ТАЄМНА СИЛА МАСОНСТВА

Вакулик І., Слобоженко І., НУБіП України

Масонство – це таємна організація, релігійно-етичний рух. Деякі автори на позначення даного поняття використовують термін «секта», яка базується на відповідних релігійних та політичних концепціях або принципах.

Взагалі вважається, що масонство – антихристиянська організація, головним завданням якої є звільнення людства від християнства. Сучасні масони у Франції пишуть: «Масонство є антицерква, церква єресі… Між масонством і церквою йде боротьба не на життя, а на смерть». [1]

Історія ордену від самого моменту виникнення була вкрита таємницею. Легенда свідчить, що масонство походить від ордену Тамплієрів (Храмівників). [2] Безпосередніми попередниками сучасних масонів були середньовічні братства каменярів, від яких, власне, і пішли масонські ложі, котрі успадкували від них свою організаційну структуру (учень – підмайстер – майстер) і символіку (фартух, рукавиці, циркуль, будівельна лопата). [4]

Символ позначення ложі масонів – це продовгуватий прямокутник чи п’ятикутна зірка. Дослідники даної течії стверджують, що символи і масонські ритуали мають єврейське походження. [5]

Майже всі без винятку філософи двох останніх століть, які вийшли із колиски масонства, з великою ненавистю писали про християнської релігії. Твори таких великих філософів як Дж. Локка, Вольтера, Д. Дідро тощо розповсюджували рядові масони. [5]

Знаменита нам формула «Свобода, Рівність, Братерство» – чисто масонське творіння. Шлях до досягнення цієї священної для масонства мети – перевиховання людського суспільства у дусі масонства, активна боротьба з релігією і націоналізмом, революція. Народ в уявленні масонів лише засіб для створення всесвітньої масонської держави.

До таємних організацій належали майже всі уми, які керували суспільством у XVII ст., а саме: Бекон, Бокль, Ян Коменский і Лейбніц. [5] Серед великих магістрів Великої ложі XVIII століття – внук Георга II, герцог Кумберлендский (1745-1790), королі Георг IV, Вільгельм II і інші представники королівської родини. [3] У 1717 р. членом таємної організації став і А.Н. Пипін. [7] «Хрещеним батьком» американського масонства вважається Б. Франклін. [8] Петро Великий був посвячений сером Христофором Уреном. Масоном був і фаворит Катерини Г.Орлов. [9] Катерина II, як свідчив історик О. Соловйов, прийшла до влади за допомогою масонів. [10]

Серед українських діячів масонами були П.Орлик, Г.Квітка-Основ’яненко, І.Гулак-Артемовський, І.Котляревський, “Кирило-Мефодіївське братство” та багато інших.

На думку масонів, будь-яка поставлена ціль може бути досягнута кожною особистістю лише шляхом постійного фізичного та розумового вдосконалення. Перешкодою на цьому шляху виступають релігія й національні держави, які повинні бути знищені. [3]

Література

1. Боровой А.А. Современное масонство на Западе. – С. 12.
2. Финдель. История франк-масонства. – Т. I.
3. Брачев В. Масоны в России: от Петра I до наших дней.
4. Карпачев С.П. Краткий очерк истории западноевропейского и русского масонства XVIII-XIX веков // Масонство и масоны. – Сборник статей. – Вып. 2. – М., 1997. – С. 27.
5. Иванов В.Ф. Тайны масонства.
6. Ростопчин Ф.В. Записка о мартинистах // Русский архив. – 1875. – С. 3.
7. Пыпин А.Н. Хронологический указатель русских лож с первого возникновения масонства до запрещения его (1717-1822) // Пыпин А.Н. Русское масонство. XVIII - первая четверть XIX вв. – С-Пб., 1916.
8. Херасков И.М. Масонство в Северо-Американских Соединенных Штатов // Масонство в его прошлом и настоящем. – Т.2. – М., 1991. – С. 245-251.
9. Болотов А.Т. Жизнь и приключения Андрея Болотова. – Т. 2. – М., 1993. – С. 134.
10. Соловьев О.Ф. Русское массонство (1730-1917). – М., 1993. – С. 38.