К.п.н. Горчакова І.А.

Державний університет інформатики і штучного інтелект, Україна

проблеми підготовки до економіко-математичного моделювання спеціалістів з економічної кібернетики

У 2010 р. українська економіко-кібернетична спільнота відзначала 45-річчя з дня започаткування спеціальності "Економічна кібернетика" у вищих навчальних закладах України. Про кібернетику стали говорити після. праць Н.Вінера в 50-ті роки ХХ століття. Злет популярності кібернетики в усьому світі припав на семидесяті роки минулого століття, коли під керівництвом академіка В.М.Глушкова була створена унікальна «Енциклопедія кібернетики» (1974), яка стала першою фундаментальною працею, що висвітлювала теоретичні аспекти кібернетичної науки, її застосування до таких галузей, як економіка, біологія, інженерні науки. Поява кібернетики економічної як самостійного наукового напрямку була зумовлена розвитком якісних і кількісних уявлень про економічні процеси, розширенням досліджень у галузі системного аналізу економіки, економіко-математичного моделювання, поширеним використанням електронно-обчислювальних машин в обробці економічної інформації.

На теперішній час підготовку за спеціальністю «Економічна кібернетика» здійснюють більше семидесяти вищих навчальних закладах України. Зазначимо, що у 1965 році вона була відкрита тільки у трьох університетах: Київському, Львівському та Донецькому, і така ж наукова спеціальність «08.03.02 – економіко-математичне моделювання» (за постановою президії ВАК України від 14.12.2006 р. №31-06/11 перейменована на «08.00.11 – математичні методи, моделі та інформаційні технологій в економіці») була запроваджена ВАК України і являла собою галузь економічної науки, з якої присуджувалися наукові ступені.

Проблеми використання математичних методів в економіці завжди викликали різноманітні дискусії. Чи є ефективним економіко-математичний напрямок? На користь математичного підходу до моделювання економічних задач наведемо повчальний приклад. Фраза «одержання максимуму продукції при мінімумі затрат» - зовнішнє вельми приваблива, але містить логічну суперечність: збільшення продукції до максимуму зовсім не веде до зниження затрат до мінімуму. Якщо сформульований критерій міститься у відповідній моделі, то він не дає можливості обрати правильне рішення. Правильним буде формулювати критерій або як «одержання максимуму продукції при заданих затратах», або як «одержання заданої продукції за умови мінімуму затрат».

Примітивне розуміння форм, методів і ролі використання математичних моделей в управлінні, надмірний акцент на винаході абстрактних ідеальних конструкцій на шкоду вивченню реакції реального економіко-виробничого об'єкта на конкретні управлінські впливи, на жаль, був і залишається головною причиною недоліків у розвитку економіко-математичного підходу в економіці. Подолання формалізму і поверховості знань актуальне і на сьогоднішній день. Справа в тому, що більшість навчальних посібників з моделювання економіки спрямовані на поверховий огляд існуючих моделей і бракує навчально-методичної літератури, де увага приділяється логіці побудови моделей і самій ідеології моделювання економічних процесів. Науковця більше цікавлять самі моделі, ніж питання, як він до них дійшов. Так поза увагою залишається «творча лабораторія» створення моделей, «кухня» міркувань за аналогією, абстрагувань, аналізу та синтезу.

З розвитком світової мікроелектронної промисловості, засобів зберігання, обробки і передавання інформації постали нові задачі і нові можливості для розширення бази кібернетичного підходу в економіці. Наприклад, задачі автоматизації технологічних процесів і виробництв, сьогодні вже не такі актуальні, як раніше. Точніше, вони надактуальні, але в іншому сенсі. Йдеться про відмінні риси нової епохи розвитку соціогенної сфери, яку можна охарактеризувати як епоху створення інтелектуалізованих багатокомпонентних розподілених систем. Це вимагатиме відповідної професійної підготовки.

Різним аспектам сучасної професійної підготовки майбутніх економістів приділено чимало досліджень вітчизняних науковців. Так, у докторській дисертації Стрельнікова В. Ю. (2007) досліджено теоретичні засади проектування професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки, Нічуговської Л. І. (2005) - науково-методичні основи математичної освіти студентів економічних спеціальностей вищих економічних навчальних закладів, Вачевського М. В. (2008) - теоретико-методичні засади формування у майбутніх маркетологів професійних компетенцій, Гончарової О.М. (2007) і Коваль Т.І. (2008) – теоретико-методичні основи формування інформатичних компетентностей майбутніх економістів і підготовки з інформаційних технологій відповідно. Різні аспекти підготовки студентів економічних спеціальностей у сучасних умовах ринкових відносин розглядали молоді українські науковці: Гусак Л.П. (2007) – пофесійну спрямованість навчання вищої математики, Данильчук Л.О. (2007) – формування професійно-особистісного іміджу, Дибкова Л.М., Уйсімбаєва Н.В (2006) – формування професійної компетентності, Зінченко В.О. (2008) - формування професійної спрямованості студентів на початковому етапі навчання, Кустовський С.М. (2005) – умови організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності, Романова Г.М. (2003) – дидактичні чинники результативності самостійної роботи студентів, Савченко Г.О. (2006) – формування готовності до аналітичної діяльності, Смілянець О.Г. (2006) – підготовку до розв’язування творчих фахових задач засобами інформаційних технологій, Тарасова С.М. (2006) – формування готовності до управлінської діяльності. Проте немає жодного педагогічного дослідження щодо професійної підготовки фахівців з економічної кібернетики і на даний час відсутнє теоретико-методичне обґрунтування підготовки до економіко-математичного моделювання економістів, зокрема фахівців з економічної кібернетики.

Зважаючи на актуальність підготовки студентів економічних спеціальностей до економіко-математичного моделювання потребують розробки теоретико-методологічні засади такої підготовки.