Харламов К.І., Хижняк В.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Психологія спорту

В даний час спектр питань, розроблювальних спортивною психологією, істотно розширився. Стосовно до кожного виду спорту з урахуванням досягнень загальної, педагогічної, вікової і соціальної психології розробляються програми спеціальних тренувальних комплексів, спрямованих на підвищення як фізичної, так і психічної тренованості спортсменів, їх емоційно-вольової, етичної, моральної і колективістської підготовленості.

Особливу проблему складають такі напрямки психології спорту, як психічна саморегуляція, управління своїм станом у передстартовий період, у ході змагань і після виходу із змагальної ситуації.

В окремий напрямок виділяються соціально-психологічні дослідження, які розглядають проблеми формування команд, міжособистісні відносини в них, прийоми і способи підвищення їх згуртованості і ціннісно-орієнтаційної єдності, питання взаємин з тренером чи тренерським колективом, з вболівальниками (у тому числі з “спортивними фанатами”), проблеми міжкомандних взаємин і т. д. Основні задачі сучасної психології спорту складаються не тільки в сприянні досягненню спортсменами високих спортивних результатів, але і у всебічному розвитку особистості спортсмена, у підвищенні його загальної і психологічної культури.

Отже, психологія спорту вивчає психологічні причини, процес і наслідки психічної регуляції спортивної діяльності однієї людини чи групи, що виступають як суб'єкти даної діяльності. Підкреслимо ще раз, що під "спортивною діяльністю" тут розуміються усі види змагального спорту, фізичне виховання, рухова рекреація, профілактичні і реабілітаційні заходи, що включають оздоровчі фізичні вправи.

Психологія спорту як наукова дисципліна і професійна сфера самим тісним чином взаємодіє з трьома областями, збагачуючи завдяки їм у різних планах. Це, по-перше, спортивна практика; по-друге, психологія; по-третє, інші науки про спорт. Причому всі три області розглядаються як однаково значимі для спортивної психології. Усі вони мають відношення до її проблематики, теоретичним підставам, методологічним підходам, науковим і етичним стандартам.

Спортивна психологія допомагає окремим суб'єктам і групам будувати свою рухову активність у відповідності, з одного боку, з вимогами ситуації і задачі, а з іншого боку - з їх власними потребами і здібностями. Психологія спорту створює масив знань, які вносять вклад як в особистісний ріст і розвиток суб'єктів, так і у формування умов для ефективних занять фізичними вправами і спортом.

Кожний вид спорту для успішних виступів вимагає певного стану фізичних і психічних якостей і сьогодні, коли фізична підготовленість спортсменів перебуває на дуже близькому рівні, що вирішує фактором для перемоги в змаганні стає психологічна готовність. Допомогти знайти майбутніх чемпіонів, визначити передумови розвитку необхідних психічних якостей - це завдання психологічного відбору й спортивної профорієнтації.

Підготовка спортсменів здійснюється по різних напрямках, але часом недолік волі або невміння управляти своїми емоціями може звести до нуля результати багаторічних тренувань. При регулярної психодиагностике й активній участі психолога в тренувальному процесі стає можливим облік індивідуальних особливостей спортсмена, формування й розвиток необхідних для перемоги психічних якостей і вмінь.

У великому спорті нерідко видатний спортсмен є власником унікальних здатностей, на прояві яких ґрунтується вся його соревновательная діяльність або тактика команди. Вчасно визначити особливості психіки й розробити для кожний індивідуальний план, що займається, розвитку здатностей, стратегію предсоревновательного й соревновательного поводження - це теж область діяльності спортивного психолога. Історія спорту знає чимало прикладів, коли вчасно сказане слово, пауза, жест і т.п. вирішували долю завзятого протиборства. У спортивній психології для такої діяльності є спеціальна назва - секундирование, що прийшло з дуельного минулого. Тому спортивний психолог - це саме та людина, що може самостійно, за допомогою тренера або товаришів по команді зробити невелике, але вирішальний вплив на психіку спортсмена.

У професійній кар'єрі будь-якого спортсмена бувають кризові періоди, які можуть бути викликані всілякими причинами: невдачею в змаганні, переходом в інший клуб, зміною тренера, обставинами особистого життя й іншими. Спортивний психолог може допомогти спортсменові розібратися в проблемах і знайти такий вихід із ситуації, що додасть сили для нових спортивних досягнень.

У сучасній теорії і практиці спорту ментальний тренінг (від англ. Теntаі- розумовий, психічний) розглядається як цілісна система методів психологічної підготовки спортсменів до змагань, використовувана в процесі систематичного виховання і самовиховання спортсмена. Тому зміст понять «психологічна підготовка» (ПП) і «ментальний тренінг» (МТ) у вітчизняній спортивній психології у відомому змісті тотожно. Традиційна для психології спорту система методів морально -вольової підготовки спортсменів у системі ментального тренінгу доповнюється аутогенной, деомоторною, сюжетно рольовою розумовою підготовкою спортсменів, методами розумової репетиції змагань, а також різними методами ауто- і гетеровнушень, методиками медитації й ін. (див. нижче).

Ментальні методи психотренінгу (ММП) нині підкріплені використанням тренерами і спортсменами аудіовізуальної апаратури, комп'ютерних методів введення інформації у свідомість, підсвідомість і безпосередньо в мозок спортсменів, застосуванням електронних технічних засобів для організації біологічного зворотного зв'язку в процесі МТ. Однак які б не були високі успіхи електронної комп'ютерної техніки і створення відео- і аудіосеансів МТ, самим головним і основним інструментом психотренінгу залишається психіка і мозок спортсменів і їхніх тренерів. Психіка і мозок діючого спортсмена для вченого, що вивчає особистість спортсмена, — тотожні поняття.

Мозок людини є універсальним психобіокомп’ютером, здатним миттєво обробляти величезний масив інформації обсягом рівносильному числу Зірок у видимій частині Всесвіту. Відзначимо також і те, що по сучасним науковим даним мозок нормальної людини завантажений лише на 7-9% своєї природної енергоінформаційної потужності, а в спортивній діяльності ще менше.

Методи ментального психотренінгу корисні для мобілізації схованих у мозку, у психіці, в організмі людини ще не реалізованих функціональних можливостей розвитку людини як виду Hоmо sapiens, на що і спрямовав кіокушин-кан карате Канчо Хацуо Рояма.

Таки чином, предметом спортивної психології спорту є психологічні особливості спортивної діяльності в її різноманітних видах і психологічні особливості особистості спортсмена. Спорт займає велике місце в житті сучасного суспільства. Він не тільки забезпечує всебічний фізичний розвиток людини, але і сприяє вихованню його морально-вольових якостей.

Види спорту різноманітні, але усі вони вимагають участь у спортивних змаганнях і систематичному тренуванні. Розробка ефективних методів спортивного тренування неможлива без вивчення, з одного боку, характерних рис і закономірностей спортивної діяльності, а з іншого боку — особистості спортсмена як суб'єкта цієї діяльності.

Поряд з іншими науками психологія спорту покликана дати аналіз найважливіших сторін спортивної діяльності і тим допомогти раціональному рішенню багатьох зв'язаних з нею практичних питань.