Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність і фондові ринки

 

К.е.н. Ульяницька О.В., Єлисеєнко І. С.

Донбаський державний технічний університет

Інтелектуальна власність в епоху інтернету

 

ХХІ сторіччя – епоха інтернету. Інтернет - це глобальна мережа загальнодоступної інформації яка не має єдиного власника та центру управління. На сьогодні інтернет-ресурси включають незчисленну кількість документів які зростають швидкими темпами кожного дня.

В наш час інтернет це засіб спілкування, обміну інформацією та ведення бізнесу. Соціально-економічне значення інтернету зростає з кожним днем, але його технологічні особливості зумовили виникнення низки раніше невідомих правових проблем, пов'язаних з охороною прав інтелектуальної власності в глобальній мережі.

Інтелектуальна власність у широкому розумінні означає закріплені законом права, які є результатом інтелектуальної діяльності в науковій, літературній, художній і промислових сферах. [1]

Інтелектуальна діяльність - це творча діяльність, а творчість, в свою чергу, - це діяльність, унаслідок якої народжується щось якісно нове, що вирізняється неповторністю, оригінальністю і суспільно-історичною унікальністю. [2]

Перенесення до інтернету наукових, літературних, художних творів, фільмів, музики, різноманітних програм породжує загрозу створення їхніх дешевих копій (піратство).

Можна виділити наступні види порушень прав інтелектуальної власності в інтернеті:

- порушення авторських прав;

- порушення, пов'язані з використанням засобів індивідуалізації;

- порушення особистих немайнових прав авторів (право авторства, право на ім'я, право на захист своєї репутації, право на публічне використання твору).

Основними перешкодами на шляху розвитку інтелектуальної власності в інтернеті є такі:

- конфлікт доменних імен (імена, які використовуються для адресації комп'ютерів і ресурсів в інтернеті) і товарних знаків у глобальній інформаційній мережі;

- невирішеність питання щодо правомірності патентування способів ведення бізнесу;

- проблеми охорони творів у цифровій формі;

- проблеми охорони баз даних;

- проблеми максимально широкого доведення до відома суспільства інформації про патенти.

На сьогоднішній день серед дослідників немає єдиної думки щодо вирішення цих проблем. До розв’язання проблем охорони та захисту інтелектуальної власності в інтернеті можна виокремити три основні підходи:

1. Охорона прав на об’єкти інтелектуальної власності є недоцільною, оскільки інформація за своєю сутністю радикально відрізняється від традиційних благ. Згідно з цим підходом процес поширення об’єктів інтелектуальної власності в мережі інтернет не піддається контролю.

2. Охорона прав на об’єкти інтелектуальної власності традиційними способами неможлива, відтак виникає об’єктивна необхідність створення нового інституційного середовища у цій сфері. Згідно з цим підходом увага приділяється зміні людської психології, системі мотивації, норм поведінки, та акцентується увага на «інформаційній» моралі, тобто такій моралі, в якій доступ до інформації в інтернеті набуває етичного значення.

3. Охорона прав на об’єкти інтелектуальної власності необхідна і можлива традиційними способами, шляхом внесення необхідних змін у національне та міжнародне законодавство.

Можна зазначити, що в умовах науково-технічного прогресу саме недосконалість законодавства і відсутність надійних технічних засобів захисту створюють сприятливі умови для піратства в інтернеті. Порушення прав в сфері інтелектуальної власності є однією з ключових проблем не лише в Україні, але й у всьому світі.

Таким чином, у сфері охорони прав інтелектуальної власності в інтернеті існує безліч проблем, які необхідно вирішувати насамперед на законодавчому рівні.

В Україні зроблені деякі кроки щодо законодавчого врегулювання використання об’єктів інтелектуальної власності в інтернеті, прийняті та існують такі Закони «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про авторське право і суміжні права», «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограмм». Також Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності», у ньому внесено зміни до деяких законодавчих актів України щодо використання об’єктів інтелектуальної власності в інтернеті.

Але, незважаючи на досить розширену законодавчу базу проблема не вирішується, тому що виявити кожного правопорушника неможливо. Щоб захистити свої права автори, які розміщають свої твори в інтернеті можуть самі встановлювати заборони для скачування своїх творів, дозволяти скачувати їх за певну плату, або предоставляти інформацію за особистими вимогами.   

 

Література

1. Мікульонок І.О. Основи інтелектуальної власності: Навч. посіб. – К.: ІВЦ “Видавництво «Політехніка»” Ліра – К, 2005.

2. Черево Г.В. Інтелектуальна власність: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008.

3.Базилевич В.Д. Інтелектуальна власність: Підручник. – К.: Знання, 2006.