Фінансування підприємств в умовах ринкової трансформації економіки

Від належного формування фінансових ресурсів, ефективного та цілеспрямованого їх використання багато в чому залежить своєчасність та повнота фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності, розвитку підприємства, виконання фінансових зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарювання.

Фінансування є одним з видів забезпечення грошовими коштами підприємницької діяльності. Термін «фінансування» характеризує всі заходи, спрямовані на покриття потреби підприємства в капіталі, які включають мобілізацію фінансових ресурсів (грошових коштів, їх еквівалентів та майнових активів), їх повернення, а також відносини між підприємством та капіталодавцями, які з цього випливають (платіжні відносини, контроль та забезпечення). Отже, фінансування – це мобілізація підприємством необхідних для виконання поставлених перед ним планових завдань фінансових ресурсів [1, с. 107].

Фінансова діяльність підприємства спрямована на вирішення таких основних завдань:

–забезпечення фінансовими ресурсами поточної операційної, фінансової та інвестиційної діяльності підприємства;

–пошук резервів збільшення доходів, прибутків і рентабельності підприємства;

–забезпечення виконання фінансових зобов’язань перед діловими партнерами (постачальниками, підрядниками, банками, страховими та інвестиційними компаніями тощо), бюджетом і цільовими фондами;

–фінансове забезпечення виробничого і соціального розвитку підприємства;

–контроль за ефективним розподілом і цільовим використанням фінансових ресурсів [3, с. 85].

Прийнято розрізняти дві форми фінансування: зовнішнє й внутрішнє.. Характеристика видів фінансування представлена в таблиці 1.

Таблиця 1 . Структура джерел фінансування підприємства

Види фінансування	Зовнішнє фінансування	Внутрішнє фінансування
Фінансування на основі власного капіталу	1. Фінансування на основі внесків і пайовий участі (наприклад, випуск акцій, залучення нових пайовиків)	2. Фінансування за рахунок прибутку після оподаткування (самофінансування у вузькому значенні)
Фінансування на основі позикового капіталу	3. Кредитне фінансування (наприклад, на основі позик, позик, банківських кредитів, кредитів постачальників)	4. Позиковий капітал, що формується на основі прибутків від продажу - відрахування в резервні фонди (на пенсії, на відшкодування збитку природі веденням гірських розробок, на сплату податків)
Змішане фінансування на основі власного й позикового капіталу	5. Випуск облігацій, які можна обміняти на акції, опціонні позики, позики на основі надання права участі в прибутку, випуск привілейованих акцій	6. Особливі позиції, що містять частину резервів (тобто, що не оподатковуються поки відрахування)

Основними джерелами формування фінансових ресурсів підприємств є власні та залучені кошти. Власні фінансові ресурси формуються за рахунок власних джерел фінансування.

Власний капітал утворюється за рахунок особистої участі власників у його формуванні. Власний капітал, як правило, вкладається в довгострокові майнові цінності, а тому його капіталізація досить висока, іноді наближаючись до 100% [2, с. 198].

Діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможлива без періодичного використання різноманітних форм (залучення кредитів) кредитування.

Кредитування – відповідні економічні відносини, які пов’язані з видачею підприємству коштів у тимчасове користування, на строго визначені цілі, за певну плату та на умовах повернення [5, с. 156].

Позичковий капітал – це частина авансованого капіталу, сформована за рахунок ще не повернутих позичкових джерел, які повинні бути відшкодовані кредиторам через певний строк у зумовленій формі. Якщо потреби підприємства у капіталі покриваються за рахунок позичкового фінансування, то відбувається зміна абсолютної (сума) або відносної (структура) величини зобов’язань підприємства, відображених у його пасиві. При цьому позичковий капітал використовується суб’єктами господарювання у різних співвідношеннях, але факт позичкового фінансування необхідно розглядати як перманентне та об’єктивно обумовлене явище. За таких умов ефективність позичкового фінансування формуватиме основи конкурентоспроможності підприємства у короткостроковому та довгостроковому періодах.

Позичковий капітал підприємства може формуватися за рахунок внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування. До внутрішніх джерел формування відносять забезпечення наступних виплат і платежів та доходи майбутніх періодів. До зовнішніх джерел формування позичкового капіталу відносять довгострокові зобов’язання і поточні зобов’язання [2, с. 176].

Діяльність підприємства безпосередньо залежить від обсягу і структури його фінансового капіталу. Джерелами формування капіталу можуть бути як власні фінансові ресурси, так і позикові. Для більшості підприємств основною частиною і базою усього фінансового капіталу є власний капітал, але діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможлива без періодичного використання різноманітних форм залучення позикових коштів. Позикові кошти займають досить вагоме місце в структурі капіталу підприємства. Оптимальна структура загального капіталу є передумовою ефективності його використання. Використання позикових коштів дає можливість приросту рентабельності власного капіталу, але негативно впливає на фінансову стійкість підприємства. Отже, використання позикових коштів є важливим питанням для кожного підприємства і потребує виваженого підходу до визначення потреби в них, вибору їх джерел та обсягів залучення [4, с. 72].

Отже, будь-яке підприємство в умовах ринкової економіки для своєї діяльності потребує залучення фінансового капіталу, що є джерелом формування його майна. У підприємств можуть бути різні альтернативи залучення капіталу. Звичайно, не можна надати однозначних рекомендацій щодо вибору тієї чи іншої форми фінансування. В одних випадках фінансові ресурси слід формувати через збільшення власного капіталу, в інших – на основі залучення додаткових позичок. Для одних підприємств вигіднішою є можливість використовувати внутрішні джерела фінансування, для інших – зовнішні. Фінансовий менеджер під час прийняття рішень щодо вибору найбільш прийнятної форми фінансування повинен скористатися відповідними критеріями.

Література:

1. Авранчій В. І. Фінансова діяльність підприємств: Навч. посіб. / Авранчій В. І., Чумак В. Д., Смолянська О. Ю. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 240 с.

2. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. / Білик М. Д., Павловська О. В., Притуляк Н. М., Невмержицька Н. Ю. – К.: КНЕУ, 2005. – 592 с.

3. Старостенко Г. Г. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. / Г. Г. Старостенко. – К.: Університет «Україна», 2006. – 202 с.

4. Власова Н. О. Фінанси підприємств: Навч. посіб. / Власова Н. О., Круглова О. А., Безголова Л. І. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 271 с.

5. Філіна Г. І. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посіб. / Г. І. Філіна. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 320 с.