Педагогика/2. Проблемы подготовки специалистов

Аспирантка Полупаненко О. Г.

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ХІМІЇ В УМОВАХ СУЧАСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ

На сучасному етапі глобальної інформатизації більш пріоритетною проблемою є оновлення освітньої діяльності, головним суб'єктом якої становиться вчитель. Світові тенденції, щодо зміни парадигми освіти диктують основні напрямки модернізації професійної підготовки майбутніх учителів хімії. Це розроблення нових теоретико-методологічних засад формування педагога нової генерації, здатного до здійснення інноваційних змін в освітньому просторі.

Питання професійної підготовки вчителів у науковій літературі за всіх часів висвітлювались досить об'ємно і накопичено значний теоретичний та практичний досвід: О. Абдуліна, Ю. Бабанський, В. Безпалько, І. Богданова, І. Зязюн, В.Сластьонін, Н. Тализіна, В. Трайнев, Р. Хмелюк та інші. Але на сучасному етапі інформаційного розвитку суспільства, професійна підготовка вчителя зазнає суттєвих змін і це доводять дослідження В. Арестенка, Л. Боднар, Г. Генсерук, С. Гунька, Р. Гуріна, О. Довгополої, М. Жалдака, О. Муковіза, О. Науменко, О. Пєхоти, Т. Рейзенкінд, В. Стародубцева, Л. Третьякової, С. Яшанова. У зв'язку з цим, процес професійної підготовки майбутніх учителів хімії потребує детального переосмислення та оновлення.

Професійна підготовка майбутніх учителів – це багатогранний навчально-пізнавальний процес, спрямований на оволодіння і набуття професійних знань, умінь, навичок і особистісних якостей [1]. Під професійною підготовкою майбутніх учителів хімії ми розуміємо надання спеціальних теоретичних знань, практичних навиків і вмінь, які у подальшому забезпечать успішну педагогічну діяльність фахівця.

Спираючись на дослідження Н. Нікітіної, виділяємо наступні функції професійної підготовки майбутніх учителів хімії: 1) когнітивна, яка направлена на формування загального рівня компетентності майбутніх учителів; 2) розвиток особистості – підготовка конкурентоспроможного, мобільного фахівця в умовах інформаційно-технологічного суспільства; 3) соціалізація та професіоналізація особистості; 4) культурно-гуманістична функція формує становлення особистості як людини культури, вдосконалює його матеріальну і духовну складові; 5) технологічна функція – вона обумовлена професійною діяльністю фахівців [2, с.40-46 ].

Метою професійної підготовки майбутнього вчителя хімії є формування професійних компетенцій. О. Романенко надає наступне визначення професійної компетенції: "професійна компетентність учителя – це сукупність набутих у процесі професійної підготовки умінь і навичок, підтверджуваних практикою, і передбачуваних педагогічних дій ( емоційних, пізнавальних та психомоторних), що дозволяють ефективно здійснювати професійну діяльність"[4, с. 62]. Таким чином до професійних компетенцій майбутніх учителів хімії ми відносимо такі: фундаментальні знання з хімічних дисциплін; володіння методиками викладання хімії; знання інноваційних технологій навчання і готовність застосувати їх на практиці; науково-дослідна компетенція, інформаційно-комп'ютерна компетенція; навички аналізу, відбору та вмілого використання отриманої інформації; соціологічна компетенція; уміння організовувати заняття, планувати і керувати роботою в класі; володіння методами контролю та перевірки виконання навчальних завдань.

Основними модернізаційними змінами професійної підготовки майбутніх вчителів хімії є пріоритет на формування професійного потенціалу майбутнього вчителя. Так, І. Підласий та С. Трипільська [3] дають наступне визначення професійного потенціалу майбутнього вчителя. Професійного потенціал педагога – це сукупність зв'язаних у систему природних та набутих якостей, що визначають його професійну спроможність виконувати свої професійні обов'язки на заданому рівні. Професійний потенціал педагога можна визначити, як проектовану на мету здатність її реалізовувати. Автори відзначають, що саме професійний потенціал, як спроможність професійно бачити і вирішувати навчально-виховні проблеми, є головною характеристикою педагога, а не відокремлені від інших якостей творчість, підготовка, адаптація до конкретних умов. Такі поняття як "педагогічна підготовка", "творчість педагога", "активність учителя", "адаптація до умов професійної діяльності", "розвиток творчої ініціативи", "загальні проблеми становлення педагога та його професійної адаптації", "розвиток творчої активності", "становлення професійної позиції", "професійно-методична компетенція", "формування творчого підходу до педагогічної діяльності", "оволодіння основами індивідуального стилю діяльності", "підготовка до інноваційного стилю діяльності" визначаються авторами як більш вузькі та входять до складу поняття "професійний потенціал". У контексті нашого дослідження цінним є те, що саме вони розкривають проблему – якого вчителя хімії повинна готувати вища освіта.

Таким чином, можемо зробити висновок, що основними напрямками професійної підготовки вчителя хімії є підготовка вчителя професіонала, компетентного фахівця, спроможного працювати в інноваційному середовищі, в умовах постійних змін навчальних планів, програм; якій вміє застосовувати найкращі методики викладання, постійно самовдосконалюється та займається самоосвітою. Вище зазначені аспекти модернізації педагогічної освіти формують певні вимоги до професійної підготовки вчителів хімії, а саме формування професійної культури, професійного потенціалу, теоретичної та методичної компетенції; дидактичних, комунікативних, мовленнєвих, організаторських, перцептивних здібностей; нахилів до науково-педагогічної діяльності, до творчості; формування відповідного загальнокультурного рівня, соціальної активності, розвиненої самооцінки та професійної спрямованості; формування готовності до інноваційної професійної діяльності.

Література:

1. Богданова І. М. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів на основі застосування інноваційних технологій: дис... доктора пед. наук: 13.00.04 / І. М. Богданова — О., 2003. — 440 с.

2. Никитина Н. Н. Основы профессионально-педагогической деятельности: Учеб. пособие для студ. учреждений сред. проф. образования / Н. Н. Никитина, О. М. Железнякова, М. А. Петухов – М.: Мастерство, 2002. – 288 с.

3. Підласний І. Формування професійного потенціалу як мета підготовки вчителя / І.Підласий, С.Трипольська // Рідна шк.- 1998.- №1.- С.3-8.

4. Романенко О.В. Реформування професійної підготовки майбутніх вчителів середніх навчальних закладів Франції [Текст]: дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / О. В. Романенко – Кривий ріг, 2007. – 243 с.