К. іст.н., докторант Шаравара Т.О.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Стан розробки історії міської реформи 1870 р. у сучасних наукових працях: регіональні аспекти.

З крахом радянського тоталітаризму та проголошенням суверенітету й державної незалежності України, виникли умови для об’єктивного і правдивого висвітлення історії органів самоврядування. Зростаючий інтерес до самоврядних інститутів минулого, зумовлений не лише процесом перебудови вітчизняної історичної науки, але і практичними причинами пов’язаними з реформуванням органів влади, реалізацією закону «Про місцеве самоврядування», прагненням сучасних органів самоврядування розширити межі власної компетенції. Історики не одноразово вказували на недостатність досліджень з історії реформи міського самоврядування 1870 р. у Російській імперії. На сьогодні спостерігається тенденція до активізації наукових пошуків у напрямі вивчення історії проведення міської реформи в окремих регіонах Російської імперії. Праці, що висвітлювали міську реформу в загальному контексті безсумнівно дали поштовх регіональним дослідженням, які склали окрему групу джерел. З огляду на чисельну сучасну історіографію проблеми ставимо за мету класифікувати наявні наукові праці та окреслити мало вивчені питання.

Опубліковані видання з історії окремих губерній Російської імперії умовно можна поділити на три групи. Першу – складають дослідження загального характеру, автори яких не мають на меті спеціально дослідити міську реформу і дають їй оцінки крізь призму висвітлення історії окремих регіонів. Зокрема науковці висвітлили проблемні питання історії Запоріжжя, Луганщини, Харківщини, Київщини, Донбасу [1 – 4]. Їхні дослідження дали поштовх вивченню інших регіонів та сприяють поглибленню наукових розвідок відносно мало висвітленої історії окремих повітів. До другої групи варто віднести роботи присвячені виключно перебігу реформи в окремо взятих містах. Необхідно зазначити, що чисельно домінують праці, які висвітлюють розробку, запровадження, адаптацію та наслідки міської реформи. Переважно це дисертації українських авторів, які значно випередили російських колег у опрацюванні історії регіонів та мікроісторії. Учені почали висвітлення історії міських реформ Санкт-Петербурга, Москви та Одеси, як центрів у яких міську реформу запровадили значно раніше ніж на решті території. Історики та юристи присвятили окремі студії становленню дум та управ Львова, Харкова, Херсона, Миколаєва, Катеринослава, Самари, [5 – 10]. На відміну від радянської історіографії, у сучасних студіях домінують позитивні оцінки міських реформ та господарської діяльності дум і управ. Разом з тим, науковці розширюють предмет пошуків і відштовхуючись від вивчення історії самоврядування окремих міст, висвітлили міську реформу в губерніях та окремих регіонах. Їхні праці становлять третю групу досліджень. На сьогодні подано вичерпний аналіз перебігу міської реформи на Чернігівщині, Волині, Поділлі, Наддніпрянщині, Середньому Поволжі, Середньому Уралі, Правобережній Україні тощо [11 – 18].

Вивчення перебігу реформи міського самоврядування в окремих містах та регіонах імперії супроводжується вичерпним аналізом їхнього правового підґрунтя, висвітленням процедури виборів гласних та характеристикою механізмів взаємодії з губернською владою та земствами. Такий підхід сприяє всебічному осмисленню головних складників реформи, що позитивно вирізняє зміст та структуру сучасних дисертацій з поміж праць радянської епохи. Проте на сьогодні ще не достатньо висвітлена міська реформа у віддалених регіонах Російської імперії. Якщо радянські історики одностайно вказували на різку протидію реформі з боку населення Північного Кавказу, Сибіру, Поволжя, то сучасні автори ще не підтвердили, або ж не спростували цього. Недостатньо висвітленими в історіографії залишаються питання пов’язані з розробкою та обговоренням громадськістю проектів міської реформи. Без сумніву позитивною тенденцією сучасної історіографії міської реформи є те, що історики намагаються об’єктивніше висвітлювати наслідки взаємодії дум та управ, їхні фінансові витрати, процедуру розпорядження коштами та механізми впливу на неї [19].

Джерела:

1. Карагодин А.И. История Запорожского края: 1770-1917 (Документы и материалы) /А.И. Карагодин. – Запорожье, 2002. – 456с.

2. Горелик А.Ф. История родного края (Луганская область) /А.Ф. Горелик, Г.М. Намрадов, В.Я. Башкина. – Ч.ІІ. – (ХІХ – начало ХХ вв.). – Луганск,1997 –255с.

3. Маслов М.П. Розвиток селянського промислового підприємництва в Харківській губернії (1861-1914рр.): автореф. на здобуття наукового ступеня кандидата іст. наук. – Харків, 1998. – 16с.

4. Подов В.И. История Донбасса. Век ХІХ / В.И. Подов, В.С. Курило. – Луганск, 2001 – 177с.

5. Черемісін О.В. Діяльність органів міського громадського управління Херсона, Миколаєва, Одеси в 1785-1870 рр.: автореферат дис…на здобуття наукового ступеня кандидата іст. наук. – Запоріжжя, 2006. – 19 с.

6. Киселичник В.П. Міське самоврядування Львова: правові основи, організаційна структура і діяльність органів (друга половина ХІХ –початку ХХ століття). – Дис…. кандидата юр. наук. – Львів, 1994.

7. Токарев В.Н. Харьковское городское самоуправление по Городовому положению 1870 года (историко-правовое исследование). –Дис…. кандидата юр. наук. – Х., 1998.

8. Семеновский С.Н. Местное самоуправление г. Одессы в середине ХІХ столетия: историко-правовое исследование. – Дис… кандидата юр. наук. – О., 2000.

9. Кузовлева О. как управляли Москвой: Страницы истории Московского городского самоуправления /О. Кузовлева // Московский журнал, 1995. – №.12. – С. 2 – 7.

10. Галкин В.Я. Из истории Московской городской думы / В.Я. Галкин, Н.С. Иванов // Социально-политический журнал. – 1997. – № 4 . – С.45-64.

11. Шара Л.М. Становлення органів самоврядування у містах і посадах Чернігівської губернії в останній третині ХІХ століття: автореферат дис…на здобуття наукового ступеня кандидата іст. наук . – Х., 2002. – 19 с.

12. Прищепа О.П. Виборчий закон згідно з міським положенням 1870 р. та його реалізація на Волині / О.П. Прищепа // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ століття. Вип. ІІ. – К.: Нац. академія наук. Інститут історії України., 2001. – С. 136 – 142.

13. Страповська А. Особливості запровадження міського положення в Подільських губерніях / А.Старповська // Матеріали ХІІ Подільської історико-краєзнавчої конференції (22-23 листопада 2007 року) /За ред. Завальнюк О.М. – Кам’янець-Подільський, 2007. – Т.1. – С. 320 – 328.

14. Мельничук О.Ф. Адміністративний апарат та органи самоврядування на Поділлі у другій половині ХІХ століття. – Дис… кандидата юр. наук. –К., 2000.

15. Плаксій Т.М. Міське самоврядування середньої Наддніпрянщини у другій половині ХІХ – на початку ХХ століть. – Дис... кандидата. іст. наук. – Кременчук, 2001.

16. Тюрин В.А. Власть и городское самоуправление в Среднем Поволжье: опыт взаимодействия на рубеже ХІХ-ХХ веков / В.А. Тюрин. – Самара.: Изд-во «Самарский унив-т», 2007 – 202 с.

17. Апкаримова Е Ю. Городское самоуправление на Среднем Урале в последней трети ХІХ – начале ХХ вв.: автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата ист. Наук. – Екатеринбург 1999.

18. Щерба Т.О. Міське самоуправління на Правобережній Україні у другій половині ХІХ століття. – Дис… кандидата іст. наук. – К, 2001.

19. Новоселова И.А. Местное самоуправление и развитие городского хозяйства / И.А. Новоселова // Финансы, 2008 – № 3. – С. 70 – 72.