Педагогические науки/ 2.Проблемы подготовки специалистов

ас. Полежако В.І.

Національний Університет біоресурсів і природокористування України

Навчання іноземної мови у вищих навчальних закладах немовного профілю на сучасному етапі

Необхідність володіння іноземною мовою випускниками технічних вузів стала очевидною вже багато років тому, але ж дискусія щодо методів викладання цієї дисципліни у немовному вузі залишається відкритою . Максимально стислий курс іноземної мови у немовному закладі вносить свої корективи у програму, висуваючи як найактуальнішу проблему інтенсифікацію навчання. Викладачі цих закладів змушені враховувати недостатній рівень знань і вмінь, з якими випускники середніх шкіл приходять до інших навчальних закладів, а також вирішувати проблему навчання студентів з різним рівнем мовної підготовки. Відомо, що засвоєння граматики іноземної мови викликає великі труднощі у студентів немовних вузів. Надто розтягнуте пояснення граматики, довге і складне викладання граматичних правил у підручниках не можуть зацікавити студентів-нефілологів забезпечити позитивну мотивацію. Одним з ключових положень Болонської декларації, зодля якої консолідується Європейське освітнє співтовариство є розширення мобільності та забезпечення працевлаштування випускників технічних вузів, знання й уміння яких повинні бути застосовані і практично використані.

Відносно методів викладання іноземних мов це означає поступове усвідомлення викладачами та методистами переваг інтерактивних методик та технологій викладання, у яких закладено розвиваючий потенціал: здатність розвивати у студентів критичне мислення, збагачувати уяву та почуття, вдосконавлювати загальну культуру спілкування та соціальну поведінку загалом. Саме інтерактивні технології навчання іноземним мовам створюють необхідні передумови як для розвитку мовленнєвої компетенції студентів, так і для формування умінь приймати колективні та індивідуальні рішення з метою виховання активних громодян суспільства. Базовим принципом інтерактивного методу є принцип колективної взаємодії, згідно з яким досягнення студентами комунікативних цілей відбувається через соціально-інтерактивну діяльність: дискусії та обговорення, діалоги та рольові ігри, імітації, імпровізації та дебати. Така діяльність відповідає особистісно-зорієнтованому підходу до навчання, а також узгоджується з вимогами загальноєвропейських рекомендаціїй щодо гуманізації та демократизації навчального процесу. При її виконанні забезпечується позитивний вплив колективу на особистість кожного студента, формуються сприятливі взаємовідносини у навчальній групі. Надзвичайно важливою проблемою у навчанні іноземним мовам стає майстерність викладача-педагога. Творче відношення та новаторство педагога стають можливими лише за умовами усвідомлення їм себе не тільки викладачем - носіїм певної інформації, а вченим-дослідником, для якого важливим є вміння не лише давати відповіді на запитання, а й ставитисамі запитання та спонукати студентів до самостіного пошуку відповіді.

Практичний досвід показує, що використання в навчальному процесі інтерактивних технологій навчання допомагає їм досягти плавного переходу від набуття лексичних мовленнєвих умінь у процесі комунікації, збільшить діапазон термінологічної лексики за фахом, зробить процес навчання цікавим, пізнавальним, професійно-спрямованим та особистісно значущим. Інтерактивні технології навчання стимулюють когнітивні процеси та активізують мовний і мовленнєвий матеріал в іншомовному спілкуванні студентів, розвивають їхні творчі здібності і професійно орієнтовані вміння в наближених до реальних умов. Одним з найбільш поширеним на протязі багатьох років залишається метод проектів. Цей метод виник ще на початку ХХ ст., коли розум педагогів, філологів був напралений на те, щоб знайти способи, шляхи розвитку активного самостійного мислення людини, щоб навчити їх не лише запамятовувати і відтворювати знання, а й вміти застосовувати їх на практиці. Для того, щоб сформувати комунікативну компетенцію поза мовного оточення недостатньо наситити практичне заняття умовно-комунікативними або комунікативними вправами, які дозволяють вирішувати комунікативні задачі. Важливо надати студентам можливість мислити, вирішувати які-небудь проблеми, які породжують думки. Основна ідея подібного підходу до навчання іноземній мові полягає в тому, щоб перенести акцент з різного виду вправ на активну розумову діяльність студентів, що вимагає для свого оформлення володіння певними мовними засобами. При виборі інтерактивних методик навчання на старших курсах технічного вузу ми враховуємо той факт, для дорослої людини вже важливо відчувати свою участь у навчальному процесі, звідси здається доречним дозволяти студентам приймати участь у побудові навчального процесу. Очевидно, що вивчення термінологічної лексики при викладанні іноземної мови професійного спрямування буде тим успішнішим й ефективнішим, чим краще зроблений вибір іноземномовного фахового матеріалу, який залучається до навчального процесу. Таким базовим матеріалом є, перш за все, тексти фахового спрямування. Від змісту відібраного матеріалу буде залежати наскільки ефективно викладач зможе організувати навчальну діяльність на занятті, створити ситуації для пошуку та аналізу визначеної інформації, проконтролювати зміст висловлювань студентів і водночас розвивати їх аналітичне мислення, наукову здогадку, інтуїцію, критичний підхід до вміщеної в текстах інформації, спонукати їх до активної, творчої діяльності, як при читанні текстів, так і в інших видах мовленнєвого спілкування. При відборі фахової лексики доречно брати до уваги вікові особливості та інтелектуальний рівень студентів, їх професійні інтереси. Обсяг термінологічної лексики повинен бути достатнім для забезпечення комунікативної діяльності студентів у межах тематики спілкування, визначеною програмою. Окресливши тематику фахових текстів та відібравши термінологічну лексику для активного засвоєння студентами, потрібно створити комплекс вправ з метою вирішення комунікативних і пізнавальних задач при роботі з фаховою літературою. Навчання професійно спрямованого говоріння має свої особливості: вправи повинні відповідати таким стабільним вимогам, як заданість ситуації, професійна спрямованість завдань, природність ситуації спілкування, вмотивованість мовленнєвої дії студента, наявність вказівок на дію з матеріалом, новизна.

Як свідчить практичний досвід роботи у технічному вузі, більшисть студентів чекають від практичних занять з іноземної мови можливості спілкуватися та висловлюватися на мові, яку вони вивчають. Ми вважаємо, що чим більше спілкуються та розмовляють студенти,тим краще організоване практичне заняття тому, що головна мета при вивченні іноземної мови – це здатність до спілкування цією мовою. На начальному етапі навчання ми вважаємо доцільним надати перевагу монологічним висловлюванням тих, хто навчається з поступовим переходом до дебатів та дискусій на старших курсах. Крім проблеми засвоєння граматики ІМ, існує і є актуальною проблема вивчення фахової термінологічної лексики студентами немовних вузів. Термінологічна лексика необхідна студентам насамперед при читанні спеціальних текстів за фахом з метою отримання професійної інформації, для ведення професійно-орієнтованої бесіди або дискусії із зарубіжними фахівцями, а також при написанні анотації, реферату чи повідомлення.

Отже, можна зробити висновок, що провідним завданням навчання іноземної мови у вищих навчальних закладах немовного профілю на сучасному етапі є не просто «навчити студентів користуватися нею як засобом спілкування в усіх видах мовленнєвої діяльності в різноманітних ситуаціях», а використовувати іноземну мову в усіх видах мовленнєвої діяльності в ситуаціях професійної діяльності, оскільки й «ефективність навчання безпосередньо залежить від ступеня наближення процесу передачі знань, формування навичок і вмінь до реальних умов їх практичного застосування».

Література

1.Г.В. Барабанова Когнітівно-комунікативна модель навчання професійно орієнтованого читання іноземною мовою в немовному вузі N1,2004-С.29-31.

2.John, Ann M. Text, Role and Context: Developing Academic Literacies.- NY: Cambrige University Press, 2009