Економічні
науки/4. Інвестиційна діяльність
і фондові ринки
К.е.н. Ульяницька О.В., Єлисеєнко
І. С.
Донбаський державний технічний
університет
Інтелектуальна власність в епоху інтернету
ХХІ сторіччя
– епоха інтернету. Інтернет - це глобальна мережа загальнодоступної інформації яка не має єдиного власника та центру управління. На
сьогодні інтернет-ресурси включають незчисленну кількість документів які
зростають швидкими темпами кожного дня.
В наш час
інтернет це засіб спілкування, обміну інформацією та ведення бізнесу.
Соціально-економічне значення інтернету зростає з кожним днем, але його
технологічні особливості зумовили виникнення низки раніше невідомих правових
проблем, пов'язаних з охороною прав інтелектуальної власності в глобальній
мережі.
Інтелектуальна
власність у широкому розумінні означає закріплені законом права, які є
результатом інтелектуальної діяльності в науковій, літературній, художній і
промислових сферах. [1]
Інтелектуальна
діяльність - це творча діяльність, а творчість, в свою чергу, - це діяльність,
унаслідок якої народжується щось якісно нове, що вирізняється неповторністю,
оригінальністю і суспільно-історичною унікальністю. [2]
Перенесення
до інтернету наукових, літературних, художних творів, фільмів, музики,
різноманітних програм породжує загрозу створення їхніх дешевих копій
(піратство).
Можна виділити наступні види порушень прав інтелектуальної власності в інтернеті:
- порушення авторських прав;
- порушення,
пов'язані з використанням засобів індивідуалізації;
- порушення особистих немайнових прав авторів (право авторства, право на ім'я, право на захист своєї
репутації, право на публічне використання твору).
Основними
перешкодами на шляху розвитку інтелектуальної власності в інтернеті є такі:
- конфлікт
доменних імен (імена, які використовуються для адресації комп'ютерів і ресурсів
в інтернеті) і товарних знаків у глобальній інформаційній мережі;
-
невирішеність питання щодо правомірності патентування способів ведення бізнесу;
- проблеми
охорони творів у цифровій формі;
- проблеми охорони
баз даних;
- проблеми
максимально широкого доведення до відома суспільства інформації про патенти.
На
сьогоднішній день серед дослідників немає єдиної думки щодо вирішення цих
проблем. До розв’язання проблем охорони та захисту інтелектуальної власності в
інтернеті можна виокремити три основні підходи:
1. Охорона
прав на об’єкти інтелектуальної власності є недоцільною, оскільки інформація за
своєю сутністю радикально відрізняється від традиційних благ. Згідно з цим
підходом процес поширення об’єктів інтелектуальної власності в мережі інтернет
не піддається контролю.
2. Охорона
прав на об’єкти інтелектуальної власності традиційними способами неможлива,
відтак виникає об’єктивна необхідність створення нового інституційного
середовища у цій сфері. Згідно з цим підходом увага приділяється зміні людської
психології, системі мотивації, норм поведінки, та акцентується увага на
«інформаційній» моралі, тобто такій моралі, в якій доступ до інформації в
інтернеті набуває етичного значення.
3. Охорона
прав на об’єкти інтелектуальної власності необхідна і можлива традиційними
способами, шляхом внесення необхідних змін у національне та міжнародне
законодавство.
Можна
зазначити, що в умовах науково-технічного
прогресу саме
недосконалість законодавства і
відсутність надійних технічних засобів захисту створюють сприятливі умови для
піратства в інтернеті. Порушення прав в сфері інтелектуальної власності є однією з ключових
проблем не лише в Україні, але й у всьому світі.
Таким чином, у сфері охорони прав
інтелектуальної власності в інтернеті існує
безліч проблем, які необхідно вирішувати насамперед на законодавчому рівні.
В Україні зроблені деякі кроки щодо законодавчого
врегулювання використання об’єктів інтелектуальної власності в інтернеті, прийняті та існують такі Закони «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про авторське право
і суміжні права», «Про розповсюдження примірників
аудіовізуальних творів та фонограмм». Також Верховною
Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної
власності», у ньому внесено
зміни до деяких законодавчих актів України щодо використання об’єктів
інтелектуальної власності в інтернеті.
Але,
незважаючи на досить розширену законодавчу базу проблема не вирішується, тому
що виявити кожного правопорушника неможливо. Щоб захистити свої права автори,
які розміщають свої твори в інтернеті можуть самі встановлювати заборони для
скачування своїх творів, дозволяти скачувати їх за певну плату, або
предоставляти інформацію за особистими вимогами.
Література
1. Мікульонок
І.О. Основи інтелектуальної власності: Навч. посіб. – К.: ІВЦ “Видавництво
«Політехніка»” Ліра – К, 2005.
2. Черево
Г.В. Інтелектуальна власність: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008.
3.Базилевич
В.Д. Інтелектуальна власність: Підручник. – К.: Знання, 2006.