Філологічні науки / 5. Методи та

прийоми контролю рівня

володіння іноземною мовою

К. пед. н. Матюха Г. В., Караковська А. 

Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Б. Хмельницького, Україна

РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ЧИТАННЯ АНГЛОМОВНИХ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ

На основі аналізу сучасної вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної літератури ми дійшли висновку, що питанню розвитку комунікативних умінь надається значна увага. Проблемі формування комунікативних умінь та навичок учнів присвятили свої праці вчені-лінгвісти (Ф. Буслаєв, О. Потебня, Ф. Бацевич), психологи (Л. Виготський, П. Гальперін, І. Зимня, М. Жинкін, О. Леонтьєв), методисти (Н. Бабич, О. Біляєв, М. Вашуленко, Т. Донченко, В. Мельничайко, М. Пентилюк) та ін. Отже, комунікація розглядається багатоаспектно й неоднозначно.

Осмислення результатів дослідження праць учених дозволяє охарактеризувати комунікативні уміння як структурний компонент особистості, що визначає можливість здійснення взаємодії у площині «суб'єкт-суб'єкт». Комунікативні вміння як феномен особистості відносяться до продуктивної діяльності, формуються й розвиваються в ній.

Під іншомовною комунікацією ми розуміємо будь - який вид мовленнєвої діяльності. Загалом, розрізняють чотири види мовленнєвої діяльності.: два з них утворюють текст - говоріння, письмо, а інші - слухання (аудіювання ) і читання - здійснюють сприйняття. У процесі говоріння та письма людина висловлює свої думки, а при аудіюванні та читанні вона одержує мовленнєву інформацію, тобто сприймає і розуміє думки інших людей. Говоріння та письмо називають продуктивними видами мовленнєвої діяльності, а аудіювання та читання - рецептивними. З іншого боку, аудіювання та говоріння об’єднує одна матеріальна основа – звукова система мови, ці види мовленнєвої діяльності входять до усного мовлення. Матеріальною основою читання і письма, які відносяться до писемного мовлення, є графічна система мови [2, с. 59-64]

У своїх наукових розвідках Р. Мартинова [1, с. 295-311] доводить, що навчання всіх видів мовленнєвої діяльності є тісно взаємопов’язаним між собою. Звідси витікає, що оволодіння одним видом мовленнєвої діяльності позитивно впливає на становлення іншого і є запорукою його успішного вивчення школярами на практиці. Розглянемо залежність розвитку комунікативних (монологічних і діалогічних) навичок і умінь учнів від оволодіння вміннями читати оригінальні художні твори англійською мовою. Визначимо, перш за все, читання як вид іншомовної мовленнєвої діяльності.

Читання іноземною мовою як комунікативне уміння та засіб спілкування є, поряд з усним мовленням, важливим видом мовленнєвої діяльності та найбільш розповсюдженим способом іншомовної комунікації. В історичному плані читання виникло пізніше усного мовлення, проте на його основі, і стало важливим засобом спілкування та пізнання. Читання робить доступною будь-яку інформацію. Завдяки цьому передається досвід людства, набутий у різних сферах будь-якої людської діяльності. Уміння читати дає можливість випускникам школи у своїй подальшій роботі та навчанні користуватися літературою на іноземній мові для пошуку інформації за фахом, задоволення своїх читацьких чи творчих інтересів, удосконалення умінь усного мовлення та ін.

Як показало спостереження за навчальним процесом з англійської мови у класах основної школи більшість учителів іноземної мови з усіх видів мовленнєвої діяльності навчанню читання відводять головну роль – роль «цільової домінанти». Зрозуміло, що читання на цьому етапі навчання виступає і як самостійний вид мовленнєвої діяльності, і як засіб формування і контролю мовних умінь і навичок. Як відомо, учні читають для того, щоб одержати необхідну інформацію з тексту. При цьому повнота і точність отримання інформації можуть бути різними. Таким чином, завдання навчання читання як самостійного виду мовленнєвої діяльності полягає в наступному: навчити учнів отримувати інформацію з тексту в обсязі, необхідному для вирішення конкретного мовного завдання, використовуючи певні технології читання.

Часте читання про себе дає змогу учню пропустити через свою свідомість значну кількість мовних комбінацій – граматичних структур та словосполучень. Використання іншомовних текстів у навчанні читанню іноземною мовою відкриває перед учнем неймовірні можливості збагачувати свої знання та отримувати від цього задоволення.

Зростання культурних запитів, зокрема інтерес до читання зарубіжної художньої, публіцистичної, науково-популярної літератури, також створює ґрунт для використання та вдосконалення навичок читання іноземною мовою. У ході навчального процесу розвиток уміння читати іншомовні тексти розширює можливості ідейно-виховної роботи учителя іноземної мови. Він може опрацьовувати з учнями змістовні тексти, які містять факти та узагальнення, що розширюють кругозір учнів, виховують їх у дусі толерантності і взаєморозуміння.

Самостійне читання іншомовних текстів має стати невід’ємною частиною навчального процесу, і носити постійний характер, оскільки систематичне і планомірне читання іншомовного матеріалу є важливим джерелом і засобом збагачення словникового запасу і розвитку навичок усного мовлення учнів. Тематика текстів може бути різноманітною та збігатись з темою уроку. Це дуже зручно, бо таким чином засвоюється нова лексика, і викладання нової теми стане набагато легшим, якщо прикладом її буде друкований іншомовний текст. Тож, як ми бачимо, запровадження іншомовних текстів в навчальний процес є більш, ніж доцільним. Звісно, процес навчання читання не є таким легким, як може здатись на перший погляд. Його ускладнюють особливості мови іншої країни, використання певних граматичних конструкцій, іноді не зовсім зрозумілих, а також багато особливостей, притаманних мові та написанню текстів різних літературних жанрів та газетних статей. Але це не повинно стати перешкодою для повноцінної роботи над іншомовними текстами та їх розуміння. Той, хто постійно читає іншомовний друкований матеріал, хто ретельно вивчає всі його особливості, той не буде робити помилки, притаманні людині, яка не знайома з особливостями текстів художньої літератури та газетних матеріалів.

Методисти (І. Берман, З. Кличнікова, Я. Крупаткін, Н. Скляренко, С. Фоломкіна) стверджують, що читання оригінальної художньої літератури та газетного матеріалу мовою, що вивчається, сприяє розвитку усного мовлення, збагачує словниковий запас, знайомить з культурою і літературою країни, мова якої вивчається, розвиває аналітичне мислення. Незважаючи на те, що в педагогіці і методиці проведено багато досліджень з проблеми навчання читання англійською мовою в школі, проблема організації ефективного навчання усного мовлення засобами читання англомовних художніх текстів залишається актуальною. Дослідження цієї проблеми та розробка комплексу вправ з навчання спілкування засобами читання автентичних художніх творів і є завданням нашого подальшого наукового пошуку.

Література:

1. Мартинова Р.Ю. Цілісна загальнодидактична модель змісту навчання іноземних мов / Р.Ю. Мартинова. – К.: Вища школа, 2004. – 454с.

2. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник / кол. авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 1999. – 320с.

Відомості про авторів

Матюха Галина Василівна, кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри англійської філології та методики викладання англійської мови Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького

Домашня адреса: 72311, м. Мелітополь, вул. Вакуленчука, буд. 73, кв. 68.

Домашній телефон: (0619) 42-86-33

Караковська Анжеліка Михайлівна, студентка Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького

Спеціальність «Мова та література (англійська/німецька)»

Домашній телефон (0619) 43-91-23

Моб. телефон: 096-21-86-946

Адреса університету: 72312, м. Мелітополь, вул. Леніна, 20.

Робочий телефон 8 (0619) 44-04-63