Экономические
науки/10. Экономика предприятия
Березюк Ю.О. - студентка IV курсу, групи МО-42д
Вінницький торговельно-економічного
інституту КНТЕУ, Україна
ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ В
КОНТЕКСТІ ВНЕСЕНИХ ЗМІН ДО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ
Актуальність проблеми. Одним із головних податків, які становлять дохідну частину Зведеного бюджету України є податок на прибуток, який належить до загальнодержавних податків. Кожного року держава недоотримує заплановані до сплати суми податку, що призводить до негативних соціально-економічних наслідків. Тому, покращення сучасного стану податку на прибуток підприємств знаходиться в числі найважливіших завдань, від вирішення яких залежить подальший розвиток малого та середнього бізнесу в Україні. Механізм оподаткування прибутку підприємств, який застосовували в Україні, мав істотні вади: наявність двох паралельних обліків – бухгалтерського та податкового, неефективна ставка податку на прибуток тощо. Важливим кроком на шляху усунення даних недоліків стало внесення змін до Податкового кодексу України. Було визначено нові положення щодо оподаткування прибутку підприємств, які повинні призвести до істотних змін щодо нарахування, оплати та справляння податку. Актуальним залишається питання аналізу даних змін, зокрема ставок податку на прибуток, як одного з елементів оподаткування.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вивченню даних питань присвячені праці таких вчених, як В. Андрейків, В.В. Бабіч, М.Д. Білик, Т.В. Мединська, А.М. Поддєрьогін та ін. Разом з тим, враховуючи останні події у сфері оподаткування, є чимало питань, що потребують подальшого дослідження.
Метою статті є дослідження особливостей встановлення ставок податку на прибуток, а також аналіз ставок за окремими категоріями суб’єктів оподаткування прибутком підприємств у контексті внесених змін до Податкового кодексу України.
Виклад основного
матеріалу. Прибуток як фінансова категорія відіграє
досить важливу роль як у життєдіяльності та фінансовій автономності
підприємства, так і в системі державних фінансів. Чим вищий рівень прибутковості
підприємства, тим ефективніше досягаються його тактичні та стратегічні цілі. Це
сприяє покращенню умов функціонування підприємства в цілому, а з позиції
держави – поліпшенню макроекономічної ситуації загалом. При цьому прибуток є
постійно відтворюваним джерелом формування фінансових ресурсів підприємства і в
умовах успішного господарювання отримується на розширеній основі. У свою чергу,
для держави прибуток підприємства виступає основним об’єктом оподаткування та відіграє
важливу роль в наповненні бюджету. Таким чином, оподаткування прибутку
підприємств містить у собі внутрішню суперечність інтересів держави та
господарюючих суб’єктів, яку неможливо розв’язати шляхом компромісу через
полярну протилежність цих інтересів. Підприємство, сплачуючи податок на
прибуток, потерпає від зменшення рентабельності, а держава, зменшуючи ставки
оподаткування, ставить під загрозу власну фінансову безпеку [1,с.309].
Серед основних завдань податкової реформи
можна виділити наступні: побудова соціально-орієнтованої, конкурентоспроможної
ринкової економіки; стимулювання інвестиційно-інноваційних процесів та сприяння
інтеграції України у Європейське Співтовариство; проведення збалансованої
бюджетної політики на середньострокову та довгострокову перспективу. Саме на
виконання цих завдань і спрямовані нові норми Податкового кодексу України.
Головне нововведення щодо податку на
прибуток підприємств – це поетапне зменшення ставки податку. Так, з 1 квітня і
до кінця 2011 р. ставка податку становила 23%, протягом 2012 р. становила 21%,
з 2013 р. буде складати 19% та починаючи з 1 січня 2014 р. ставка податку
зменшиться до 16%.
Враховуючи, що податкове навантаження в
Україні одне з найвищих, зменшення ставки є нагальним кроком і. як наслідок, це
забезпечить збільшення рівня добровільної сплати податку на прибуток, поліпшить
умови та результати діяльності підприємств, покращить інвестиційне середовище.
Водночас зниження податкових ставок призведе до падіння доходів Державного
бюджету [2, с.327-328].
Наступним податковим нововведенням, що
передбачене у Податковому кодексі України, є податкові канікули.
На період до 1 січня 2016 року
застосовується ставка 0% для платників податку на прибуток, у яких розмір
доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку
року не перевищує 3 млн.грн. та нарахованої за кожний місяць звітного періоду
заробітної плати працівників, які перебувають з платником податку у трудових
відносинах, є не меншим, ніж дві встановлені законодавством мінімальні
заробітні плати, та які відповідають одному з трьох критеріїв:
-
утворенні після 1
квітня 2011р.;
- діючі, у яких протягом трьох
послідовних попередніх років щорічний обсяг доходів не перевищує 3 млн.грн., та
в яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не
перевищувала 20 осіб;
- які були зареєстровані платниками
єдиного податку в період до набрання чинності даного кодексу, та в яких за
останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції становив до 1
млн.грн. та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.
Даний механізм
податкового стимулювання є досить неоднозначним, оскільки вимагається виконання
вищезгаданих критеріїв, а також визначено перелік сфер діяльності, на які не
поширюється дана норма Податкового кодексу. Таким чином, досить обмежене коло
суб’єктів
господарювання зможе претендувати на такі податкові пільги.
Також податковим законодавством
передбачається застосування податкових інструментів, які спрямовуються на
активізацію інвестиційної діяльності в окремих галузях економіки, а саме –
інвестиційний податковий кредит.
Так, з метою
виробництва і поширення енергозберігаючих технологій звільняється від
оподаткування до 1 січня 2020 р.:
- прибуток виробників біопалива,
отриманий від продажу біопалива;
- прибуток підприємств, отриманий від
діяльності з одночасного виробництва електричної та теплової енергії та/або
виробництва теплової енергії з використанням біологічних видів палива;
- прибуток виробників техніки,
обладнання та устаткування, визначених ст. 7 ЗУ «Про альтернативні види
палива»;
- прибуток підприємств, отриманий ним
від господарської діяльності з видобування та використання газу вугільних
родовищ.
Окрім того,
передбачається запровадження на 10 років звільнення від оподаткування прибутку
підприємств таких сфер економіки:
- Галузей легкої промисловості (крім
підприємств, які виробляють продукцію на давальницькій сировині);
- Надання готельних послуг;
- Суднобудівної та літакобудівної
промисловості;
- Галузі електроенергетики від продажу
електричної енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії [3].
На нашу думку,
впровадження інвестиційного податкового кредиту є досить прогресивним кроком,
оскільки це дає можливість суб’єктам господарювання отримати «довгострокові»
кредити та збільшити власні оборотні кошти.
Додаткові фінансові ресурси можна спрямувати
на здійснення інвестицій, зокрема на розширення виробництва та запровадження
новітніх технологій.
Значну диверсифікацію ставок податку на
прибуток передбачено нормами Податкового кодексу для нерезидентів. Так, для
прибутків нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом походження
прибутків в Україні, передбачені наступні ставки оподаткування: 0%, 4%, 12%
(страхова діяльність), 6% (за договорами фрахту); 20% (рекламна діяльність);
15% і 23% (інша діяльність) [4,
с. 10].
Висновки. Отже,
встановлення оптимальних податкових ставок – одне з найскладніших і
найважливіших проблем оподаткування. На сьогоднішньому етапі впровадження норм
Податкового кодексу України складно оцінити ефективність встановлених ставок
податку на прибуток, але, у будь-якому випадку, встановлені податкові пільги –
це перші кроки в полегшенні податкового тягаря для українських підприємств, а
отже перший крок до розвитку економіки. Тільки виважена податкова політика
здатна забезпечити необхідні умови для функціонування господарюючих суб’єктів
та створити необхідні умови для становлення економічного потенціалу України.
Список використаних джерел:
1. Мединська Т.В. Податок на прибуток підприємств у
контексті реформування податкового законодавства України / Т.В. Мединська, Р.Ю.
Корзун // Науковий вісник НЛТУ України. – 2012. – №22(1). – С. 308-313.
2. Федоренко Н.І. Пріорітетні напрями реформування
системи прямого оподаткування в контексті прийняття Податкового кодексу України
/ Н.І. Федоренко // Всеукраїнський науково-виробничий журнал. – 2012. – №15. –
С.326-329.
3. Податковий кодекс України від 17.11.2011 № 4057-VI зі змінами від 06.12.2012 № 5519-VI // Відомості Верховної
Ради України, 2012. – №27.
4. Андрейків В. Особливості диверсифікації ставки
податку на прибуток підприємств / В. Андрейків // Розвиток економіки України в
умовах активізації Євроінтеграційних процесів. – 2012. – №17. – С. 9-10.