Гребенюк Н.Д. Психологія

Дніпропетровський національний університет ім. О.Гончара

ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНОСТІ ЯК ФОРМИ АДИКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ

Ознайомлення людини з комп’ютером зазвичай починається в школі, але, на жаль, все більша частина батьків намагається навчити своїх дітей користуватися цим модним технічним пристроєм якомога раніше, щоб вони не відставали від однолітків. За даними американських вчених, 31 % дітей від 3-х років вміють спілкуватися з комп’ютером, спостерігається тенденція до зниження віку. Результати анкетування у пострадянському просторі показали, що 80% учнів 5-7 класів загальноосвітніх шкіл захоплюються комп’ютерними іграми, причому багато хто з 10-12- річних підлітків має ігровий досвід 4-6 років. Психодіагностичне обстеження останніх років, здійснене вітчизняними науковцями, виявило, що близько 30% дітей і підлітків, які захоплюються комп’ютерними іграми, зловживають перебуванням у віртуальній реальності, і 10% з них знаходяться в стадії психологічної залежності від комп’ютера [1].

Кіберадикція поширюється надзвичайно швидкими темпами. Це пояснюється тим, що порівняно з іншими видами залежності, формування яких триває доволі довго, залежність від мережі Інтернет розвивається досить швидко, впродовж одного місяця. За стислий проміжок часу в особистості формується нездоланний потяг до користування мережею Інтернет, що негативно позначається на побутовій, навчальній та соціальній сферах діяльності особистості.

Аналізуючи наслідки залежність підлітків від мережі Інтернет, слід зазначити, що вони є подібними до наслідків, характерних для інших видів адикції. Відхід особистості від реального життя в першу чергу позначається на процесі моделювання суб’єктом власного майбутнього. Занурюючись у кіберсередовище, особистість відсторонюється від реальності та всього того, що з нею пов’язане.

Занурюючись у віртуальне життя, особистість втрачає здатність адекватно сприймати те, що в ньому відбувається. Як ми вже згадували раніше, специфіка мережі Інтернет полягає у наданні особистості можливості повноцінного спілкування за умов цілковитої анонімності. Але мережне спілкування лише створює ілюзію справжніх взаємовідносин. Наслідком зануреності особистості у віртуальні відносини є розмивання просторово-часових меж, що характеризуються неспроможністю суб’єкта відокремити події реального життя від того, що відбувається у віртуальному світі. Н.А. Носов назвав це залежністю за принципом «меланжевої нитки», коли одна реальність уплітається в іншу, поступово витісняючи стару. Наслідком цього є неможливість особистості продуктивно функціонувати в реальному житті через некритичне ставлення суб’єкта до кіберсередовища. Навіть поза межами віртуального світу Інтернет-залежних користувачів не полишають думки про мережне життя, які підсилюються очікуванням чергового виходу у всесвітню мережу та стають головним предметом їх мрій і фантазій.

Отже, вплив Інтернету на особистість має специфічні наслідки, особливо в підлітковому віці. Надмірна захопленість молодої людини кіберсередовищем може призвести до інтернет-адикції, внаслідок якої відбувається знецінення реальності, змінення системи цінностей, мрій та прагнень, що в свою чергу, позначається на процесі життєвого планування. Великої уваги вимагають до себе ті підлітки, чий відхід від реальності поки що не знайшов свого яскравого вираження, хто лише починає засвоювати адиктивні патерни поведінки у важких зіткненнях з вимогами середовища, хто потенційно може виявитися залученим в різні види адиктивної реалізації [2].

Профілактика адиктивної поведінки набуває особливої значущості в підлітковому віці саме тому, що в цей час починають формуватися дуже важливі якості особистості, звернення до яких могло б стати однією з найважливіших складових на шляху подолання адикції. Це такі якості, як прагнення до розвитку і самосвідомість, інтерес до своєї особи і її потенціалів, здібність до самоспостереження. Важливими особливостями цього періоду є поява рефлексії і формування етичних переконань. Підлітки починають усвідомлювати себе частиною суспільства і знаходять нові суспільно значущі позиції, роблять спроби в самовираженні.

Дослідження Інтернет-залежності як форми адиктивної поведінки підлітків, здійснене на факультеті психології ДНУ студенткою Єсипенко М.Г. з використанням анкети вивчення особливостей використання Інтернет; тесту віртуальної залежності К.С. Янга; методики визначення культурно-психологічного потенціалу особистості О.І. Моткова; методики вивчення ціннісних орієнтацій М. Рокича та інших, дало змогу одержати цікавий матеріал. На основі його аналізу можна зробити наступні висновки.

Підлітки, які мають Інтернет-залежність, не мають активного соціального, творчого або спортивного життя. Підлітки, які мають хобі та захоплення, не мають Інтернет-залежності, хоча використовують Інтернет у своїх потребах. Особливістю Інтернет-залежних підлітків у порівнянні з підлітками, які не мають Інтернет-залежності, є нижчий рівень культурно-психологічного потенціалу. Особливості спілкування Інтернет-залежних респондентів: наявний високий рівень залежності від Інтернет- партнер; високий рівень нетовариськості до Інтернет-партнера; уникання боротьби у спілкуванні.

Інтернет-залежні підлітки більш низько поставили у ранзі цінностей такі: активне діяльне життя, хороші та вірні друзі, впевненість у собі, життєрадісність, відповідальність, самоконтроль, а Інтернет-незалежні – навпаки. Отже, залучення підлітків до активної соціальної та творчої діяльності, розвиток їх комунікативних вмінь, підвищення їх самооцінки та самоповаги може стати реальною допомогою в подоланні Інтернет-залежності.

Використана література

1. Поликарпов В., Залыгина Н., Обухов Я. Аддиктивное поведение молодежи: профилактика и психотерапия зависимостей.– М.: Пропилен, 2004.

2. Смагин С.Ф. Аддикция, аддиктивное поведение. – СПб.: МИПУ,2000.