Науковий керівник к.е.н., доцент Джелялова Н. Б.
РВНЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет», м.Симферополь
Стратегічне планування та його вплив на розвиток
підприємства
Постійна мінливість
ринкового середовища зумовила необхідність застосування стратегічного підходу
до системи господарювання на підприємстві. Стратегія – це генеральна комплексна
програма дій, яка визначає пріоритетні для підприємства проблеми, його місію, головні
цілі та способи його досягнення так, щоб указати підприємству певний напрямок
розвитку[1]. За своїм змістом стратегія є довгостроковим плановим документом,
результатом стратегічного планування.
В основу даної
проблеми покладено економічне обґрунтування
чіткого стратегічного плану розвитку підприємства. Його ефективність та
впровадження для досягнення максимальної оптимізації шляхом стратегічного
управління на основі стратегічного планування.
Стратегічне
планування – це процес здійснення сукупності систематизованих та
взаємоузгоджених робіт із визначення довгострокових цілей та напрямків
діяльності підприємства [1].
Першим, найбільш
суттєвим і визначальним рішенням за стратегічного планування є вибір цілей.
Основну ціль підприємства заведено називати місією. Вибір місії здійснюється з
урахуванням дії чинників зовнішнього середовища.
Після визначення
місії та цілей починається діагностичний етап стратегічного планування.
Важливим кроком є вивчення зовнішнього середовища. Аналіз зовнішнього середовища
– це безперервний процес спостереження, вивчення та контролю дії зовнішніх щодо
підприємства чинників із тим, щоб своєчасно та вичерпно визначити можливості й
загрози для підприємства, тобто позитивну й негативну дію зовнішніх чинників –
політичних, економічних, науково-технічних, соціальних тощо.[2]
Для розробки та
здійснення стратегії велике значення має аналіз ринкових чинників, які через
свою постійну й високу мінливість, можуть безпосередньо вплинути на успіх або
крах підприємства. Ідеться передовсім про мікроекономічний аналіз попиту,
пропонування та рівня конкуренції за певною системою показників.
Розробка програми
діяльності фірми є першим етапом стратегічного планування, ще представляє
управлінську діяльність зі створення і підтримки стратегічної відповідальності
між цілями фірми, її потенційними можливостями і шансами у сфері маркетингу.
[1]
Задача керівництва
фірми – створити господарський механізм, що забезпечує найбільш швидку її
адаптацію до зовнішніх умов, що змінюються. Це дозволить зменшити
невизначеність і ризик у господарській діяльності і забезпечити концентрацію
ресурсів на обраних пріоритетних напрямах.
Розробка і
реалізація стратегії – найважливіша функція керівників фірми вищої ланки
управління. Без стратегічного планування фірма подібна кораблю без керма.
Стратегія формулює основні цілі фірми і шляхи їхнього досягнення таким чином.,
щоб забезпечити єдину спрямованість дій усього колективу фірми.
У рамках
стратегічного планування зважується безліч питань управління фірмою, а саме:
- Розробка загальнофірмової стратегії;
- Підготовка стратегічних рішень в окремих господарських сферах;
- Аналіз конкурентного середовища;
- Визначення основних цілей фірми;
- Формування маркетингової стратегії на ринку окремих товарів;
- Визначення життєвого циклу продукції на ринку;
- Аналіз перспектив;
- Тощо.
Процес стратегічного управління здійснюється в три етапи:
- Підготовчий етап
- Етап реалізації
- Контроль
Спочатку
визначаються довгострокові перспективи розвитку підприємства, його основних
підрозділів; на етапі реалізації планів розробляються заходи щодо здійснення
фірмової стратегії; за допомогою контролю виявляються основні проблеми в
області реалізації стратегії компанії.[3]
Стратегічне
планування визначає характер
стратегічного управління. Реалізація стратегічних планів, стратегічний контроль
і виявлення проблем, що виникають, відносяться до сфери оперативного управління
і тому не можуть розглядатися як стратегічні фактори.
Планування, як
відомо, становить складову часу стратегічного управління.
Стратегічний план
повинен бути обґрунтованим та чітко сформульованим, окрім цього направленим на
чітку мету. Строки виконання плану залежать від поставленої мети та шляхів її
досягнення.
Для кожного
підприємства є важливим стратегічне планування, адже воно є запорукою успішного
перспективного розвитку, підвищення конкурентоспроможності і ,як наслідок,
збільшення прибутків та мінімізація витрат.
Загалом, стратегічне
планування, впровадження його на підприємстві, проходить в 3 етапи:
1. Визначення загальної мети
2. Вирішення шляхів досягнення
3. Реалізація
Проте, перед тим, як
прийняти рішення необхідно чітко та реально оцінювати власні можливості
підприємства та за допомогою яких чинників можливо досягнути поставленої мети у
встановлені строки.[1]
Даним аналізом може
займатися конкретний департамент на підприємстві, адміністрація або спеціально
створений комітет.
На основі даного
аналізу підприємство обирає найбільш ефективний варіант, спираючись на
показники ефективності, вкладу грошових коштів, шляхів отримання додаткового
фінансування ресурсозабезпеченості підприємства за терміну досягнення мети.
Після прийняття
рішення, план впроваджується на підприємстві. Слід зазначити, що стратегія
досягнення поставленої цілі не може впроваджуватися на всьому підприємстві, за
досягнення максимальної вигоди.[2]
Таким чином, необхідно зазначити, що
стратегічне планування діяльності підприємства є запорукою успішного
функціонування організації у сучасному економічному світі.
Особливе місце в
плановій організації діяльності фірми займає перспективне стратегічне
планування, що є однією з основних функцій управління і становить процес визначення цілей створення організації, а
також шляхів їхнього досягнення. Стратегічне планування формує основу для всіх
управлінських рішень. Можна відзначити, що стратегічне планування стає дедалі
більш актуальним і для українських підприємств, що вступають у жорстку
конкуренцію як між собою, так і з іноземними компаніями.
Література:
1. Ансофф И. Стратегічне управління. – К.:Економіка, 1989.
2. Виханський О. С. Стратегічне управління. – К.: Вид-во Моск. Унів-ту,2001.
3. Экономическая стратегия
фирмы/Под ред. А.П. Градова. – М.:Финансы и статистика, 2007.