Технические науки/ 1. Металургія

Полетаєв В.П. к.т.н., доцент О.А. Крюковська, к.т.н., доцент, Левчук К.О.

Дніпродзержинський державний технічний університет (ДДТУ), Україна

Про необхідність удосконалення організаційної культури

на підприємствах металургійної галузі

Необхідність розвитку металургійних підприємств у нових ринкових умовах вимагає постановки нових цілей і рішення нових стратегічних задач. Стратегічні цілі підприємств металургійної галузі можуть бути досягнуті за умов, коли вони розділяються не тільки керівництвом, але й більшістю пра-цівників. Суттєвим важелем цих процесів є організаційна культура. Усклад-нення і оновлення технологічних процесів, модернізація застарілого облад-нання в умовах світової фінансової кризи підвищують значення організацій-ної культури, спрямованої на поліпшення умов і охорони праці. Тому поліпшення умов і охорони праці на підприємствах пов’язано з наявністю елементів організаційної культури та її розвитком.

В соціології організаційна культура розглядається як комплекс досліджень, спрямованих на розкриття природи соціальної поведінки робіт-ників підприємства. Наукові методи розкриття соціуму на підприємстві, критерії угрупування соціально-професійних утворень, принципи аналізу можливостей організаційної культури в системі управління дозволяють виз-начити організаційну культуру як цілісне знання, об'єкт дослідження і управління. Для визначення сутності організаційної культури в умовах мета-лургійного підприємства доцільно розглядати різні підходи щодо її тлумачен-ня. Аналіз тлумачень сутності та ознак організаційної культури відомих вче-них та науковців показав, що організаційна культура трактується авторами як складна комбінація важливих припущень, цінностей, переконань, очікувань і норм, що приймаються і розділяються більшістю членами колективу. В більшості тлумачень пропонується загальне визначення організаційної культури, яке полягає у наступному. Організаційна культура – це сукупність організаційних, ментальних, соціальних чинників; комплекс тих цінностей, уявлень, понять і переконань, що поділяються всіма працівниками підприємства, а також поведінкових норм, артефактів, систематизованих правил, які створює підприємство у процесі подолання перешкод внутрішнього і зовнішнього характеру на шляху до успіху і процвітання. Вона стає атрибутом сучасного підприємства, знаходить функціональну спрямованість, яка зумовлює схожість цінностей підприємства і працівника, якісне поліпшення їх сумісної життєдіяльності. Отже, можна сформулювати і визначити сутність організаційної культури в умовах металургійних підприємств, під якою розуміється система взаємодій на підприємстві як організаційному соціумі, що проявляється через систему ефективності виробничої та управлінської діяльності, що забезпечують безпеку трудової діяльності через систему комерційних комунікацій.

Організаційна культура як і будь-яке інституційне утворення розви-вається. Процес розвитку організаційної культури прийнято розглядати як три взаємопов’язані процеси: формування, підтримка і зміна.

Для розвитку діючої на металургійних підприємствах організаційної культури необхідно провести аналітичну роботу щодо виявлення проблем металургійної галузі. Серед проблем, які мають вплив на організаційну культуру на металургійних підприємствах, можливо виділити виробничі, дисциплінарні та соціальні. При формуванні організаційної культури слід також враховувати, що сила організаційної культури визначається двома важливими чинниками: мірою прийняття членами організації основних цінностей компанії і мірою їх відданості цим цінностям. Для підлеглих неабияке значення має можливість проявляти ініціативу та самостійність, тому доцільно звернути увагу на те, що значний вплив на організаційну культуру справляє те, яка поведінка персоналу підтримується, а яка пригнічується при відповідній практиці управління.

Актуальними завданнями для більшості металургійних підприємств України при формуванні організаційної культури у сфері промислової без-пеки і охорони праці на сьогодні є наступні: 1) боротьба із приховуванням нещасних випадків на виробництві; 2) посилення відповідальності праце-давців за підвищення дієвості і ефективності управління охороною праці на виробництві; 3) посилення мотивації до безпечної праці, стимулювання зменшення ризику травмування і профзахворювання на виробництві; 4) посилення уваги до безпеки працівників, які частіше піддаються ризику нещасного випадку з багатьох причин (відсутність робочого досвіду, нерозуміння безпеки на робочому місці, аварійних ситуацій, недостатній рівень навчання з питань безпеки і охорони праці).

Поліпшення умов і охорони праці призводять до зниження непроду-ктивних витрат, підвищення ефективності використання всіх видів ресурсів, зростання ефективності виробництва в цілому. На даний час на підприємствах галузі необхідно проводити роботу, спрямовану на вдосконалення організації виробництва, роботу щодо поліпшення умов і охорони праці, своєчасне впровадження сучасної безпеки трудової діяльності на виробництві. У організаційну культуру повинен входити комплекс техніч-них і організаційних заходів, що підлягають здійсненню для запобігання нещасних випадків, а також для зниження впливу таких важливих чинників, як виробнича небезпека та професійна шкідливість. Обґрунтований вибір техніки, технології і організації робіт, відповідних безпечним умовам праці, і виконання спеціальних заходів безпеки, промислової санітарії повинні виключати виникнення аварій, нещасних випадків і професійних захворювань.

Згідно офіційній статистиці, більшість нещасних випадків на металургійних підприємствах відбуваються з організаційних причин, що свідчить про неефективну роботу служб охорони праці, функції яких передбачають підготовку, ухвалення і реалізацію завдань щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактич-них заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності найнятих робітників в процесі їх трудової діяльності. У свою чергу формування організаційної культури покликане сформувати у працівників високий рівень робочої і виробничої дисципліни, беззаперечне виконання посадових обов'язків і вимог з охорони праці. У зв’язку з цим можна стверджувати, що необхідним є створення організаційно-економічного механізму, впровадження якого буде сприяти створенню безпечних умов праці. Водночас, як свідчить практичний досвід, є недостатнім наявність служб охорони праці та відповідної системи управління на металургійних підприємствах. Новий механізм повинен передбачати зміну свідомості та ставлення робітників до пропонованих заходів з охорони праці, а також низку відповідних економічних заходів щодо стимулювання робітників до безаварійної роботи. Розробка механізму формування безпечної трудової діяльності певним чином має базуватися на двох основних структурних елементах: охорона праці та організаційна культура.

Дослідження причин та наслідків нещасних випадів дозволяє проаналізувати чинники травматизму та сформувати в подальшому основні вимоги до системи складових елементів безпеки трудової діяльності. Аналіз нещасних випадків за останні п’ять років свідчить, що нещасні випадки із смер-тельними наслідками відбувалися з трьох основних причин: організаційних, технічних й психофізіологічних.

Серед організаційних причин основне місце займає порушення тру-дової і виробничої дисципліни (невиконання посадових обов'язків, не вико-нанням вимог інструкції по охороні праці). З порушенням технологічного про-цесу пов'язано порушення правил дорожнього руху, незадовільний технічний стан засобів виробництва, транспортних засобів, неякісна розробка або відсут-ність проектної документації. До психофізіологічних причин найчастіше при-зводять алкогольне або наркотичне сп'яніння.

В сучасних умовах господарювання необхідність кардинального ви-рішення проблеми безпеки на металургійних підприємствах зростає. На цих підприємствах рівень виробничого травматизму, професійної захворюваності та такої, що обумовлена шкідливими умовами виробництва, залишаються достатньо високими. Не зважаючи на збільшення фінансових витрат дер-жави на охорону праці, втрати виробництва від захворювань і травматизму збільшуються. Водночас, кошти, що виділяються на поліпшення умов та охо-рони праці, не розподіляються раціонально і не використовуються ефективно. У зв'язку з цим недостатньо реалізуються наявні можливості поліпшення умов і охорони праці, відповідного зростання її продуктивності в сприят-ливих умовах, підвищення ефективності виробництва в цілому.

Головними причинами травматизму на більшості підприємств продов-жують залишатися наступні: незадовільний рівень технологічної, виробничої і виконавської дисципліни працівників; незадовільний рівень виконання системи управління охороною праці на підприємствах; відсутність належного контролю з боку інженерно-технічних працівників за безпечним веденням робіт; низький рівень виконавчої дисципліни. Металургійна галузь через специфіку своєї діяльності вимагає жорсткої виробничої і технологічної дисципліни, неухильного дотримання правил безпеки.

Таким чином, особливої актуальності набуває необхідність вирішення проблем формування безпечних умов праці, їх поліпшення з урахуванням наявних власних ресурсів підприємств. Проте в практичній діяльності на виробництві методи організаційного управління охороною праці дотепер не мають належного розвитку. На підприємствах керівництво практично не приділяє уваги впливу умов праці на економічні показники діяльності. Зазвичай витрати на охорону праці і поліпшення умов праці розглядаються як виробничі, що не сприяє одержанню економічного ефекту за рахунок до-сягнення соціальних результатів. У зв'язку з цим практично не враховують-ся позитивні результати впровадження заходів з охорони праці, що впливають на собівартість продукції і обсяг виробничо-господарських витрат і обумовлені зменшенням професійних захворювань і травматизму.

Стратегічним інструментом, що дозволяє зорієнтувати всі підрозділи підприємства і окремих працівників на загальні цілі та мобілізувати ініціа-тиву робітників, є організаційна культура. Саме вона робить підприємство унікальним, формує історію його розвитку і організаційну структуру, правила комунікації. В цих умовах управління безпекою праці як цілеспрямована ді-яльність має враховувати дію економічних законів та принципів і їх вплив на методи управління і розвиток суспільного виробництва, в результаті якого забезпечуються сприятливі та безпечні умови праці. Результати діяль-ності підприємства в значній мірі залежать від того, наскільки робітники підприємства об'єднані загальними цілями і особистим відношенням до своєї праці. Розумне поєднання особистої, колективної матеріальної і моральної зацікавленості, а також відповідальності робочих і ІТР за загальні результати праці веде до попередження і зменшення випадків травматизму, які, як встановлено світовою практикою, в 80% залежать від діяльності людей.

Таким чином, економічне управління виробництвом в сучасних умовах повинно бути орієнтовано не тільки на досягнення високих виробничих результатів, а також на реалізацію тих приятливих можливостей, які надає розвиток організаційної культури, зокрема на поліпшення умов і охорони праці. Подальше підвищення ефективності виробництва базується на сприятливих передумовах забезпечення його поступового розвитку, передбачає врахування сучасних тенденцій як в поліпшенні умов і охорони праці, так і в зростанні загальної ефективності виробництва.

Подальші дослідження в цій галузі повинні охопити комплекс не тільки технологічних умов праці, але й економічні проблеми умов праці, організаційну система управління виробництвом і виробництва в цілому, підвищення його ефективності. Вони повинні бути спрямованні на всебічне вдосконалення управління з метою максимальної його відповідності завданням розвитку організаційної культури, умов і охорони праці. Необхідним є створення спеціального економічно-соціального важеля як організаційна культура, що буде сприяти раціональному використанню коштів, спрямованих на безпеку трудової діяльності.

В провідних країнах для досягнення зменшення рівня виробничого травматизму в своїй діяльності роботодавці та працівники дотримуються ком-плексу заходів з наступних пріоритетних напрямків: 1) підвищення рівня про-мислової безпеки під час виконання небезпечних робіт і експлуатації устат-кування підвищеної небезпеки; 2) підвищення рівня промислової безпеки під час роботи з вибуховими матеріалами і веденням вибухових робіт; 3) орга-нізація робіт по здійсненню профілактичних заходів щодо промислової без-пеки, підвищення рівня безпечних умов праці, гігієни праці, спрямованих на впровадження прогресивних технологій, застосування сучасних засобів інди-відуального і колективного захисту; 4) посилення контролю за дотриманням вимог пилогазового режиму й мікрокліматичних норм; 5) підвищення квалі-фікації і відповідальності керівників підприємств за забезпечення безпечних умов роботи і відновлення системи перепідготовки кадрів.

Сучасні економічні відносини, розвиток нових форм власності, інтенсивність нарощування обсягів виробництва, курс України на вступ до Європейського Союзу вимагають принципово нового підходу до питань промислової безпеки і охорони праці на підприємствах, спрямованого на забезпечення реалізації прав працівників на безпечні умови праці, недопущення аварій і аварійних ситуацій, нещасних випадків і професійних захворювань, створення нової ідеології працедавця щодо відповідальності за життя і здоров'я найнятих робітників. Розробка організаційного механізму безпечної трудової діяльності на підставі двох структурних елементів: охорона праці і організаційна культура - є пріоритетними напрямами для українських металургійних підприємств. Головним структурним елементом повинна бути організаційна культура, формування якої дасть можливість аналізувати і враховувати вплив різних факторів на діяльність підприємства, що, в свою чергу, буде сприяти підвищенню ефективності використання трудового потенціалу підприємства, підвищенню ініціативи робітників у беззаперечному притримуванні безпечної трудової діяльності.