Право/2.Адміністративне і фінансове право

Піскун О.О., Шмерхльов Р.О.

Науковий керівник Костюк Н.П.

Вінницький торговельно–економічний інститут КНТЕУ, Україна

Податкова правосуб’єктивність організації- платника податку

Однією з важливих складових правового статусу організації - платника податку є правосуб'єктність. У теорії права під правосуб'єктністю розуміють можливість або здатність особи бути суб'єктом права [1,с.225]. Для того, щоб організація -платник податку була учасником податкових правовідносин, здобувала (набувала) в них права і виконувала обов'язки, вона повинна бути наділена правосуб'єктністю, а саме - податковою правосуб'єктністю. Зміст і значення її полягає в тому, що вона визначає коло осіб, здатних виступати носіями тих чи інших податкових прав і обов'язків, і тільки за наявності податкової правосуб'єктності у особи з'являється обов'язок сплачувати податки.

Податкова правосуб'єктність організацій - платників податків є тією обов'язковою умовою, за якої відбувається взаємопорозуміння між організацією і відповідними публічними суб'єктами права у сфері владно-майнових відносин щодо встановлення, введення і справляння податків і зборів в Україні, а також може надавати особі здатність брати участь у відносинах, які виникають у процесі здійснення податкового контролю, оскарження актів податкових органів, дій (бездіяльності) їх посадових осіб і притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства.

Податкова правосуб'єктність організації - платника податку є спеціальною. Специфічні різновидності має спеціальна правосуб'єктність в галузях права, які регулюють владні відносини [2,с.148-150]. Фінансове право є публічним правом, оскільки регулює суспільні відносини у сфері діяльності публічної влади, а саме - владно-майнові відносини у сфері мобілізації, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів держави та органів місцевого самоврядування, необхідних для їх безперебійного функціонування. Більше того, фінансовому праву притаманний метод державно-владних розпоряджень, який полягає в тому, що обов'язкова сторона фінансово-правових відносин - орган державної влади або орган місцевого самоврядування, підтримуючи публічний фінансовий інтерес, дає обов'язковий припис іншій стороні у сфері фінансів [3,с.11].

Оскільки податкове право є інститутом фінансового права, якому також властивий метод владних розпоряджень, вважаємо, що податкова правосуб'єктність організації - платника податку є спеціальною.Отже, податкова правоздатність - це здатність суб'єктів податкового права мати права і виконувати обов'язки щодо сплати податків до бюджетів, яка передбачена податковим законодавством. Саме цей елемент є обов'язковою умовою набуття суб'єктивних прав і обов'язків учасниками податкових правовідносин. Зміст податкової правоздатності суб'єктів податкового права полягає у сукупності їхніх прав та обов'язків, які вони можуть мати відповідно до чинного законодавства. Кожний вид існує в межах, окреслених законодавством, адже змістом правосуб'єктності є права та обов'язки, у відносинах яких особа правоздатна. Податкову правоздатність слід розглядати з позиції відношення податкового права до суб'єкта з врахуванням взаємозв'язку реальності й можливості [4,с.33].

Одним з найважливіших питань, що стосуються податкової правосуб'єктності організацій, є момент її виникнення. У теорії податкового права існують різні точки зору щодо цього. А.В. Бризгалін та В.І. Гурєєв вважають, що податкова правосуб'єктність виникає у організації з моменту державної реєстрації, оскільки цей юридичний факт є тією основою, в результаті якої юридична особа має право займатися підприємницькою або іншою встановленою чинним законодавством діяльністю, а це, у свою чергу, призводить до того, що у неї може виникнути прибуток (дохід), що змусить її після закінчення податкового періоду сплатити податок. Д.В. Вінницький зазначає, що податкова правосуб'єктність (правоздатність) у організації виникає тоді, коли вона стала на податковий облік [3, с.11]. Цієї ж думки дотримується М.О. Перепелиця і, не погоджуючись з А.В. Бризгаліним, зазначає, що однією з невід'ємних умов існування організації є наявність окремого рахунку, який не може бути відкритий без постановки на облік у податковому. Отже, організація - платник податку стає суб'єктом податкових відносин з моменту державної реєстрації незалежно від її постановки на податковий облік, з цього моменту в неї виникає і податковий обов'язок.

Таким чином, поняття податкової правосуб'єктності розкривається у правових категоріях податкової правоздатності, податкової дієздатності та податкової деліктоздатності. Під податковою правосуб'єктністю організації слід розуміти передбачену податковим законодавством здатність мати, набувати і здійснювати своїми діями обов'язки і права у податкових відносинах, а також нести відповідальність за порушення своїх обов'язків у сфері оподаткування.

Література:

1. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. - М., 2007. - С. 525.

2. Якушев А.О. Эффективность налогово-право-вого регулирования деятельности организаций. - М., 2008. - С. 148-150.

3. Винницкий Д.В. Субъекты налогового права. - М., 2008. С. 11-12.

4. Грось Л. Участие публично-правовых образований в отношениях собственности: гражданско-правовые проблемы // Хозяйство и право. - 2006. - № 5. - С. 33.