу збільшити попит на продукції та отримати більший прибуток [1].

Оскільки величина витрат є відображенням фінансової діяльності суб’єкта господарювання, тому важливим є забезпечення ефективного стратегічного управління витратами підприємства, в якому важливе місце займають планування та прогнозування витрат.

При плануванні величини витрат на довгостроковий період визначається оптимальний їх рівень, що у майбутньому забезпечить отримання певних конкурентних переваг у разі зниження витрат. Прогнозування передбачає виявлення проблем при стратегічному плануванні, забезпечує уточнення стратегії зниження витрат на довготривалий період без змін, або з можливими змінами через певні періоди часу [6].

Відомо, що єдиного універсального методу стратегічного управління витратами немає, як немає і єдиної стратегії розвитку суб’єктів господарювання. Тому кожний підприємець під час формування стратегії враховує фактори, які безпосередньо відносяться до його діяльності та пов’язані із перехідними процесами в економіці. У загальному усі фактори ділять на дві великі групи, які безпосередньо враховують при формуванні стратегії зниження витрат: мікроекономічні і макроекономічні фактори (табл.1) [2].

Таблиця 1

Фактори впливу на формування стратегії зниження витрат
мікроекономічні	макроекономічні
- фінансовий стан підприємства; - наявність ресурсів для стратегічного розвитку (технологічні, інформаційні, фінансові, людські); - система управління суб’єкта господарювання; - політика керівництва	- рівень інфляції; - соціально-економічну ситуацію в країні та регіоні; - науково-технічний прогрес; - екологічні та кліматичні умови; - політичну ситуацію в країні; - умови конкуренції

Вище уже зазначалося, що з метою підвищення конкурентоспроможності продукції кожний керівник намагається мінімізувати витрати на виробництво продукції із одночасним підвищенням її якості. Даний процес в умовах трансформації економіки можливий лише за умови використання методів бенчмаркінгу. За своєю суттю, бенчмаркінг (від англ. вenchmark – “початок відліку”) являє собою механізм порівняльного аналізу ефективності діяльності одного підприємства з показниками інших, більш успішніших підприємств.

Нажаль, в Україні методи бенчмаркінгу майже не використовуються. Причинами цього можна назвати: відсутність будь-яких досліджень у цій сфері та небажання керівниками оприлюднювати інформацію про результати своєї діяльності з метою відкритого зіставлення та запозичення досвіду діяльності інших підприємств [4].

Управління витратами у період трансформації економіки в Україні забезпечує високоякісне розширене відтворення вітчизняних промислових підприємств, за умови орієнтації продукції на реальні потреби українського ринку з урахуванням того, що їх діяльність має велике значення і для задоволення колективних та суспільних потреб [5].

Висновки. Виживання підприємства у конкурентній боротьбі під час перехідної економіки можливе лише за рахунок підвищення якості продукції та зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції. Тому розробка стратегії зниження витрат – основна умова досягнення цієї мети.

Кожне підприємство в умовах трансформації економіки має дбати про перспективи розвитку і знижувати в довгостроковому періоді витрати, з метою оптимізації їхнього рівня. Для цього необхідно використовувати досвід зарубіжних країн, а саме механізм бенчмаркінгу, який передбачає порівняння витрат одного підприємства з іншим, більш розвинутим з метою перейняти особливостей їхньої діяльності.

Література:

1.Костенко О.М. Управління витратами підприємства в процесі формування його фінансової результативності // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. – 2009. – Вип. 142, ч.2. – С.139-143

2.Мокієнко Т.В. Управління витратами у системі стратегічного менеджменту підприємства // Вісник Полтавської державної аграрної економіки. – 2010. – №2. – С. 205-207

3.Феєр О.В. Трансформаційні процеси в економіці України та їх інвестиційний складник // Науковий вісник НЛТУ України – 2009. – Вип. 19.12. – С. 277-281

4.Фещур Р.В., Яворська Н.Р., Меренюк Т.В. Бенчмаркінг як ефективний засіб зниження витрат виробництва // Науковий вісник НЛТУ України – 2007. – №605. – С.43-49

5.Фроленко Р.В. Інтегрована система стратегічного управління витратами промислових підприємств // Інноваційна економіка. – 2010. – №1. – С.22-26

6.Ященко О.І. Стратегічний підхід в управлінні витратами підприємства // Науковий вісник НЛТУ України. – 2008. – вип.18.2. – С.145-149