Мехеда Н.Г., Слободяник Д..

Черкаський національний університет ім.Б.Хмельницького

 

Кадрова  безпека підприємства

Кадрова безпека – це процес запобігання негативним впливам на економічну безпеку підприємства через ризики і погрози, пов'язані з персоналом, його інтелектуальним потенціалом і трудовими відносинами загалом.

Кадрова безпека відіграє домінуючу роль у системі безпеки компанії, оскільки це робота з персоналом, кадрами, а вони в будь-якій організації первинні.

Кадри – найважливіший ресурс підприємства. Вони не тільки вирішують все, а й можуть позбавити всього. Тому кадровий менеджмент завжди має бути на висоті і під пильною увагою керівництва. Кадрова безпека є комбінацією складових, пов’язаних між собою складними і часто завуальованими зв’язками

До питань кадрової безпеки зараховують: забезпечення підприємства необхідними співробітниками, заповнення вакансій; утримання співробітників, їх розвиток; розробка мотиваційних схем і схем оплати праці; усунення збитку у зв’язку з трудовими суперечками; підвищення лояльності співробітників; аналіз ситуації у конкурентів; робота із сайтами вакансій, кадровими  агентствами; аналіз ситуації на ринку праці в регіоні; оцінювання підприємства як працедавця (погляд з боку співробітника); способи проектування кар’єри.

Крім зовнішніх загроз безпеці компанії, існують і внутрішні, такі, що,  виникають з боку її власного персоналу. Тут не йдеться навіть про економічну загрозу, яка може виникнути через чиюсь халатність, некомпетентність або просту випадковість. Маємо на увазі цілком свідомі крадіжки, саботаж, хабарництво, розголошування комерційної таємниці та інші недобросовісні дії працівників.

До найпоширеніших видів порушень належать:

- афери з боку провідних спеціалістів (менеджерів і керівників);

- "відкат"; -фальсифікація сум "живих грошей" ("готівки") у касі й сум на банківських рахунках, підробка чеків підприємства;

- несанкціонований продаж і використання майна (власності) підприємства з корисливою метою;

- оплата роботи підставних ("фіктивних осіб"), так званих "пролісків";

-несанкціоновані операції із цінними паперами, матеріальними й нематеріаль- ними активами підприємства;

- фальсифікація звітів про використання коштів, виділених на відрядження, "представницькі видатки", на інші потреби підприємства.

Мотивацію афер персоналу підприємства можна класифікувати так:

собисті фінансові труднощі, неможливість задоволення життєвих потреб;

-наявність слабких місць ("дір") у системі управління діяльністю фірми;

-низька кваліфікація керівництва підприємства;

-порочні зв'язки, вчинки, захоплення;

-відсутність налагодженого контролю з боку керівництва за діяльністю персоналу;

-слабкий кадровий менеджмент, що дає змогу займати відповідальні посади співробітникам-аферистам, неефективна персональна робота з кадрами.

Забезпечення кадрової безпеки є найважливішою ланкою роботи менеджера (директора) із персоналу.

Сьогодні найкращий вибір керівника – це лояльний співробітник.

Лояльність - - це задоволеність співробітника умовами, винагородою, ростом і перспективами, колективом, захистом від зовнішніх погроз (наприклад, фізичні погрози співробітникові і його близьким), а отже, запобігання зловживанню персоналом, що своєю чергою забезпечує і економічну безпеку підприємства.

Часто підприємства потерпають від зловживань з боку персоналу. Такими

зловживаннями можуть бути дрібні разові розкрадання. Люди схильні іноді здійснювати дрібні крадіжки (наприклад, розкрадання товарів у магазинах самообслуговування). Такі крадіжки не є системними і не дають помітної економічної вигоди. Їх здійснюють швидше з пустощів у випадках, коли людина впевнена у своїй безкарності. До них бувають схильні люди незалежно від матеріального статку. Крім дрібних разових крадіжок, існують систематичні розкрадання середнього розміру. Ця група розкрадань відрізняється від першої тим, що здійснюється з економічних мотивів, має систематичний характер, є продуманою і зазвичай забезпечується заходами безпеки. Такі розкрадання, на відміну від попередньої групи крадіжок, завдають значних збитків підприємству. Їх легко оцінити, підрахувавши суму зарплати працівників, посадова позиція яких допускає можливість розкрадань.

Найбільш небезпечний тип зловживань – "внутрішнє підприємництво", що виникає там, де працівники можуть розпоряджатися значними сумами і самостійно ухвалювати важливі фінансові рішення. Формально працюючи на організацію, такі люди створюють на її основі внутрішній "приватний бізнес".

Головний спосіб розкрити "внутрішнього підприємця" – відстежити його

витрати. Зазвичай, він робить покупки "не за можливостями": дорогі автомобілі, квартири, круїзи.

Етапи і процедури відбору персоналу охоплюють: перевірку рекомендація; психологічне тестування; взаємодію зі службою безпеки.

Кадрова безпека підприємства – це найважливіший складник економічної безпеки підприємства, яка має на меті виявлення, знешкодження, запобігання, відвернення та попередження загроз, небезпек і ризиків, які спрямовані на персонал та його інтелектуальний потенціал, і ті, які йдуть безпосередньо від нього, що повинно проявлятися в системі управління трудовими ресурсами та в кадровій політиці підприємства.

Література :

1. Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності : навч. посібн. – 3-тє

вид., [перероб. і доп.]. – К. : Вид-во "Знання-Прес", 2002. – 384 с.

2. Козаченко Г.В. Економічна безпека підприємства: сутність та механізм забезпечення :

монографія / Г.В. Козаченко, В.П. Пономарьов, О.М. Ляшенко. – К. : Вид-во "Лібра", 2003. – 280 с.

3. Грещак М.Г. Безпека підприємництва. – К. : Вид-во КНЕУ, 2003. – 611 с.