Судейко М.А.

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

Історія української адвокатури в Польщі

Сучасна територія України протягом майже усього свого історичного розвитку була розділена між різними державами, що відобразилося на формуванні політичних систем, структур влади та громадського життя на цих територіях. Це в повній мірі стосується історії створення і розвитку інституту української адвокатури, яка діяла в різні історичні періоди в царській Росії, австро-угорській імперії, Польщі та в УРСР.

На території України, що входила до складу царської Росії не можна виділити власне української адвокатури, оскільки існуючий політичний режим заперечував будь-які прояви українського громадського життя. В іншій імперії - австро-угорській, починаючи з середини 19 ст., певні конституційні зміни дали можливість для розвитку національних, як українських, так і польських громадських організацій. Відкриття у Львівському університеті в 1862р, правничих кафедр з українською мовою викладання дало поштовх для здійснення правничих досліджень українською мовою, розвитку української правничої термінології, формування української школи права та цілої плеяди українських правників та адвокатів. Епохальними, як для історії України, так і для історії Польщі є події 20 років минулого століття. Після розпаду австро - угорської імперії історичні українські землі та її українське населення було розділено між різними державами: Закарпаття за Сен - Жерменським (1919р.) і Тріанонським (1920р.) договорами одержала Чехословаччина, Північна Буковина за Сен- Жерменским (1919р.) і Севрським (1920р.) договорами відійшла до королівської Румунії. В цей період відбувається відродження незалежної держави – Речі Посполитої, до якої за Ризьким договором 1921р. відходить і Східна Галичина.

Цією публікацією хочемо привернути увагу українських та польських дослідників до маловідомих та маловивчених сторінок історії створення і діяльності організації українських адвокатів, яка діяла в Східній Галичині в період від 1923р. до 1940р. під назвою “Союзу Українських Адвокатів у Львові”. Історію створення і розвитку СУА можна поділити на два періоди: перший період - 1848-1923р.р. і другий період -1923р.-1940р. В першому періоді відбувається становлення українських адвокатів, як професіоналів, так і патріотів, а разом з тим і захисників прав української нації. В цей період адвокати були серед засновників українських політичних партій, громадських та економічних установ. В часи створення Західно - української республіки в 1918р. адвокати є в числі перших керівників нової держави. Також необхідно відмітити діяльність українських правників Івана Борискевича, Василя Ковальського та Антона Павецького. І.Борискевич був одним з засновників Головної Руської Ради (1848р.) та публічно виступав за поділ Галичини на польську і українську частину з тим, щоб забезпечити права українського населення краю. Інтереси українського населення він відстоював, будучи обраним послом до першого галицького сейму. Адвокат А.Павенцький також був серед засновників Головної Руської Ради та особливо він проявив себе на посаді редактора першого українського часопису “Зорі Галицької”(1848-1850рр.). Активну громадську та культурно-освітню діяльність проводив радник Міністерства юстиції австро-угорської імперії В.Ковальський, який також брав участь в створенні Головної Руської Ради та перших українських культурно-освітніх установ – “Галицько-руської матиці” та “Народного Дому”. Головною заслугою В.Ковальського є те, що він започаткував видавництво “Вісника законів державних і правительства”, де в перекладі з німецької мови, українською мовою друкувалися закони і урядові рішення. Таке видання дало можливість українському населенню ознайомлюватися з законами держави в якій вони жили. В другому періоді відбувається створення СУА, видання першого професійного часопису адвокатів українською мовою „Життя і Право”, продовжується праця над розвитком української правничої термінології та разом з тим адвокати продовжують боротися за права української мови та є захисниками в багатьох політичних процесах, які відбувалися проти українців та українських організаціях в той час. Цей період в діяльності СУА можна назвати періодом: початку і кінця. Початком тому, що в 1923 році відбувається організаційне оформлення діяльності та створення професійної організації - “Союзу Українських Адвокатів у Львові”. Разом з тим, цей період називають одночасно і кінцем в діяльності СУА, оскільки в 1940році уже новий політичний режим – УРСР, прийняв рішення про ліквідацію всіх українських громадських організацій, які діяли в Східній Галичині в т.ч і СУА. Засновниками СУА виступили адвокати: Степан Федак, Макс Левицький, Володимир Охримович, Михайло Волошин, Євген Давидяк, Маріян Глушкевич, Ізидор Голубович, Ярослав Олесницький, Лев Ганкевич. Статут СУА так визначає основні завдання організації: оборона прав, інтересів та достоїнства звання адвоката, підтримка товариських взаємовідносин між українськими адвокатами і кандидатами адвокатури, надання взаємної допомоги, турбота про зростання кількості українських адвокатів, надання матеріальної допомоги молодим правникам для закінчення правничих студій, надання матеріальної допомоги немічним українським адвокатам і кандидатам адвокатури, а також допомоги вдовам і сиротам, які залишаються після смерті українських адвокатів і кандидатів адвокатури, прийняття участі у законотворчій діяльності держави. Крім завдань щодо розвитку корпорації СУА ставило також завдання, які стосувалися загальноукраїнських проблем того часу - розвиток української правничої термінології, історії українського права, боротьба за право застосовувати українську мову в державних, судових та інших органах Польщі. Ці питання були надзвичайно актуальними та принциповими, як для адвокатів, так і для українського населення Польщі в цілому, оскільки після 1920р. мовна політика Польщі була направлена на тотальне запровадження виключно польської мови, як державної мови.

Підводячи підсумки діяльності СУА, ми можемо зробити висновок: хоча СУА діяло поза межами УРСР, однак було і є в загальній історії української адвокатури першою громадською корпоративною організацією українських адвокатів, СУА було видавцем першого часопису українських адвокатів - „Життя і право”, історія СУА є частиною історії української адвокатури.