*Лихолат Т.Ю., **Антонюк С.В.

*Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

** Дніпропетровський міський онкологічний центр

Маркери при діагностиці раку молочної залози

Онкологія - область медицини і біології, що вивчає причини виникнення, механізми розвитку і клінічні прояви пухлин. Онкологія розробляє методи діагностики, лікування і профілактики пухлин. Пухлиною в онкології називають надмірні патологічні розростання тканин, які складаються з клітин організму, що якісно змінилися і втратили диференціювання.

За характером і темпами зростання пухлини поділяють на доброякісні та злоякісні. Доброякісні пухлини (tumor benignum) ростуть поволі, можуть існувати роками, не збільшуючись. Вони оточені власною оболонкою. При зростанні, збільшуючись, пухлина відсовує навколишні тканини, не руйнуючи їх. Злоякісні пухлини (tumor malignum) ростуть значно швидше. Оболонки не мають. Пухлинні клітини та їх тяжі проникають в навколишні тканини (інфільтративне зростання), ушкоджуючи їх. Проростаючи в лімфатичні або кровоносні судини, вони потоком крові або лімфи можуть переноситися в лімфатичні вузли або віддалений орган і утворювати там вторинне вогнище пухлинного зростання - метастаз. Розрізняють злоякісні пухлини епітеліальної природи - раки, і що виникли з похідних мезенхіми - саркоми.

Рак молочної залози (РМЖ) — це злоякісна пухлина залозистої тканини молочної залози. Причиною раку молочної залози виступають наступні чинники: вік, гормональні чинники, генетичні чинники, аліментарні чинники та інші .

Для визначення ракового стану використовують імуногістохімічний метод, в основі якого лежить візуалізація і оцінка за допомогою мікроскопа результатів реакції антиген-антитіло в зрізах біопсированої тканини відповідно до даної методики непрямого двокрокового стадійного імуногістохімічного дослідження за системою Mouse/Rabbit Poly Vue HRP/DAB”, який базується на визначенні хвороби за допомогою рецепторного статусу.

Найефективнішими маркерами при діагностиці раки молочної залози слугують: рецептор естрогену (ER), рецептор прогестерону (PR) та HER-2/neu - епідермальний чинник зростання.

Естроген - група жіночих статевих гормонів, що синтезуються в організмі яєчниками і регулюють специфічні статеві функції. Надмірний рівень естрогену в організмі буває причиною захворювань різного ступеня тяжкості у жінок (особливо літнього віку): він здатний викликати рак матки і грудей.

Рецептор естрогену (ER). Подібно до рецепторів інших стероїдів, естрогенний рецептор може бути, починаючи з N-кінця, підрозділений на декілька доменів. Область А/в містить структуру, що володіє трансактиваційною або активаційною функцією (AFI), мало залежною або не залежною від ліганда. Ділянка (С) забезпечує зв'язування гормонрецепторного комплексу з ДНК і димеризацію рецепторів, що важливе для повноцінного прояву активності, домен D, що має форму петлі, сприяє ядерній локалізації рецептора. Після нього розташовується багатофункціональна область Е, що містить важливу гормонзв’язуючу ділянку (HBD), ділянку зв'язування з білками теплового шоку, ділянки, що беруть участь в забезпеченні димеризації і локалізації рецепторів, та другу, вже лігандзалежну, структуру з трансактиваційною/активаційною функцією (AFII). Доповнює картину домен F, функція якого, за одними даними, невідома, а за іншими - зводиться до підтримки AFII. При новоутворені в молочної залозі концентрація естрогенних рецепторів має вищий рівень, ніж в нормальній тканині [1].

Прогестерон (гестаген)— основний гормон жовтого тіла. Прогестерон також в значних кількостях секретується корою наднирників. Він є попередником в біосинтезі глюкокортикоїдів.

Рецептор прогестерону (PR). Рецептор прогестерону побудований подібно до інших рецепторів стероїдних гормонів. Холорецептор прогестерону містить одну молекулу верорецептора і 2 молекули компонента 90 кД. Рецептори прогестерону здатні зв'язувати глюкокортікоїди, мінералокортикоїди і у меншій мірі андрогени. Прогестерон впливає на проліферацію маммарного епітелію, тому використовуеться для пояснення резистентності, що поступово розвивається, до стероїдів у міру прогресу раку в молочной залозі [2].

HER-2/neu (епідермальний чинник зростання) - локалізується в 17q - хромосомі і кодує тирозин - кіназний рецептор чинників зростання. HER -2/neu є геном сімейства рецепторів епідермального чинника зростання, включаючих EGFR або HER - 1 (erb - B1); HER - 2 (erb - B2); HER - 3 (erb - B3); HER - 4 (erb - B4). Ампліфікація гена або експресія білка HER -2/neu зустрічається при РМЖ, пухлинах легенів, ЖКТ, жіночої статевої системи і багатьох інших новоутвореннях. Негативний вплив полягає в залученні строми до експресії рецепторів до самого чинника з подальшою "непрямою" індукцією пухлинного зростання, крім того, експресія HER-2/neu відіграє важливішу роль в прогнозі і термінах виникнення рецидиву у хворих з метастазами [3]. В лікарській практиці маркер HER-2/neu вважають чинником несприятливого прогнозу, а його високу експресію показником високої метастатичної здатності пухлини і можливої резистентності до антигормональної терапії. Реакції на прогестерон та естроген вважаються найбільш потужними маркерами при захворюванні завдяки специфічній будові лігандів, а також способу синтеза і взаємозалежності з мРнк, яка при порушенні гомеостазу приймає участь у синтезі ракових клітин.

Література:

1. Macaluso M., Montanari M., Giordano A. The regulation of ER-{alpha} transcription by pRb2/p130 in breast cancer // Ann. Oncol.- 2005.- №4.- P.20-22.

2. Pasqualini J.R., Chetrite G.S. Recent insight on the control of enzymes involved in progestrogen formation and transformation in human breast cancer // J. Steroid. Bio-chem. Mol. Biol.- 2005.- Vol.93 №2.- P.221-236.

3. Huang H.J. Association between tumour characteristics and HER-2/neu by immunohistochemis-try in 1362 women with primary operable breast cancer / Huang H.J. // Clin. Pathol.- 2005.- Vol.58 №6.- P.611-616.