Кулик Олена Євгеніївна,

Хмельницький національний університет

Вплив сім’ї на створення сприятливого соціально – психологічного середовища для творчої самореалізації майбутнього фахівця

Людина розвивається в контексті сімейного, соціального і національного оточення. Місія вищої педагогічної освіти зараз передбачає створення умов для вільного й творчого розвитку особистості кожного студента. Разом з тим найважливішим компонентом мікросередовища в якому існує людина є сім’я. В перші роки життя цей вплив має домінуючий характер, так як саме у сім’ї формуються базові ціннісні орієнтації, формується характер особистості і значною мірою визначається її життєвий шлях у майбутньому. Саме батьки здійснюють підготовку дитини до майбутнього самостійного життя: діти засвоюють необхідні знання, уміння, погляди, життєві цінності, соціальні ролі, здатність спілкуватись і взаємодіяти з іншими людьми.

В житті кожної людини наступає момент коли дитина з об’єкта батьківської турботи перетворюється в суб’єкт власного життя і сам починає практично перетворювати, планувати і проектувати свій життєвий шлях. Вплив сім’ї на розвиток особистості залежить від її складу, морально-психологічного клімату, соціальної орієнтації, загальної та педагогічної культури батьків, часу і характеру спілкування кожного з них з дитиною, єдності чи суперечливості вимог до неї, кола сімейних інтересів тощо. [2] Молода людина прагне реалізувати свій творчий потенціал в процесі професійної діяльності. Навчання у вузі - новий якісний етап на цьому шляху. На цьому перехідному етапі вплив батьків дуже важливий, так як дитина, приміряючи роль студента, отримує більш реалістичні уявлення про оточуючу дійсність, розумну міру недовіри до авторитетів і усвідомлення того, що в людині можуть поєднуватися як позитивні, так і негативні якості, відбувається руйнування соціальних норм і правил стосовно стереотипів поведінки та діяльності особистості у суспільстві тощо. Нажаль, зовнішні фактори, які впливають на успішність реалізації творчих здібностей студентів можуть мата як негативну, так і позитивну сторону. На початку навчання дорослі намагаються підтягнути студента до певного максимально наближеного до ідеального образу студента. На цьому ґрунті може існувати загроза домінуючої гіперпротекції, або навіть емоційного неприйняття. Загострена увага та турбота про молоду людину переростає в дріб’язковий контроль, надмірну кількість обмежень і заборон, що посилюють несамостійність, безініціативність, нерішучість. Вже з дитинства батьки самі блокують розвиток у своїх дітях, наших майбутніх студентах, самостійність, сміливість, потребу у подоланні труднощів, ініціативність, сублімуючи їх слухняністю, ласкавою поведінкою, виконанням доручень батьків. Іноді під такою загостреною увагою маскується ігнорування власних потреб особистості. Студент починає відчувати свою провину в тому, що він не виправдав очікувань дорослих. Сімейна дисципліна не повинна запроваджуватись хаотично і межувати з деспотизмом або вседозволеністю. В сімейних відносинах важливе часте, інтенсивне і близьке спілкування, демократичні стосунки між членами сім’ї, взаємна узгодженість, стабільна обстановка, послідовність в діях батьків. На етапі початку професійної діяльності для молодої людини важливою є готовність батьків прийти на допомогу, якщо вона цього потребує, запобігти її помилковим крокам, тобто забезпечити її потребу в безпеці та захищеності, а це і є сприяння творчій самореалізації.

Також Л. Єрмолаєва -Томіна виділяє зовнішні фактори, що сприяють актуалізації творчого потенціалу. До таких факторів відносяться:1) диференціація форм спілкування, яка розвиває відчуття диференційованої чутливості; 2) наявність зразка для наслідування, що дає можливість вільно проявляти фантазії та розвивати сміливість та самостійність суджень; 3) Очікування дорослих, тобто створення певного максимально наближеного до ідеального образу студента, до якого батьки і викладачі намагаються “підтягнути” останнього. А студент, у свою чергу, має перспективи розвитку і чітко визначені цілі такого розвитку та самореалізації; 4) включення у соціально та індивідуально значущу необхідність, яка спрямована на самоусвідомлення необхідності стати творчою особистістю, оскільки від цього залежить добробут і процвітання сім’ї і рідної країни.[1] Хочеться ще наголосити, що важливим є приклад батьків для наслідування. Прагнучи прищепити дітям моральні норми і цінності, вони самі повинні бути моральними людьми тощо. На превеликий жаль, є родини, де складаються несприятливі умови для нормального психологічного клімату: це і наявність шкідливих звичок, і низький культурний та освітній рівень, і погані житлові умови та недостатнє матеріальне забезпечення, конфліктність у взаєминах між членами родини. Часто і зовні благополучні сім’ї припускаються вагомих помилок у відносинах між членами родини що й веде до негативного впливу на соціально-психологічне середовище існування та навчання. Сімейний колектив повинен виховувати дітей усім змістом свого життя, духом солідарності батьків, правильним розподілом обов’язків, розумним задоволенням інтересів, запитів і потреб кожного з членів сім’ї.

Отже, сім’я грає важливу роль у формуванні та підтриманні сприятливого соціально-психологічного середовища для творчої самореалізації майбутнього фахівця: підтримка батьків сприяння самостійності студента, увага до його адекватних потреб, поведінка батьків як взірець для наслідування, стабільні взаємні відносини, послідовна дисципліна, відмова від надмірного тиску веде до створення сприятливих умов для успішної самореалізації майбутнього спеціаліста. Адже саме середовище надає вирішальний вплив на формування й розвиток особистісної самореалізації студентів на основі усвідомлення ними значення своєї професійної діяльності, свого призначення, прагнення жити у взаємодії із оточенням, довкіллям, здатних до активних дій.

Література:

1. Ермолаева-Томина Л. Б. Психология художественного творчества: учебное пособие для вузов / Людмила Борисовна Ермолаева-Томина. – [2-е изд.] – М.: Академический Проект: Культура, 2005. – 304 с. – («Gaudeamus»)

2. Педагогіка: навчальний посібник / Галузяк В.М.,Сметанський М.І., Шахов В.І. – [2-е вид., випр.. і доп.]. – Вінниця: «Книга-Вега», 2003. – 416 с.