Педагогічні науки. 2 підсекція: проблеми підготовки фахівців

Дяченко Марія Дмитрівна,

Класичний приватний університет, м. Запоріжжя, Україна

Формування творчої індивідуальності майбутнього журналіста

в контексті професійного навчання

Сучасний рівень суспільно-економічного розвитку України вимагає від журналістів не лише таких професійних рис, як мобільність, комунікабельність, активність, спроможність i готовність оволодівати новими знаннями та досвідом, а і здатності творчо реагувати на зміни в усіх сферах життя, особливо – у професійній.

Найбільша загроза сучасної журналістської освіти – „сприймати журналістику не як інтелектуальну творчість, а як інструментальні технології” [2, с. 5]. На думку журналістикознавця І. Михайлина, „сьогодні, можливо, як ніколи раніше, важливо розуміти, що журналістика залишається творчою інтелектуальною професією” [2, с. 7].

В українському суспільстві пострадянського простору під впливом глобальних перетворень зростає соціальна роль творчої особистості з високим рівнем духовності й загальної культури, творця нових цінностей, а це викликає необхідність формування творчої індивідуальності під час професійної підготовки у вищих навчальних закладах. Без творчого підходу до навчання майбутніх фахівців неможливо очікувати, що серед них з’явиться справжній професіонал.

Наразі все більшої актуальності набувають проблеми дослідження й організації творчої діяльності студентів, створення умов для самовиявлення й самореалізації кожного громадянина, для формування творчої індивідуальності майбутнього журналіста, оскільки здатність до творчості – одна з основних рис професіоналів цього фаху. Успішним у своїй професійній діяльності може бути лише той журналіст, який є творчою особистістю, здатною до саморозвитку й самовдосконалення, особистістю, яка відчуває себе потрібною суспільству.

Журналістика майбутнього, стаючи одночасно масовою і високопрофесійною, вимагає нових форм підготовки студентів-журналістів. Процес формування журналістської індивідуальності відбувається на тлі творчості, що є однією з обов’язкових ознак професіоналізму журналіста. Творчість – це істинна сутність людини, джерело розвитку і прогресу суспільства. Вільна творча самореалізація особистості є запорукою її успішної адаптації та інтеграції, здійснення нею свого призначення.

Професійними рисами, що визначають творчу індивідуальність сучасного журналіста, на наше переконання, є: усвідомлення життєвої необхідності й сенсової цінності творчості як головного стимулу, найважливішого регулятиву, єдино можливого способу життя, світосприйняття, самоствердження й самореалізації журналістської особистості; творча уява і фантазія; творче мислення; високий рівень толерантності і діалогічності у спілкуванні; професійна культура; здібності до новацій; здатність певним чином впливати на хід подій суспільного життя; постійна потреба в новаторській діяльності, прагнення до духовного саморозвитку і самовдосконалення у процесі творчої взаємодії; здатність створювати не лише щось якісно нове, оригінальне, неповторне, але й самобутнє, унікальне, одиничне, космічно індивідуальне, одухотворене, сокровенно-сакральне.

Для того, щоб студенти під час навчального процесу могли набувати досвіду творчої діяльності, вони повинні брати участь у творчому пошуку шляхів розв’язання проблеми. Для формування творчого досвіду необхідним є конструювання спеціальних педагогічних ситуацій, що створюють умови для творчого вирішення, адже навчання творчості відбувається головним чином на проблемах, уже вирішених суспільством.

Одним із завдань методики журналістської освіти бачиться визначення комплексу педагогічних умов для формування творчої індивідуальності, що включає креативну спрямованість педагогічного процесу та кожної його ланки; розкриття і збагачення творчих можливостей студентів, високу мотивацію до творчості; активізацію духовного потенціалу та духовного самовираження студентів; побудову взаємодії суб’єктів педагогічного процесу на діалогічних засадах; зацікавленість, активність студентів; розуміння і практичне застосування навчального матеріалу; реалізацію особистісного й діяльнісного підходів; цілеспрямовану внутрішньовузівську підготовку викладачів до розвитку творчого потенціалу майбутніх спеціалістів, створення розгалуженої системи стимулювання професійно-творчого самовиявлення студентів у процесі професійної підготовки; формування досвіду самовдосконалення на основі створення особистісно-професійних автопортретів, щоденників самовдосконалення і програм життєтворчості; удосконалення форм і методів на засадах гуманістичної моралі; введення спецкурсів професійної спрямованості; цілеспрямоване використання засобів масової комунікації; встановлення гуманістичних міжособистісних стосунків як базової основи формування моральної самостійності.

На наш погляд, першочерговими педагогічними умовами для формування творчої індивідуальності майбутнього журналіста є:

– використання інноваційних технологій, зокрема технології індивідуально-творчого навчання, котра передбачає вивчення індивідуальних професійно значущих здібностей і рис особистості студентів та їх подальший творчий розвиток у процесі професійної підготовки;

– створення атмосфери творчості в навчальному процесі студентів журналістських спеціальностей, адже творча індивідуальність студента знаходить своє вираження у нестандартних способах навчання, в оригінальних прийомах оформлення своїх робіт, у незалежній поведінці в навчальних ситуаціях, у схильності до пошукової, дослідницької діяльності, до ініціативи, висловлення власних пропозицій;

– створення комфортного освітнього середовища, яке в площині психолого-педагогічних розвідок тлумачиться як зручна обстановка, сприятливі умови для розвитку й формування особистості;

– організація індивідуальної ситуації успіху, що є цілеспрямованим, організованим поєднанням умов, за яких створюється можливість досягти значних результатів в діяльності як окремо взятої особистості, так і колективу в цілому [1];

– варіативність загальножурналістської підготовки з пріоритетною орієнтацією на індивідуально-творчий розвиток особистості, що передбачає вибір освітньої траєкторії, завдань і способів діяльності залежно від здібностей і можливостей студента та забезпечує якісно новий рівень професійної підготовки, стимулює розвиток індивідуальних здібностей і творчого потенціалу майбутнього журналіста;

– сприяння самореалізації студентів, яка вселяє в них віру у свої можливості й перспективи;

– включення студентів у „імпровізоване поле діяльності”; головним завданням імпровізації як форми першотворчості (уміння сфокусувати сили душі й розуму, запаси пам’яті) є „поставити студентів у творчу позицію, добиватися від них вражаючих творчих результатів, нешаблонності мислення і сприймання” [3, с. 80].

– включення студентів до творчої проектної діяльності, спрямованої на засвоєння програмового матеріалу через створення творчого проекту, його оформлення і публічного захисту;

– рефлексивна самоорганізація творчої самостійності студентів, що передбачає розвиток інтелектуальної сфери;

– забезпечення взаємозв’язку вищої школи з професійним середовищем і журналістським виробництвом, посилення професійно-творчої спрямованості навчання.

Сьогодні разом із соціальною необхідністю у творчих людях, які представляють журналістику ХХІ століття, формують масову інформацію, дедалі більше зростає потреба особистості в розвитку своєї індивідуальності, унікальності й цілісності.

Отже, сучасні реалії вимагають активізації розвитку творчого потенціалу особистості студента, створення умов для її самовираження; все більшої актуальності набуває проблема формування творчої індивідуальності майбутнього журналіста в процесі професійної підготовки.

Література

1. Белкин А. С. Ситуация успеха : кн. для учителей / Белкин А. С. — Екатеринбург, 1997. — 185 с.

2. Михайлин І. Л. Журналістика як творчість і журналістика як технології / І. Л. Михайлин // Методика викладання історико-журналістських дисциплін і професійні потреби: матеріали секційного засідання / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Ін-т журналістики, дослідницький центр історії української преси (17–18 квітня 2008 р.) / [за ред. Н. М. Сидоренко]. — Київ, 2008. — С. 5–7.

3. Рунин Б. М. Психология импровизации / Б. М. Рунин // Психология процессов художественного творчества. — Минск: Харвест, 2003. — С. 80.

e-mail: dyachenko-mariya@yandex.ru